Управління фінансовою безпекою підприємства. Системи забезпечення управління фінансовою безпекою підприємства

Критерії ймовірності настання банкрутства за Аргенті

Дефекти	Оцінка, балів
Автократичний стиль управління у членів правління
Суміщення обов’язків членами правління
Бездіяльність правління
Недостатня кількість фахівців з управління
Слабкий фінансовий менеджер
Нерозвиненість управлінської структури
Відсутність контролю над бюджетом
Відсутність планування потоку коштів
Відсутність контролю над витратами
Відсутність реакції на зміну зовнішнього середовища
Максимум для дефектів
Небезпечний рівень для дефектів
Помилки
Занадто великий рівень продажів
Занадто багато позикових коштів
Занадто великий проект
Максимум для помилок
Небезпечний рівень для помилок
Небезпечні симптоми
Погані фінансові показники
Проведення «авральних» заходів (зниження заробітної плати, згортання перспективних програм)
Падіння якості продуктів та послуг
Частий зрив виконання зобов’язань
Максимум для симптомів
Небезпечний рівень для симптомів	-
Максимум загальної оцінки
Небезпечний рівень загальної оцінки

Згідно досліджень Аргенті, оцінка за A – score аналізом не повинна перевищувати 25 балів. Перевищення даного граничного значення є свідченням високої ймовірності настання банкрутства підприємства упродовж найближчих п’яти років.

Сучасні умови розвитку економіки країни в цілому та конкретно суб’єктів господарювання ґрунтуються на чисельних організаційно-правових формах власності, пануванні конкуренції, свободі прийняття рішень підприємствами та самостійній відповідальності ними за поточними показниками та отриманий фінансовий результат. В такому випадку, керівному відділу підприємства не тільки потрібно знати мету виробничо-господарської діяльності, основні конкурентні переваги та недоліки суб’єкта на ринку та позиції конкурентів, забезпечувати виконання оперативних планів та стратегічних задач. На перший план виходить забезпечення фінансової безпеки суб’єкта господарювання, в результаті чого стає можливим ефективна його діяльність. Кожне рішення, що спрямоване на подолання можливої загрози підприємства чи реалізації додаткової вигоди, несе багатоваріантні наслідки, що потребують досконалого вивчення та прогнозування.

Питання стратегічного забезпечення фінансової безпеки підприємства — процес безперервний (див. рис. 4.5.1.).

Рис. 4.5.1. Етапи безперервного забезпечення стратегічного управління фінансовою безпекою суб’єкта господарювання

Основними етапами процесу управління фінансовою безпекою підприємства є:

1 – й етап: ідентифікація потенційно проблемних ситуацій, що полягає у визначенні проблемних місць у діяльності, оцінка причин їх виникнення та масштабів наслідків;

2 – й етап: ліквідація проблемних ситуацій, яка полягає у сукупності заходів з вибору важелів впливу на проблему та методів їх усунення;

3 – й етап: контроль, що містить у собі всебічну оцінку ефективності вживання заходів та аналіз поточного стану щодо наявності проблемних ситуацій;

4 – й етап: оптимізація фінансового управління, що полягає в забезпеченні оптимального використання фінансових ресурсів і потенціалу організації шляхом використання відповідного фінансового інструментарію та специфічних методів фінансового управління.

Кожний суб’єкт підприємницької діяльності при чинній системі господарювання розглядається як самостійна одиниця, що здатна самотужки вирішувати питання виду діяльності, організації виробництва та надання послуг, розміщення готового продукту, кадрового забезпечення, матеріально-технічного оснащення для досягнення головної мети підприємства — збільшення ринкової вартості фірми та підвищення добробуту її власників. Проте, всі вище перелічені складові організаційно-виробничого процесу, необхідні чинники безперервного відтворення потребують фінансових вливань. Надмірне фінансування призводить до нераціональному використанню фінансових ресурсів, перевитрат, витрат на придбання надлишків запасів та перенасичення оборотної сфери. Це, в свою чергу, зменшує очікуваний результат — чистий прибуток підприємства та ставить під сумнів досягнення планованих результатів. Занижене фінансування призводить до отримання продукту зовсім інших параметрів якості, зростання собівартості виробництва, зниженню ефективності діяльності, збільшення тривалості виробничого циклу, або взагалі унеможливлює отримання кінцевого продукту, а отже, і бажаного фінансового результату.

Фінансування підприємницької діяльності може виникати з декількох джерел, проте, незалежно від цієї обставини питання фінансової безпеки повинно стояти на першому місці. Дефіцит фінансових ресурсів, шляхів їх залучення призводить до зниження платоспроможності підприємства, воно стає збитковим, а в середньостроковому періоді за однакових інших умов суб’єкт підприємництва втрачає партнерів-постачальників, покупців, ринки збуту та зменшується його кадровий потенціал. Суттєву загрозу фінансовій безпеці підприємства так само несе і надлишок фінансових ресурсів: необґрунтоване залучення кредитів веде до зростання витрат на виплату відсотків, зниження ефективності виробництва; не оптимальна структура власного капіталу та входження нових співвласників може супроводжуватись конфліктами інтересів, неузгодженістю дій в управлінні; збільшення залучених фінансових ресурсів в плані зростання заборгованостей фірми призводить до накладання адміністративних та фінансових санкцій, зниження ділової репутації підприємства.

Така сукупність взаємопов’язаних елементів фінансової безпеки обумовлює складність її стратегічного управління суб’єктом господарювання. Адже, все що здатне чинити загрозу неотримання прибутку чи завдання збитків в сучасному агресивному світі, повинно бути враховано. Модель формування стратегії фінансової безпеки підприємства представлена на рис. 4.5.2.

Стратегія фінансової безпеки суб’єкта господарювання у своєму становленні проходить наступні етапи:

1. Визначення часових рамок провадження.

2. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища; SWOT-аналіз.

3. Комплексна оцінка стратегічної фінансової безпеки підприємства.

4. Формування стратегічних цілей підприємства (що не повинні йти врозріз з фінансовою безпекою суб’єкта).

5. З’ясування та розробка цільових орієнтирів-індикаторів досягнення результатів фінансової діяльності.

6. Прийняття стратегічних рішень щодо максимізації фінансового результату.

7. Оцінка існуючої стратегії фінансової безпеки; її можливе корегування.

8. Забезпечення реалізації стратегії фінансової безпеки.

9. Здійснення контролю ефективно і реалізації стратегії фінансової безпеки.

Рис. 4.5.2. Модель фінансової безпеки суб’єкта підприємництва

Забезпечення фінансової безпеки підприємства базується на певному механізмі. Складовими елементами механізму управління фінансовою безпекою підприємства є: сукупність фінансових інтересів підприємств, функції, принципи і методи управління, організаційна структура, управлінський персонал, технологія управління, фінансові інструменти, критерії оцінки рівня фінансової безпеки.

Зважаючи на те, що фінансова безпека не є статичною, то механізм забезпечення фінансової безпеки включає такі елементи:

- здійснення моніторингу фінансового стану суб’єкта підприємництва з метою раннього виявлення ознак його кризового стану;

- визначення масштабів кризового стану;

- дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток суб’єкта підприємництва;

- реалізація заходів щодо запобігання криз;

- контроль за виконанням антикризових заходів і оцінка отриманих результатів;

- забезпечення стабільності та ефективної діяльності суб’єкта підприємництва як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах.

Забезпечення фінансової безпеки підприємства вимагає, перш за все, захисту ключових фінансових інтересів. Основними фінансовими інтересами суб’єктів підприємництва на сьогодні є:

- зростання ринкової вартості підприємства;

- максимізація прибутку підприємства;

- забезпечення підприємства основним і оборотним капіталом;

- забезпечення підприємства інвестиціями;

- оптимізація відрахувань підприємства до бюджету.

При цьому, досягнення зазначених інтересів вимагає вирішення ряду завдань (див. табл. 4.5.1).

Таблиця 4.5.1

Дата добавления: 2014-01-07