Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика основних теорій циклічних коливань




Теорія циклічних коливань Дж. Б. Кларка започаткована у другій половині ХІХ ст. Він припустив, що причиною циклічних коливань є потреби, які змінюються. Це динамічні сили, які призводять до зміни видів багатства, яке виробляється. Застосовуються нові механічні процеси. Машини заміняють ручну працю, а більш продуктивні машини заміщують менш продуктивні. Зростає велика промисловість і витісняє дрібну. Динамічні сили є результатом зовнішнього впливу - потреб, що створює умови для дії внутрішніх статичних сил - виробництва.

Інший англійський вчений В.Джевонс обґрунтував циклічні коливання і, зокрема, кризи надвиробництва, появою через певні проміжки часу плям на сонці. Вихідною в теорії економічного циклу В. Джевонса була ідея впливу сонячної активності на зміну кліматичних і природних умов, здатна викликати циклічні коливання сільськогосподарського виробництва, які, в свою чергу, стають причиною чергування фаз промислової активності.

Концепція економічних криз надвиробництва розглядалась і К.Марксом у 60-тих роках ХІХ ст. Виникнення криз він пов’язував з перенакопиченням основного капіталу і виробництвом «зайвого». Гонитва за додатковою вартістю стимулює капіталіста до розширення виробництва. Цей процес супроводжується підвищенням попиту на робочу силу, скороченням безробіття та підвищенням розмірів заробітної плати. Останнє веде до зниження норми прибутку, підриваючи тим самим стимули до інвестування. Неминучим наслідком цього є економічна криза, зростання безробіття, падіння реальної заробітної плати та знецінення капітальних запасів. Відтак створюються передмови для підвищення норми прибутку і відновлення інвестиційної активності. Таким чином криза завжди є вихідним пунктом для нових великих вкладень капіталу і створює матеріальну основу для наступного циклу.

В теорії довгих хвиль М. Кондрат’єва обґрунтовано причини циклічних коливань господарської кон’юнктури в країнах з ринковою економікою. М.Кондрат’єв пов’язав циклічні коливання з вагомими науково-технічними винаходами. Причиною циклічних коливань і одночасно чинником економічного розвитку, на думку М. Кондрат’єва, є науково-технічні винаходи, відкриття, зміни технологічних укладів.

Монетарна теорія Н. Хоутрі пояснює цикл розширенням (експансією) і згортанням банківського кредиту. Збільшення пропозиції грошей і прискорення швидкості їхнього обороту стимулює сукупний попит, а він, у свою чергу, зумовлює розвиток обсягів національного виробництва, обсягів реалізації та зростання цін, і навпаки, зростання кредиту (пропозиції грошей) спричиняє протилежну тенденцію – зменшення обсягів виробництва тощо. Фаза піднесення стимулюється розширенням кредиту і триває до того часу, поки обсяги кредиту не скоротилися. Інструментом впливу на розширення (зростання) банківського кредиту є відсоткова ставка. Якщо гроші дешеві (відсоткова ставка низька), попит на гроші зростає, кредит розширюється, і навпаки.

Інноваційна теорія Й. Шумпетера пояснює цикли використанням у виробництві важливих нововведень, таких як залізниці, авіаційні лінії, сучасні системи супутникового зв‘язку тощо. Вона акцентує увагу на величезному значенні технологічних змін, нововведень та відкриттів.

Теорія недоспоживання вбачає причину криз у надмірному заощаджуванні доходів. Якщо заощадження не перетворяться на інвестиції, то збільшення їх спричинятиме скорочення споживання. Частина споживчих товарів не буде реалізована, зменшення доходів тих, хто виробляє предмети споживання, призведе до скорочення попиту на засоби виробництва для виготовлення предметів споживання і, відповідно, доходів тих, хто ці засоби виробництва виробляє. Останні зменшать попит на засоби виробництва, що використовуються для виготовлення засобів виробництва задля створення предметів споживання. Прихильники цієї теорії вважають, що спокій на ринку споживчих товарів є запорукою безкризового розвитку.

Теорії перенагромадження (Ф. Хайек, Л. Мізес та ін.) вважають причиною криз надмірне, а не недостатнє інвестування.

Психологічні теорії (А. Пігу, Дж. М. Кейнс та ін.) виходять з того, що песимістичні й оптимістичні очікування впливають на ділову активність не меншою мірою, ніж відсоткова ставка і грошовий потік. Схильність до заощаджень, споживання та інвестування справді має дуже важливе значення для стану економічної системи. Люди оптимістично налаштовані в період розширення кредиту і песимістично – у періоди його згортання.

В рамках даної теорії розглядається теорія довгих хвиль з точки зору закономірностей робочої сили. Х.Фрімен, один із дослідників, що займався даною проблематикою, розглядав вплив зайнятості на циклічні коливання в економіці. На його думку, центральним фактором, що продукує довгострокові коливання, є інновації. Проте зміна зайнятості виступає не лише наслідком, а й причиною циклічних коливань. Механізм такого впливу наступний. Впровадження нових технологій призводить до формування нових галузей. На ранніх стадіях використання новітніх технологій попит на робочу силу є обмеженим через незначні обсяги виробництва і залучення тільки висококваліфікованої унікальної робочої сили. Внаслідок впровадження новітніх технологій в масове виробництво, попит на робочу силу зростає. Паралельно зростає заробітна плата і витрати виробництва. Виникає необхідність використання трудозберігаючих технологій. Відбувається звільнення надлишкової робочої сили і, як наслідок, зростання безробіття та зниження заробітної плати, що характеризується як спад в економіці.

Е.Денісон аналізував сукупний вплив рівня освіти і кваліфікації робочої сили на економічний розвиток в процесі накопичення знань. Е.Денісоном були виявлені основні фактори зростання: технічний прогрес, зростання рівня концентрації виробництва, підвищення кваліфікаційного та освітнього рівня робітників, вдосконалення організації виробництва і управління.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 604; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.