Професійно-етичний кодекс соціального працівника

Тема №6

Основні питання

1. Професійно-етичний кодекс соціальних працівників та його функцій

2. Джерела етичних нормативів соціальної роботи.

3. "Етика соціальної роботи: принципи і стандарти" - етичний кодекс МФСП.

4. Професійно-етичний кодекс соціального працівника України.

Кодекс (з латин, стовбур, колода, навощені дощечки для письма) - сукупність моральних норм, правил поведінки, необхідних до виконання (8, 185).

Етичний кодекс - це стандарт етичних принципів, ідеалів, навиків та практичних вмінь соціальних праців­ників (10, 11). Етичний кодекс покликаний давати відчуття спільної ідентичності та наявності загальних цінностей серед професійної групи.

Етичний кодекс соціальних працівників виступає певною системою контролю, формує основні принципи професійної моралі та вказує на специфіку рис особистості, що роблять її професійно придатною до діяльності в якості соціального працівника, а також висвітлює соціальні функції, які покладені на професію суспільством. Етичний кодекс соціальних працівників приймається асоціацією або союзом професійних соціальних працівників і служить стандартом етичних відношень у професійній діяльності.

Головна мета етичного кодексу соціального праців­ника - визначення незаперечних принципів роботи в інтересах клієнта, сприяння втіленню ідеалів гуманізму, моральної та соціальної справедливості у професійній діяльності та суспільстві в цілому (4, 98).

Головне завдання - бути еталоном професійної пове­дінки та діяльності соціального працівника (4, 98). Поряд з цим етичний кодекс соціальної роботи охороняє репутацію професії, визначаючи чіткі критерії, які можна застосовувати, щоб регулювати поведінку спеціалістів; сприяє компетентній та добросовісній роботі спеціалістів; захищає людей від експлуатації з боку неуважних або некомпетентних практиків (12, 37).

Етичні кодекси соціальної роботи виконують наступні функції:

· забезпечують адекватну професії етичну регламентацію;

· створюють єдину моральну основу професійної діяльності;

· служать базовим критерієм для визначення професійної придатності спеціаліста;

· уніфікують поведінку спеціалістів на основі висунутих до них єдиних етичних вимог; о забезпечують спрямованість дій на основі визначеної загальної системи цінностей;

· забезпечують несуперечливість етичних норм, покла­дених в основу діяльності;

· забезпечують етичність поведінки та дій соціальних працівників, їх колективів та соціальних служб;

· гарантують здійснення прав клієнтів;

· гарантують можливість здійснення взаємозамінюваності працівників;

· забезпечують наступність дій як окремих спеціалістів, так і соціальних служб;

· дають соціальним працівникам певну свободу дій для вирішення поставлених завдань в рамках етичних норм і принципів;

· сприяють підвищенню рівня моральності – соціальних працівників, їх клієнтів та соціального оточення клієнтів, всього суспільства;

· обґрунтовують необхідність постійного морального удосконалення спеціалістів;

· підвищують моральний авторитет соціальної роботи в суспільстві;

· гарантують етичну чистоту професії як такої (4, 98).

Етичний кодекс диктує правила поведінки, з якими представники професії зобов'язані співвідносити свої дії, щоб залишатися гідними членами професійної організації.

В основі етичного кодексу соціального працівника лежать моральна норма та моральні правила.

Моральні правила - конкретні вимоги до поведінки та діяльності спеціаліста у процесі його праці є найбільш гнучкими та рухомими, вони відображають динаміку розвитку суспільних відносин та системи соціального захисту населення, постійно збагачуються новими вимогами до свого змісту.

Разом з тим, етичний кодекс соціального працівника відображає певною мірою звичаї та традиції, що склалися у процесі становлення перших форм взаємодопомоги, благо­дійності, а згодом і професійної роботи як специфічного виду діяльності. Врахування національних особливостей є важливим фактором, що впливає на ефективність соціаль­ної роботи, її статус та престиж у суспільстві.

В основі етичних норм соціальної роботи лежать джерела:

1) загальнолюдські цінності;

2) етичні традиції благодійності;

3) цінності сучасного українського суспільства;

4) міжнародні етичні норми та етичні нормативи зарубіжних країн;

5) специфічні цінності сучасної соціальної роботи в Україні;

6) особистісні цінності та ідеали спеціалістів (4,102).

Будь-який етичний кодекс не є завмерлим документом - він повинен відповідати потребам суспільства або профе­сійної групи і постійно удосконалюватися з розвитком суспільних відношень та зміною цілей, завдань і змісту про­фесійної діяльності. Так, наприклад, в науковій роботі „Ети­ка соціальної роботи: принципи і стандарти", яка виступає у ролі кодексу етики і прийнята МФСП, вказується на те, що даний документ може і повинен постійно використовуватись, переглядатись й удосконалюватися (2, 68).

Етичний кодекс соціального працівника стійкий та цілісний, але не замкнутий. Він відкритий та динамічний: моральні відношення, норми і вимоги, відображені в кодексі, не можуть і не повинні бути незмінними; вони зобов'язані відображати не лише зміни у суспільстві, динаміку його розвитку, зміни статусу окремих соціальних груп та індивідів, але й зміни, що неминуче відбуваються у зв'язку з цим і в самій професійній діяльності, її суті, змісті, формах та методах.

Дотримання кожним соціальним працівником вимог етичного кодексу є необхідною умовою визнання та закріплення високого статусу професії у суспільстві, основою для підвищення авторитетності її представників, веде до самоповаги та самоствердження особистості спеціаліста у професійній групі та в суспільстві.

Документ „Етика соціальної роботи: принципи і стандарти” (додаток 1), який виступає у ролі міжнарод­ного еталону ставлення професіонала до своїх обов'язків, було прийнято Загальними зборами Міжнародної Федера­ції соціальних працівників (МФСП) у м. Коломбо (Шрі-Ланка) 6-8 липня 1994 р.

"Етика соціальної роботи: принципи і норми" складається з двох частин: „Міжнародної декларації етичних принципів соціальної роботи” і "Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників" (2).

"Міжнародна декларація етичних принципів соціальної роботи" визначає головні принципи соціальної роботи, сфери етичних проблем у практичній роботі соціального працівника (проблемні сфери), формує основні настанови для вибору методів розв'язання етичних проблем.

У документі "Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників" визначено загальні стандарти етичної пове­дінки соціального працівника, а також стандарти поведінки стосовно клієнтів, колег, професії, установ й організацій, з якими він співпрацює. Даний кодекс не є точним алгорит­мом поведінки соціального працівника, а лише передбачає загальні принципи поведінки та забезпечує базу етичності дій соціального працівника.

Першим документом, який регламентує норми професійної етики соціального працівника в Україні є проект „Професійно-етичного кодексу соціального працівника України” (додаток 3). Це інтегруючий документ, який "має сприяти формуванню професійного загону спеціалістів соціально-педагогічної сфери, котрий спроможний стати повноцінним членом Міжнародної Федерації соціальних працівників, вирішуючи професійні завдання, які залежать саме від обставин, регіональних умов, соціально-еконо­мічних і моральних відносин у країні" (6).

Проект "Професійно-етичного кодексу соціальних працівників України" розроблено на основі міжнародних етичних принципів та стандартів соціальної роботи і вине­сено на обговорення соціальних працівників нашої держави у грудні 2000 року. Кодекс включає визначення моральної норми та її компонентів, моральних правил як конкретних вимог до поведінки і діяльності соціального працівника у процесі виконання його професійних обов'язків; етичні принципи соціальної роботи, перелік сфер соціально-професійної діяльності та вимог до професійно-особистісних якостей соціального працівника.

Професійно-етичний кодекс соціальних працівників України покликаний регулювати поведінку та усі типи взаємовідносин, у які вступають соціальні працівники у процесі виконання професійних обов'язків. Даний документ передбачає можливість розширення та доповнення кожної із статей.

Дата добавления: 2014-01-07