КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Відтворення національного багатства
Національне багатство – це сукупність створених та нагромаджених у країні матеріальних благ, природних ресурсів, доступного рівня освіти, майстерності і творчих здібностей людей, які призначені для розширеного відтворення та зростання добробуту нації. Це сукупність нагромаджених матеріальних і духовних благ за всю історію функціонування національної економіки. Структура національного багатства: · виробничий комплекс: основні фонди – будівлі, споруди, машини, обладнання; оборотні фонди і матеріальні запаси та резерви - матеріали, паливо, сировина тощо · невиробничий комплекс: житлові будинки, медичні, освітні, спортивні заклади; · майно населення: будинки, автомобілі, побутова техніка тощо; · різноманітні запаси: готова продукція, резервні запаси; · різноманітні природні ресурси (які включені до народногосподарського обороту або розвідані й оцінені та можуть бути включені до нього в найближчій перспективі): земля, корисні копалини, ліси тощо; · нематеріальне багатство (досвід, освіта, культурні цінності, якість робочої сили); · нематеріальні активи: авторські права, торгові марки, інтелектуальні продукти, ліцензії, патенти, ноу-хау; · фінансові активи: готівка, інвестиції, банківські вклади, цінні папери. Обсягом національного багатства визначається суспільний добробут – повнота забезпеченості країни життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними, екологічними благами. Показники суспільного добробуту: - ВВП на душу населення; - ступінь диференціації доходів населення; - тривалість життя; - рівень освіти; - рівень законослухняності; - збалансованість харчування; - рівень забруднення навколишнього середовища. Міжнародною організацією, яка займається розробкою методології дослідження проблем тіньової економіки, є Міжнародна організація праці (МОП). Тіньова економіка — це діяльність з виробництва, використання та обміну заборонених законодавством товарів і послуг або дозволена законодавством, але навмисно приховувана господарськими та інституціональними одиницями діяльність, з метою несплати податків та інших обов’якових платежів, що офіційно не обліковується державними органами. Структура тіньової економіки: 1) Неофіційна економіка - легальні види економічної діяльності, у рамках якої має місце незафіксоване статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків, необхідності дотримання правових норм і стандартів. 2) Фіктивна економіка - це економіка приписок, спекулятивних угод, а також хабарництво та будь-яке незаконне отримання і передача грошей. 3) Підпільна економіка – усі недозволені законом види економічної діяльності (виробництво наркотиків і торгівля ними, контрабанда, виготовлення зброї і торгівля нею) або дозволені законом види діяльності, які здійснюються людьми, котрі не мають на це права. Причини існування тіньової економіки: - недосконалість правової бази; - розширення приватного сектору, який намагається ухилятися від сплати податків; - відсутність належного контролю з боку держави за діяльністю господарюючих суб’єктів; - недосконалість обліку; - низький рівень життя значної частини населення; - зростання безробіття; - високий рівень оподаткування за нестабільності правової бази. Методи оцінки тіньової економіки: · Прямі методи оцінки діяльності суб’єктів економіки, що засновані на наявних статистичних даних, отриманих на основі опитувань населення, керівників підприємств, бюджетних обстежень домогосподарств: сюди відноситься метод товарних потоків, коли вивчається шлях товарів і послуг від виробника до споживача, а також зіставляються дані щодо ресурсів товарів і послуг і їх використання на проміжне споживання, кінцеве споживання, валове нагромадження та експорт. · Інтегральні оцінки макроекономічних показників, які в прихованому вигляді включають оцінку діяльності неформального сектору економіки. (Наприклад, оцінку доходів домогосподарств на основі визначення чисельності зайнятих; виробництва продукції рослинництва, виходячи з даних про посівні площі всіх типів господарств та середньої врожайності тощо). · Непрямі методи - це методи непрямих оцінок тіньової економіки, засновані на дослідженні інформації про окремі факти чи на підставі аналізу вибіркових даних, отриманих з використанням альтернативних джерел і їх порівняння, що дає можливість зробити висновок про всю сукупність відповідних спостережень. · Балансовий метод, який передбачає складання балансів ресурсів і їх використання для виробництва окремих товарів і послуг (Наприклад: міжгалузевий баланс виробництва й розподілу товарів і послуг, який характеризує процес виробництва, утворення доходу й операції з капіталом у зведеному вигляді).
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 973; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |