Питання 3. Сутність ціни та механізм ціноутворення

В умовах ринку ціни на товари формуються не лише на основі необхідних витрат виробництва, а й на основі співвідношення між попитом і пропозицією.

Цв= C+V+P

Але міжгалузева конкуренція передбачає перелив капіталів між галузями(поясніть), що приводить до формування середньої норми прибутку.

Р'ср=S Р/S К *100%

Ціна виробництва у галузях визначається:

Цв = C+V+ Р'ср

Якщо за простого товарного виробництва ціна визначається законом вартості, а в умовах розширеного капіталістичного ціна залежить від додаткової вартості, попиту і пропозиції.

З виникненням монополії й особливо олігополії(групових монополій) процес ціноутворення значно ускладнюється, виникають монопольні високі та монопольно низькі ціни. Внаслідок цього ціна виробництва перетворюється на монопольну ціну виробництва і має вид:

Мцв = = C+V+ Р+Р1,

Де Мцв – монопольна ціна виробництва,

Р – середній прибуток,

Р1 – монопольно високий прибуток.

Останній привласнюють наймогутніші компанії, оскільки вони посідають монопольне становище у сфері виробництва та у сфері обігу. З урахуванням цього формується таке сучасне визначення ціни:

Ціна – грошове вираження монопольної вартості виробництва, в якій відображається дія законів вартості, монополізації виробництва, попиту та пропозиції, панування олігополії.

Монопольна ціна – це, насамперед, монопольна ціна виробництва.

Монополії в силу свого панування мають кращу техніку, найкваліфіковнішу робочу силу тощо, що дозволяє їм формувати найнижчі витрати, які дозволяють одержувати високі прибутки.

Існують різні теорії цін:

Д.Рікардо – факторами ціноутворення вважав працю, корисність і рідкість.

К.Маркс – чітко розмежує вартість і ціну: вартість визначається суспільно – необхідними витратами праці, а вираженою в грошовій формі формують ціну. А співвідношення між попитом і пропозицією впливає на відхилення ціни від вартості.

М.І. Туган-Барановський погоджувався з уявленням про ціноутворення з класиками. Крім того, він розмежує категорії вартість і цінність. Остання є категорією психологічною – оцінка корисності товару окремим споживачем, а оцінка корисності суспільством й є ціною. Тому, він вважає, нема різниці між теорією граничної корисності і трудової вартості.

Функції ціни:

1. Облікова – ціна є засобом обліку суспільно – необхідної праці. Ціна дозволяє порівняти різні статті витрат. Це дозволяє визначити платоспроможний попит населення, складання державного бюджету, регулювання кількості грошей в обігу.

2. Розподільча – перерозподіл частини об’єктів менш розвинених форм капіталістичної власності на користь домінуючої форми, зокрема монополістичної, власності, а отже панівного класу чи прошарку населення.

3. Стимулююча – вплив на виробників з метою впровадження нової техніки і технології, форм і методів організації виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07