Форми спілкування

безпосередню формальне парне вербальне

опосередковане неформальне групове невербальне

У процесі соціальної роботи спілкування виступає провідною формою діяльності і виконує специфічні функції, що мають певне етичне забарвлення.

Функції спілкування у соціальній роботі:

- інформаційно-комунікативна: передача і прийом інформації; взаємообмін та обговорення подій, фактів, явищ;

- регулятивно-комунікаційна: регуляція поведінки суб'єктів спілкування (сумісність, загальний стиль діяльності, синхронність дій тощо);

- афектно-комунікативна стосується емоційної сфери через прояв ставлення учасників, їх настрій, самопочуття; обмін емоціями (співпереживання, байдужість, участь, гнів); обмін внутрішніми почуттями;

- виховна: формування і розвиток інтелектуальної, емоційної, вольової сторін особистості її соціально-ціннісних орієнтацій;

- пізнання співбесідниками один одного: формування уявлення про інших; набуття досвіду.

Правила етикету висувають певні вимоги до процесу спілкування. Соціальному працівнику необхідно добре знати етику ділового спілкування і враховувати її у процесі щоденної діяльності.

Імідж (з франц. образ) - сукупність уявлень, що склалися в суспільстві про те, як повинна поводити себе людина відповідно до свого статусу; стереотипний, емоційно забарвлений образ кого- або чого-небудь. Імідж - складне багатостороннє поняття, нерозривно пов'язане з такими базовими психологічними категоріями, як особистість, самосвідомість, самооцінка, образ, роль, міжособистісні відносини і т.д. (5, 125).

Дата добавления: 2014-01-07