Середньомісячна номінальна та реальна заробітна плата

Соціальні критерії та індикатори оцінки фінансової безпеки людини

Фінансова безпека кожної людини багато в чому залежить від загального стану економіки та фінансової політики, що проводиться в державі. Перехід українського суспільства у якісно новий стан закономірно був пов’яза­ний із кардинальними змінами в соціальній сфері. На першому етапі ці зміни неминуче супроводжувалися руйнацією соціального організму й одночасним формуванням ядра нових соціально-економічних відносин. Деструктивний період завжди болісний для суспільства, адже пов’язаний з падінням виробництва, життєвого рівня населення та регулятивної ролі права.

Проте за будь-яких обставин функцією держави є забезпечення соціальних гарантій – мінімального розміру заробітної плати і пенсій на такому рівні, щоб працездатній людині достатньо було цих коштів на створення і утримання сім’ї, а пенсіонеру – на достойну старість. Найсуттєві­ши­ми загрозами безпеці людини є порушення прав споживача, невиплата пенсій і заробітної плати, безробіття, знецінення заощаджень та інше.

Інтереси відродження і забезпечення фінансової безпеки України вима­га­ють об’єктивного і всебічного моніторингу соціального становища населення в цілому і окремих його складових частин з використанням індикаторів фінансової безпеки, які б повно і всебічно відображали соціальне становище суспільства і своєчасно сигналізували про ситуації, коли фактичні та прогнозні параметри соціального розвитку відхиляються від порогових значень критеріїв фінансової безпеки і потребують спеціальних заходів щодо виведення держави із зони ризику.

Основним критерієм оцінки ефективності соціальної політики і рівня життя населення та індикатором стану фінансової безпеки людини є розмір оплати праці (трудового доходу) працюючих. Згідно з офі­цій­ними даними, реальний рівень оплати праці з 1996 року до 2001 року практично щорічно зменшувався, не дивлячись на її відносне номінальне зростання. У результаті середньо­мі­сяч­ний рівень реальної заробітної плати у 2001 році був у 8 разів нижчим ніж у 1990 році. Дана тенденція спостерігалася і з 2003 року по 2010 рік, за виключенням 2005 року (див. табл. 3.2.1).

Таблиця 3.2.1

Роки	Номінальна заробітна плата, грн.	У % до попереднього року
номінальна заробітна плата	реальна заробітна плата
		514,2	110,6
		171,4	96,6
		113,7	96,6
		107,2	96,2
		115,7	91,1
		129,6	99,1
		135,2	119,3
		121,0	118,2
		122,8	115,2
		127,7	123,8
		136,6	120,3
		129,2	118,3
		129,7	112,5
		133,7	106,3
		105,5	90,8
01.10.2010

До того ж тривалі затримки з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат, що мали місце у вітчизняній практиці, ставили людей на межу виживання (на кінець 1998 року заборгованість лише з виплати заробітної плати становила 7 млрд. грн.). Фактично затримки із виплатою заробітної плати було покладено в основу забезпечення так званої політики фінансової стабілізації. Така стабілізація призвела до того, що незважаючи на стійку тенденцію зростання заробітної плати впродовж 2001-2004 років, зберігалося явище її значної невиплати. На 1 січня 2004 року сукупний борг по ній становив 2,2 млрд. грн., (причому 62,4% цієї суми припадало на промисловість), а залишковий рівень цієї заборгованості станом на початок 2005 року склав 1,1 млн. грн.

Орієнтація у 2005-2006 роках політики оплати праці на низькооплачувані верстви населення реалізувалася передусім шляхом підвищення законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до підвищення рівнів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (рис. 3.2.1.), що є позитивним чинником соціального розвитку. Проте діапазон співвідношення між прожитковим мінімумом та мінімальною заробітною платою за період з 2004 по 2009 рік (0,612–0,904) не відповідав не тільки стандартам Європейського Союзу (за стандартами ЄС мінімальна заробітна плата має перевищувати прожитковий мінімум не менше, ніж у 1,5 рази), а й чинному законодавству України, де зазначено, що мінімальна заробітна плата повинна бути не меншою за прожитковий рівень. Однак, на кінець 2009 – 2010 років, співвідношення між мінімальною заробітною платою та прожитковим мінімумом досягло рівня 1,06 та 1,05 відповідно.

Рис. 3.2.1. Динаміка рівнів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатної особи

Дата добавления: 2014-01-07