Оборотні активи за видами економічної діяльності

на 30.06.2010 року (млн.грн.)

	Оборотні активи–всього	У тому числі
оборотні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей	дебіторська заборгованість
на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.	на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.	на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.
Усього	1240134,7	1345054,4	279652,3	281836,7	804323,1	898899,9
у тому числі
сільське господарство, мисливство, лісове господарство	1712,8	1853,7	669,0	680,0	909,3	1038,9
промисловість	497061,3	566761,7	123827,9	132104,7	329027,2	386878,8
будівництво	55933,1	56427,2	14805,6	15483,0	33455,2	32969,4
торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	397989,7	426534,6	83931,3	80455,7	271836,4	302430,9
торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт	34378,5	36283,8	9816,5	8143,0	19870,4	24272,3
оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі	331029,0	357812,0	56993,2	55642,9	240503,4	265475,0
роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку	32582,2	32438,8	17121,6	16669,8	11462,6	12683,6
діяльність готелів та ресторанів	4122,6	4877,1	515,1	566,6	1792,6	2187,4
діяльність транспорту та зв'язку	59192,0	61739,9	11563,0	13358,6	32456,9	33774,0
фінансова діяльність	66928,4	69960,5	851,0	881,6	41824,5	44041,5
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	149681,0	148416,5	42457,7	37264,3	88693,2	90218,1
освіта	386,9	398,8	38,1	44,0	223,8	229,3
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1395,1	1752,1	340,4	318,9	722,1	1021,2
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	5096,3	5700,7	452,2	464,5	3012,8	3766,5

Продовження Табл.6.1

	У тому числі
поточні фінансові інвестиції	грошові кошти та їх еквіваленти	інші оборотні активи
на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.	на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.	на 1 січня 2010р.	на 30 червня 2010р.
Усього	48152,1	47525,8	72671,3	78335,1	35335,9	38456,9
у тому числі
сільське господарство, мисливство, лісове господарство	0,4	-	69,3	76,9	64,8	57,9
промисловість	9186,7	8706,1	21427,1	23523,0	13592,4	15549,1
будівництво	2765,7	2709,8	2397,3	2432,4	2509,3	2832,6
торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	13589,3	12423,4	17928,7	20169,5	10704,0	11055,1
торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт	2183,5	1331,9	1494,7	1739,4	1013,4	797,2
оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі	10955,0	10673,6	13896,4	16691,6	8681,0	9328,9
роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку	450,8	417,9	2537,6	1738,5	1009,6	929,0
діяльність готелів та ресторанів	1226,0	1447,1	508,4	574,0	80,5	102,0
діяльність транспорту та зв'язку	444,2	388,3	12691,7	12127,7	2036,2	2091,3
фінансова діяльність	15653,3	16421,8	8479,4	8445,6	120,2	170,0
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	4879,5	5109,1	7881,5	9796,0	5769,1	6029,0
освіта	4,1	4,1	108,4	107,1	12,5	14,3
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	77,1	72,0	201,1	267,4	54,4	72,6
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	325,8	243,9	969,1	800,2	336,4	425,6

Політика управління оборотними активами підприємства розробляється по наступних основних етапах:

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства.

Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до формування оборотних активів підприємства — консервативний, помірний і агресивний.

Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби у всіх їхніх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їхніх резервів на випадок непередбачених складностей у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотних активів — їхньої оборотності і рівні рентабельності.

Помірний підхід до формування оборотних активів спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їхніх розмірів на випадок найбільш типових збоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.

Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації усіх форм страхових резервів по окремих видах цих активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їхнього використання. Однак будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, приводять до істотних фінансових утрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів.

4. Оптимізація співвідношення постійної і перемінної частин оборотних активів.

5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

6. Забезпечення підвищення-рентабельності оборотних активів.

7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їхнього використання.

8. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.

9. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

Політика управління оборотними активами одержує своє відображення в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є:

• норматив власних оборотних активів підприємства;

• система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;

• система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів;

• нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних активів і інші.

Політика фінансування оборотних активів являє собою частину загальної політики управління його оборотними активами, що полягає в оптимізації обсягу і складу фінансових джерел їхнього формування з позицій забезпечення ефективного використання власного капіталу і достатньої фінансової стійкості підприємства.

Розробка політики фінансування оборотних активів здійснюється по наступних основних етапах.

1. Аналіз стану фінансування оборотних активів {підприємства в попередньому періоді.

2. Формування принципів фінансування оборотних активів підприємства. Відповідно до теорії фінансового менеджменту існує три принципових підходи до фінансування різних груп оборотних активів підприємства.

Консервативний підхід до фінансування оборотних активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися постійна частина оборотних активів і приблизно половина перемінної їхньої частини. Друга половина перемінної частини оборотних активів повинна фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель (тип політики) фінансування оборотних активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства (за рахунок мінімального обсягу використання короткострокових позикових коштів), однак збільшує витрати власного капіталу на їхнє фінансування, що за інших рівних умов приводить до зниження рівня його рентабельності.

Помірний (або компромісний) підхід до фінансування оборотних активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинна фінансуватися постійна частина оборотних активів, у той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу — весь обсяг перемінної їхньої частини. Така модель (тип політики) фінансування оборотних активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства і рентабельність використання власного капіталу, наближену до середньоринкової норми прибутку на капітал.

Агресивний підхід до фінансування оборотних активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу фінансується лише невелика частка постійної їхньої частини (не більш половини), у той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу — переважна частка постійної і вся перемінна частини оборотних активів. Така модель (тип політики) створює проблеми в забезпеченні поточної платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Разом з тим, вона дозволяє здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі, а отже забезпечувати за інших рівних умов найбільш високий рівень його рентабельності.

3. Оптимізація обсягу поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) з обліком формованого фінансового циклу підприємства. Така оптимізація дозволяє виявити і мінімізувати реальну потребу підприємства у фінансуванні оборотних активів за рахунок власного капіталу і приваблюваного фінансового кредиту (у довгостроковій або короткострокової його формах).

Розрахунок прогнозованого обсягу кредиторської заборгованості підприємства в майбутньому періоді здійснюється по наступній формулі:

КЗ_П = (КЗ_Т + КЗ_ВН - КЗ_ПР) х (1 + Тр),

де КЗп - прогнозний обсяг кредиторської заборгованості підприємства; КЗ_Т - середня фактична сума кредиторської заборгованості підприємства по товарних операціях в аналогічному попередньому періоді; КЗ_ВН — середня фактична сума внутрішньої кредиторської заборгованості (кредиторської заборгованості інших видів) підприємства в аналогічному попередньому періоді; КЗ_ПР - середня фактична сума простроченої кредиторської заборгованості підприємства (усіх видів) в аналогічному попередньому періоді; Тр - планований темп приросту обсягу виробництва продукції, виражений десятковим дробом.

4. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів підприємства. При визначенні структури цього фінансування виділяють наступні групи джерел: • власний капітал підприємства; • довгостроковий фінансовий кредит; • короткостроковий фінансовий кредит; • товарний (комерційний) кредит; • внутрішня кредиторська заборгованість підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07