Загрози інвестиційній безпеці держави та страхування інвестиційних ризиків

Одним із найважливіших компонентів аналізу й управлін­ня інвестиційною безпекою є аналіз загроз, динаміки їхнього нагромадження та оцінка ступеня їхнього впливу. Мають бути розглянуті як внутрішні (стан фондових ринків, банківської системи, технологічний рівень виробництва основних галузей економіки, ступінь зношеності основних виробничих фондів, неготовність будівельного комплексу регіону забезпечити не­обхідний рівень обсягів будівництва), так і зовнішні загрози, спричинені умовами на зовнішніх ринках і виявами відцентро­вих тенденцій. Отже, основне завдання полягає в побудові оцінки, що дає змогу в процесі діяльності інвестиційної систе­ми чисельно визначити загрозу зменшення потоку інвестицій у реальний сектор економіки, щоб вчасно вжити заходів з не­допущення цього.

Основними загрозами інвестиційній безпеці держави виступають:

- відсутність інвестиційної стратегії;

- високі інвестиційні ризики;

- політична нестабільність;

- недосконала законодавчо-нормативна база;

- зменшення частки прибутку у джерелах фінансування інвестицій;

- обмеженість доступних фінансових коштів;

- загострення платіжної та бюджетної кризи;

- відсутність ефективних механізмів трансформації заощаджень населення в інвестиції;

- відсутність кваліфікованої підготовки фахівців;

- відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій.

Інвестиційна безпека зумовлюється також і структурою й доміну­ванням на вітчизняному ринку тих чи інших мотивів інвесту­вання, ступенем диверсифікації інвестиційних джерел. За ін­ших рівних умов рівень інвестиційної безпеки підвищується за наявності більшої кількості джерел внутрішніх і зовнішніх інвестицій. На рівень інвестиційної безпеки держави впливає величина відпливу капіталу (окрім прямих інвестицій в інші країни) з країни, оскільки на неї скорочується потенційно можливий обсяг сукупних інвестицій. Інвестиційна безпека характеризується також рівнем повернення вкладених кош­тів. Наприклад, у 1989—1993 рр. інвестиції, вкладені в країни Центральної і Східної Європи, повернулися лише на 75 %.

Особливе місце у забезпеченні інвестиційної безпеки нале­жить страхуванню інвестиційних ризиків. Слід зазначити, що іноземний капітал в більшій мірі реагує на щонайменшу дестабілізацію в Україні, ніж національний. Необхідно під­креслити, що, на жаль, іноземні страхові структури розгляда­ють Україну як країну з дуже високим ступенем інвестиційно­го ризику.

Великого значення для забезпечення високого рівня інве­стиційної безпеки держави набуває добросовісна поведінка ін­весторів. Впливає на стан інвестиційної безпеки і рівень узго­дження інтересів менеджерів, мажоритарних і міноритарних власників, які на практиці часто не збігаються. З позиції інве­сторів подібна розбіжність збільшує ризик вкладень та ставить під сумнів отримання необхідної дохідності. У результаті один і той самий бізнес може мати для інвестора різну цінність за­лежно від відчуття непорушності своїх інтересів.

Рівень інвестиційної безпеки не в останню чергу зумовлю­ється ступенем інформованості інвесторів. У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що в Україні інвестори, на думку екс­пертів, мають справу з не досить ефективним ринком, що, з од­ного боку, дає можливість отримувати надприбутки інсайдерам, а з іншого, робить більш-менш коректне прогнозування неможливим. Більшість торговців на вітчизняному фондовому ринку не мають змоги визначити інвестиційну вартість акцій внаслідок або браку необхідної інформації, або непідготовле­ності персоналу до подібного аналізу.

Водночас інвестиційна безпека залежить від того, яким чи­ном індивідуальні інвестори бажають отримувати інвестицій­ний дохід — у вигляді готівкових дивідендів або капіталізова­ного доходу. Прибічники першого варіанта зменшують ліквід­ність ринку капіталу (роблять примарними перспективи май­бутнього зростання), роблять його менш привабливим для міжнародних інвесторів.

На рівень інвестиційної безпеки впливає режим валютного курсу та відсоткова політика, що встановилися в країні. Так, наявність валютного коридору поряд з позитивними реальни­ми відсотковими ставками є визначальним чинником залучен­ня портфельних інвестицій у фінансові активи, деноміновані в національній валюті. За макроекономічної стабільності різни­ця у відсоткових ставках у національній та іноземній валюті показує очікувану девальвацію національної валюти, що умож­ливлює прогнозування валютних курсів за непокритого еконо­мічними агентами паритету відсоткових ставок в країні.

На рівні інвестиційної безпеки позначається характер амортизаційної політики. Так, амортизаційна політика, що передбачає вилучення у підприємств нарахованих сум амортизаційних відрахувань, явно знижує рівень інвестиційної без­пеки.

Інвестиційна безпека залежить і від часових рамок при­йняття рішень про інвестування. Найтриваліший процес прийняття рішень у міжнародних фінансових організаціях.

Інвестиційна безпека визначається чіткою інвестиційною політикою, розрахованою на тривалу перспективу. Отже, не­обхідно виробити і впровадити інвестиційну державну полі­тику.

Реалізація інвестиційної безпеки визначається розроб­ленням механізму інвестиційної безпеки як певного способу функціонування її системи.

Таким чином, здійснення підприємництва в будь-якій формі пов’язане з ризиком. Ризик характеризується як небезпека потенційної ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом. В інвестиційній діяльності питання ризику стоїть дуже гостро. Це спричинюється, по-перше, значною тривалістю інвестиційного циклу від моменту вкладення коштів до часу їх повернення. По-друге, інвестування пов’язане з вкладанням великих коштів, матеріальних ресурсів, неефективне використання яких може негативно позначитись на фінансовому стані інвестора. По-третє, часто інвестування здійснюється через третіх осіб (фінансових посередників), тому інвестор, як правило, не має реальної можливості контролювати використання вкладених коштів, оперативно втручатись у виробничий процес тощо.

З огляду на викладене у процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно оцінити і проаналізувати можливі ризики, виявити напрями їх уникнення та страхування.

Оцінити ризики в бізнес-плані можна за допомогою визначення факторів, наведених у табл. 7.2.1.

Таблиця 7.2.1

Дата добавления: 2014-01-07