КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Творчого мислення -
ТЕМА 9
(Лекція перша) План лекції:
Основна література: 1,2,3,5,6,7,8. Додаткова: 1,5,6,10,21,24,28,33,34,35. Інтернет-ресурси: 1, 2, 3, 4, 5
Міні – лексикон: глобалізація, стильовий плюралізм, масова культура, гуманістичні цінності, єдиний духовний простір, інформаційний простір, техніцизм, національна культура. 1. Наростання кризових явищ в культурі глобалізованого світу. Зростаюча з часів "перебудови" відкритість функціонування і розвитку української культури за своїм змістом є формою входження в світовий культурно-інформаційний простір і разом з тим оприлюдненням тих здобутків культури, які протистояли офіційним нормативам соціалістичного реалізму або не були визнані. Цей процес супроводжувався інтенсивним проникненням на терени нашої культури продукції інших культур, особливо західної, а також нового потоку творів російської культури. Якщо кращі здобутки західної класики і елітарної культури були досить відомі в Україні й раніше, в часи "перебудови", то предметом інтересу наших сучасників стала раніше у нас стримувана масова культура і, насамперед, в жанрах відеофільмів — еротики, трилерів, "мильних опер", "бестселерів" багаторічної давності, значна частина яких суворо заборонена цензурою західних країн. Американізація, вестернізація, наступ "кітчевої" масової культури призвів до майже повної "окупації" вітчизняного кінопрокату, в значній мірі, телебачення, до спотворення образу американської і європейської культури в сприйнятті нашого сучасника і почав поглинати той інтерес до національної культури, який тільки-но пробудився. Кітч -
Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Підсумком розвитку людства на кінець XX сторіччя є культурна ситуація, яку характеризують такі процеси:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2.
Внаслідок глобалізаційних процесів, суспільства модерну (індустріальні суспільства), які підпорядковувались національним державам, що зараз руйнуються, зазнають суттєвих змін, які призводять до виникнення нового суспільства - суспільства постмодерну.
Західна людина втрачає інтерес до класики, яка забезпечувала її певними знаннями про світ і яка могла б стати противагою масовій культурі. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ У ситуації постмодерну, коли на передній план суспільного життя висувається сфера культури, класи втрачають те важливе значення, яке вони мали у модерному суспільстві, внаслідок чого соціальна культура стає фрагментованішою й складнішою, характеризується цілою низкою підстав для диференціації, до яких, крім класу належить стать, етнічність, вік тощо.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Таким чином, можна стверджувати, що саме ці нові реалії, які свідчать про радикальні перетворення усіх сфер суспільного життя, дають підстави трактувати розвинені суспільства Заходу як постмодерні, тобто як такі, що радикально відрізняються від суспільств доби модерну. 3. Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модернізму. Тріумф науки і техніки, передовсім, комп’ютерної нівелює цінність традиційного мистецтва і відповідно сприяє формуванню нового художнього бачення, нового мистецтва – електронного.
Мистецтво постмодернізму засвідчує необмежену могутність техніки.
Техніцизм як спосіб
Поряд із поняттям промислової естетики широко вживаються в наш час терміни "дизайн" та "технічна естетика"; цілком очевидним є факт їх приналежності до єдиної сфери проявів естетичного, хоча вони несуть в своєму змісті деякі відмінності: дизайн стосується перш за все форм виробів та предметів людського оточення, технічна ж естетика – це теорія естетичного процесу в сфері виробництва, а також естетизація технічних виробів та обладнання.
„технічний дизайн”-
За умов сучасної техногенної або інформаційної цивілізації спостерігається певна девальвація етичних та естетичних цінностей, оскільки звужуються сфери безпосереднього, живого людського спілкування. Тому важливим завданням сучасного науково-технічного поступу є пошуки доцільних форм введення етичної та естетичної складових у функціональні характеристики науково-технічної діяльності.
характеристика сучасної художньої культури: - уніфікація і стандартизація (принципово нові можливості поширення зумовлюють спрощення явищ культури, посилення ролі “масової культури”); ____________________________________________________________ - інтернаціоналізація культурного життя, глобалізація процесів; ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________ - виникнення нових, синтезних (синтетичних) видів творчої діяльності, нових жанрів мистецтва і способів творчого самовираження: кінематографа, дизайну, мультиплікації (анімаційного кіно), взаємопроникнення видів і жанрів мистецтва, стирання граней між стилями; ____________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю:
(Лекція друга) План лекції: 1. Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях. 2. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві. 3. Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в українській культурі.
Основна література: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8. Додаткова: 1, 5, 6, 10, 21, 24, 28, 33, 34, 35. Інтернет-ресурси: 1, 2, 3, 4, 5.
Міні – лексикон: постмодернізм, стильовий синкретизм, плюралістичність, іронізм, субкультура, інтернет, бріколаж, абсурдизм, симулякр,концептуалізм, оп-арт, поп-арт, хай- тек.
1. Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.
Провідним у новому постіндустріальному суспільстві стає постмодернізм (з 1970-х років). Поворот від модернізму до постмодернізму пов'язується з епохальною заміною європоцентричності глобальною поліцентричністю, появою постколоніального світу. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Характерні риси постмодернізму: деканонізація традиційних цінностей ________________________________________________________ деконструкція естетичного суб'єкта _________________________________________________________ стильовий синкретизм _________________________________________________________ інтертекстуальність _________________________________________________________ цитатність як метод художньої творчості _________________________________________________________ фрагментарність і принцип монтажу
іронізм _________________________________________________________ пародійність _________________________________________________________
гедонізм ________________________________________________________ естетизація потворного ________________________________________________________ змішування високих і низьких жанрів ________________________________________________________
театралізація всіх сфер культурного буття _________________________________________________________ репродуктивність і тиражування _________________________________________________________ орієнтація на споживацьку естетику _________________________________________________________ запозичення принципів інформаційних технологій. Постмодернізм відверто стверджує, що текст не відображає реальності, а творить нову реальність (дійсність не виявляється, існують лише тексти). Сприйняття світу як грандіозного звалища накопичених людством артефактів, традицій, образів, стилів за умови того, що немає системи координат, принципової ієрархії цінностей, перетворює художній текст на випадковий бріколаж, який постулює хаос як спосіб організації.
Бріколаж —
Український постмодернізм є вторинним явищем щодо західного, оскільки не виростає на ґрунті глобальної інформатизації суспільства. Його простором перетворень стають передусім відроджені змісти національної традиції, зокрема барокової, класицистичної, романтичної, авангардної. Для діяльності літературних гуртів Бу-Ба-Бу, Лу-Го-Сад, "Нова дегенерація", "Пропала грамота" характерне карнавальне блазнювання, в якому іронічній трансформації піддаються усталені цінності. Герої романів Ю.Андруховича "Рекреації", "Московіада", "Перверзія", книг О.Забужко профанують світ скоріше від неспроможності порозумітися одне з одним, їхнє плетиво словес — радше спосіб приховати порожність буденності їхнього буття. Однак та ж сама іронія породжує життєстверджуючу стихію народного карнавалу, як у спектаклі "Енеїда" в театрі ім. І.Франка ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві.
Виникнення школи українського постмодернізму в живописі пов’язують із Манежною виставкою 1988 р. (іноді її називають "українська хвиля", "український трансавангард").
Виникнення школи українського постмодернізму в живописі пов’язують із виставкою у Манежі (Москва) 1988 р. (іноді її називають "українська хвиля", "український трансавангард").
3. Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в українській культурі. Україна з кожним роком все більше і більше заявляє про себе у світі не тільки як держава, а й як соціокультурна реальність. У цьому своєму прояві вона - важливий елемент світової культури, складова сучасного цивілізаційного процесу. Тенденції відродження самобутнього національного характеру української культури з'явилися в її середовищі в першій половині 90-х років:
1). зміна статусу національної культури, яка стає одним із визначальних факторів прогресу суспільства, його державності, формування національної ідентичності ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2). зміни у формах власності на засоби виробництва, у формуванні нових виробничих відносин, які породжують нові класи і верстви суспільства, нову психологію, мораль, людські взаємини, нові форми культурного буття, стилю і способу життя ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3). зняття з культури ідеологізаційного пресингу, яке можна означити поняттям "деідеологізація культури" ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4). посилення впливу на культурне життя України її діаспори (українські західні освітні заклади, церковні організації, культурний обмін, спільні соціально-культурні проекти) ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Постмодернізм в образотворчому мистецтві формується у рамках авангардистських напрямків 60-70-х рр. ХХ ст. (поп-арт, концептуальне мистецтво, хепенінг, перформенс, гіперреалізм, ленд-арт та ін.), які, втім, поступово втрачають свій критичний пафос й «революційність», перетворюючись у відверту гру із вже існуючими формами або у комерційні проекти. Поп-арт -
концептуальне мистецтво - Постмодерністська архітектура – це мета - архітектура, вавилонське стовпотворення колон, портиків, аркад та іншого "історичного мотлоху" форм і образів, що цілком уживається з суперсучасними гладенькими дзеркальними стінами і металевими структурами: все залежить від того, наскільки архітектор - постмодерніст засвоїв техніку роботи в "стилях" і "в манерах".
Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю:
VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ Основна література: 1. Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. – 130 c. 2. Гаврюшенко О., Шейко В., Тишевська Л. Історія культури. Навч. Пос. К. «Кондор». – 2004. 3. Закович М.. Українська та зарубіжна культура. К., 2002. 4. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. Закл. Освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук та ін.. – К.:Ліера ЛТД, 2005. – 464 с. 5. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб./ Калапчук С., Остафійчук В., Горбань Ю. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 358 с. 6. Крип,якевич І. Історія української культури К. Либідь, 2002. 650с. 7. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч.посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005. — 568 с. з іл. 8. Шейко В., Білоцерківський В. Історія української культури. К. «Знання», 2009. – 413 с Додаткова література:
2. Волков С.М. Мистецька освіта в культурі України 90-х рр.. ХХ ст.. Н. пос. К., 2006.-208с. 3. Волкова М.В., Ярошенко А.П. Козак Мамай. Мистецько-етнографічні праці. Х. Факт. 2008.-512с. 4. Горбачов Д. Шедеври українського живопису. - К. Мистецтво. 2008.- 608с. 5. Горовий Анатолій Васильович. Перший іконописець Київської Русі – Аліпій. К., «Наш час». 2008.- 140с. 6. Гонтова Лариса Валерівна. Українське мистецтво 2 пол. ХХ ст.. К.2005. -112с. 7. Гриценко Олександр Андрійович. Пророки, пірати, політики і публіка: культурні індустрії й державна політика в сучасній Україні. К., К.І.С. 2003.- 168с. 8. Гринишина М. Театр української драматургії: Сучасна та класична українська п’єса на сценах театрів у 1930-х роках. 9. Жаборюк Анатолій Андрійович. Про літературу, малярство і українську національну ідею. - О. Астропринт. 2008. - 168с. 10. Задорожний В. Курс історії української культури (ІХ - початок ХХІ ст.). - Ужгород: Ґражда, 2009. - 429 с.
12. Ісаєвич Ярослав. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. НАНУ. Л., 1996. 336с. 13. Історія української культури у 5 томах. Т.1. Історія культури давнього населення України./ Гол ред.. Б.Патон. К., «Наукова Думка», 2001. 14. Історія української культури у 5 томах. Т.2.Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ ст.. К., «Наукова Думка», 2001. 15. Історія української культури у 5 томах. Т.3. Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.. К., «Наукова Думка», 2003. 16. Історія української культури у 5 томах. Т.4. Українська культура першої половини ХІХ ст.. Кн. перша. Українська культура 2 пол. ХІХ ст.. Кн. Друга. К., «наукова Думка», 2008.
18. Копієвська Ольга. Культурна функція держави в контексті національного державотворення. – К., 2010 – 272 с. 19. Крвавич Д., Овсійчук В., Черепанова С. Українське мистецтво. Т.2. Львів. Видавництво «Світ».-2004.- 267с. 20. Наливайко Д., Горбачов Д.. Українське барокко. Х.Акта, 2004. Т.1.- 636с. Т.2.-412с. 21. Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст.. / Редкол.: В. Сидоренко та ін..; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтвкраїни: У 2кн. – К.: Інтертехнологія, 2006. – Кн. 2. – 656 с. 22. Протас Марина. Українська скульптура XX століття. 23. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. К.2001.- 444с. 24. Рожко Володимир Євтухович. Українське православне церковне мистецтво Волині (ХІХ-ХХ ст..). Луцьк, 2006.- 400с. 25. Романенко Г., Шейко В. Еволюція художніх і літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір: монографія. – К.: Ін-т культурології Акад. мистец. України, 2008. – 208 с.
27. Тимофієнко Володимир. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. К., 2002. - 472 с 28. Сіткарьова Ольга. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври та її історичного оточення за доби гетьмана І. С. Мазепи. 29. Сидоренко Віктор. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ-ХХІ століть. К., 2008. - 188 с.: іл. 30. Уманцев Ф. Мистецтво давньої України. К.2002.- 324с. 31. Український портрет 16-18 ст. К. Артанія нова. 2006. -352с. Т.1.-636с. Т.2.-412с. 32. Українське мистецтво в полікультурному просторі; навч. Посібн. / О.Рудницька, Л.А.Кондрацька/ АПН К. Єксоб.2000.-207с. 33. Художня культура України. Навч. пос. / М.Масол, С.А.Ничкало К.В.Шл. 2006.- 240с. 34. Художники України: Енциклопедичний довідник / Авт.-упоряд.: М. Г. Лабінський. – К.,2006. – 640 с. 35. Чернець В.Г. Українська культура і мистецтво у сучасному державотворчому процесі: стан, проблеми, перспективи. Тези наук. Конф. К. 2000.-204с. 36. Чепелик Оксана. Взаємодія архітектурних просторів, сучасного мистецтва та новітніх технологій, або Мультимедійна утопія. Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України. — К.: Хімджест, 2009. — 272 с.
Інтернет-ресурси: 1. Журнал "Народна творчість та етнографія // http://etno.kyiv.uar.net/vyd/nartv/2004/journ2004.html 2. Історія української культури у п’яти томах. т 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). Київ, "Наукова думка", 2001 http://izbornyk.org.ua/istkult2/ikult2.htm 3. Історія української культури/ За загал. ред. І. Крип’якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua) 4. Сайт інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України // http://etnolog.org.ua/ 5. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. ст. І. М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. — К.: Либідь, 1993. // http://litopys.org.ua/cultur/cult.htm
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 509; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |