Питання 3. Конкуренція: суть і види

Держава

Пропонує гроші та пред’являє попит на гроші

Пропонує суспільні блага безпосередньої оплати їх, що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на споживання домогосподарств

Здійснює урядове регулювання ринкової економіки.

Важливим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція.

Конкуренція – економічне суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення інтересів, пов’язаних з продажем продукції, виконанням робіт, надання послуг одним і тим же споживачем.

Основне завдання конкуренції – завоювати ринок у боротьбі за споживача, перемагати своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Умови виникнення конкуренції:

- Наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного продукту або ресурсу

- Свобода виробників щодо вибору господарської діяльності

- Відповідність між попитом і пропозицією

- Наявність на ринку засобів виробництва

Риси конкуренції:

Негативні – витіснення великим капіталом дрібних виробників

Позитивні – в умовах конкуренції перемогає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково – технічних досягнень, передової організації виробництва.

Конкуренція позбавлена суб’єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачи, надаючи перевагу тим чи іншим товарам.

Функції конкуренції:

а. Регулювальна – для того, щоб перемогти у конкурентній боротьбі, підприємець повинен виготовляти товар, якому надає перевагу споживач. Виходячи з цього, під впливом ціни капітали спрямовуються в ті галузі, де можливий найвищий прибуток.

б. Мотиваційна – підприємці, які пропонують кращу за якістю продукцію меншими виробничими витратами, одержують більший прибуток

в. Розподільча – конкуренція розділяє прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їх ефективного внеску.

г. Контрольна – конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства.

Види конкуренції:

1. Внутрішньогалузева – конкуренція між товаровиробниками однієї галузі н/г. Через різний рівень техніки, організації виробництва у кожного з них встановлюється індивідуальна вартість виробництва товару. Вона сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень НТП. Її результат – перетворення індивідуальних витрат виробництва, індивідуальнтрих вартостей на ринкову або суспільну вартість.

2. Міжгалузева – конкуренція між виробниками, які діють у різних галузях виробництва. Залежно від різних умов виробництва в різних галузях підприємці за однакових витрат капіталу одержують неоднакову масу продукту. Але кожен підприємець бажає одержати рівний прибуток на рівний капітал. Тому вони вкладають свій вільний капітал у інші галузі. В результаті такого переливу капіталу між галузями формується середня норма прибутку:

P'ср = Sm/Sk*100%

Кожний капіталіст одержує однаковий відсоток прибутку на рівний капітал.

3. Цінова – головний метод боротьби – ціна. У такій боротьбі перемагає то, хто домогаєтьсян нижчої, ніж ринкова ціна, вартості своєї продукції. Це, по суті, боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень НТП.

4. Нецінова – пов’язана зі стратегією боротьби не зе зміну цін, а на створення зовнішніх умов, які поліпшують реалізацію продукції.

Способи неконкурентної боротьби:

1. Поліпшення якості продукції

2. Використання реклами

3. Умови продажу товарів

4. Нечесна конкуренція:

- Дезінформація споживачів

- Використання товарних знаків інших фірм без їхнього дозволу

- Поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів

- Намагання впливати на постачальників ресурсів і банки

- Переманювання провідних спеціалістів

5. Доскональна – ринок складається з великої кількості виробників, які пропонують покупцям товар з однаковими якісними параметрами або цілком ідентичні товари. Але частка кожного з них настільки мла, що практично ніхто не може впливати на ринкову ціну.

6. Монополістична – на ринку діє певна кількість великих за обсягом економічних суб’єктів, кожен з яких має певний вплив на ціни внаслідок специфічного товару,, який він виготовляє, й може мати й реалізувати монопольну владу.

7. Олігополія – тип ринкової структури, коли декілька великих фірм монополізують виробництво та збут основної маси продукції і ведуть між собою національну конкуренцію.

Пропозиція – кількість товару, яку виробник бажає і може поставити на ринок за даною ціною.

Закон пропозиції – пряма залежність величини пропозиції та ціни товару.

Нецінові фактори пропозиції:

- НТП

- Зміна цін на ресурси

- Зміна цін на взаємодоповнюючі товари

- Зміна податкової політики

- Очікування підприємців

Взаємодія попиту і пропозиції:

Надлишок

Ціна рівноваги

Дефіцит

Дата добавления: 2014-01-07