Індикатори та порогові значення індикаторів стану

фінансової безпеки України^*

№ п/п	Індикатор, одиниця виміру	Порогове значення
1	2	3
1. Бюджетна безпека
1.1   1.2 1.3   1.4   1.5 1.6	Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), % Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, % Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, % Відношення дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, % Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %	не більше 30   не більше 3   не більше 30   не більше 5   не більше 15 не більше 30
2. Безпека грошового ринку та інфляційних процесів
2.1   2.2   2.3 2.4 2.5   2.6	Відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (рівень монетизації), % Відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу), кількість обертів Обсяг готівки, % до ВВП Рівень інфляції (до грудня попереднього року), % Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів наданих банківськими установами, % Рівень середньої процентної ставки кредитів банківських установ відносно інфляції, %	не більше 50   не більше 2   не більше 4 не більше 107 не менше 30   не більше 5
3. Валютна безпека
3.1   3.2   3.3	Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, % Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації), % Валові міжнародні резерви України, місяці імпорту	не більше 6   не більше 25   не менше 3
4. Боргова безпека
4.1 4.2 4.3 4.4   4.5   4.6   4.7 4.8   4.9	Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, доларів США Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % Відношення відсоткових платежів з обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього бору до доходів державного бюджету, % Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету, % Відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами до ВВП, %	не більше 55 не більше 25 не більше 200 не більше 70   не більше 12   не більше 20   не більше 30 не більше 25   не більше 30

Продовження табл. 2.3.1

1	2	3
5. Безпека страхового ринку
5.1 5.2   5.3   5.4 5.5 5.6	Показник проникнення страхування (страхові премії до ВВП), % Показник щільності страхування (страхові премії на одну особу), доларів США Частка довгострокового страхування в загальному обсязі зібраних страхових премій, % Рівень страхових виплат, % Частка премій, що належать перестраховикам нерезиден­там, % Частка сукупного обсягу статутних капіталів страхових ко­м­паній, що належать нерезидентам у загальному їх обсязі, %	8-12 не менше 140 не менше 30   не менше 30 не більше 25   не більше 30
6. Безпека фондового ринку
6.1 6.2 6.3	Відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП, % Дохідність облігацій внутрішньої державної позики, % Частка покриття державними цінними паперами внутрішнього державного боргу, %	60-90   3-4 не більше 30
7. Банківська безпека
7.1   7.2	Частка іноземного банківського капіталу в загальному обсязі банківського капіталу, % Обсяг кредитування банками реального сектору економіки, % до ВВП	не більше 30   не менше 30

__________

* За Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України

Ефективність реалізації теоретичних наукових положень на практиці потребує не лише визначення критеріальних вимог до неї, але й окреслення принципів організації та забезпечення фінансової безпеки (див. рис. 2.3.2.).

Вивчення питання про механізм і системи забезпечення фінансової без­пе­ки передбачає розгляд таких ключових елементів: об’єкти, суб’єкти, інтереси, загрози, захист. Враховуючи правові засади та концептуальні підходи щодо сутності фінансової безпеки можна визначити, що об’єктом фінансової безпеки держави є фінан­со­ва система, а конкретніше усі її сфери та ланки. Отже, об’єктами фінансової безпеки є:

- людина і громадянин, домогосподарство;

- підприємства, установи, організації;

- окремі території та регіони;

- суспільство (його інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси);

- держава.

В практичному плані усі заходи, що спрямовуються на забезпечення фінансової безпеки, мають фокусуватись на конкретних об’єктах – правах, свободах, інтересах і пріоритетах людини і громадянина, суспільних цінностях, суверенітеті та територіальній цілісності держави.

Рис. 2.3.2. Принципи забезпечення фінансової безпеки

Суб’єктами забезпечення фінансової безпеки держави є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, громадяни України та їх об’єднання.

Комплексний концептуальний підхід до дослідження поняття фінансової безпеки потребує окреслення пріоритетних національних інте­ресів та основних загроз національним фінансовим інтересам, а відтак, фінансовій безпеці України.

Пріоритетами національних інтересів України в економічній сфері є:

- створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;

- інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.

Таким чином, концептуально забезпечення економічної безпеки передбачає поєднання критеріїв підвищення добробуту нації і кожного громадянина та становлення в Україні конкурентоспроможної національної економіки, яка була б органічно включена в глобальні економічні процеси та посідала в них гідне місце. Відтак, поєднання цілей підтримки макроеконо­мічної стабільності, економічного зростання та забезпечення соціальної спрямова­ності економічного розвитку – це пріоритетні національні еконо­мічні інтереси України в економічній сфері та головні вектори стратегії економічної політики.

Виходячи із вищезазначеного, пріоритетними національними інтере­са­­ми у фінансовій сфері є:

- посилення взаємозв’язку фінансово-бюджетної політики та основ­них напрямів соціально-економічного розвитку держави й адміністративно-територіальних одиниць;

- забезпечення бюджетної дієздатності держави;

- забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності;

- зміцнення банківської системи, збільшення національних заоща­джень із одночасним підвищенням рівня монетизації та капіталізації української економіки;

- зміцнення національного інвестиційного потенціалу та підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств;

- реформування фінансового ринку та забезпечення незалежності національної економіки від кон’юнктури міжнародних фінансових ринків;

- мінімізація впливу світових фінансових криз на фінансову систему України;

- детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси.

Створення дієвої системи фінансової безпеки передбачає чітке визна­чення джерел потенційної загрози у тій чи іншій сфері, а також наявних і необхідних ресурсів для їх нейтралізації. Перелік основних можливих загроз національній безпеці в економічній сфері в Україні наведено в таблиці 2.3.2.

Водночас на фінансову безпеку впливає дія численних внутрішніх і зовнішніх викликів і загроз. Тому забезпечення дієвої системи фінансової безпеки передбачає з’ясування і систематизацію явищ і подій, настання або здійснення яких прямо чи опосередковано може становити загрозу тому чи іншому суб’єкту фінансової безпеки або елементу фінансово-кредитної сфери. Узагальнюючи різні позиції з приводу загроз фінансовій безпеці держави, а також аналізуючи норми вітчизняного законодавства у даній сфері, джерела потенційних і реально існуючих загроз можна поділити на внутрішні і зовнішні.

При цьому загрози фінансовій безпеці слід розглядати як наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інте­ре­сам України у фінансовій та економічній сферах.

Таблиця 2.3.2

Дата добавления: 2014-01-07