Характеристика та розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу

Основні напрями скорочення виробничого циклу

Важливість скорочення виробничого циклу визначається економічними інтересами. Чим менша тривалість виробничого циклу, тим більше продукції за одиницю часу при інших рівних умовах можна випустити на підприємстві; тим вище використання основних засобів підприємства; тим менша потреба підприємства в оборотних коштах за рахунок прискорення їх обертання; тим більше скорочується незавершене виробництво; тим вища фондовіддача.

У практичній діяльності підприємств скорочення тривалості виробничого циклу здійснюється одночасно за трьома напрямами:

- зменшення часу робочого періоду (трудових процесів),

- скорочення часу природних процесів;

- усунення та зведення до мінімуму різних перерв.

Це забезпечується двома шляхами:

- удосконалюванням техніки й технології;

- підвищенням рівня організації виробництва.

Розроблення заходів із скорочення виробничого циклу ґрунтується насамперед на принципах пропорційності, паралельності та безперервності.

Основу виробничого циклу становить технологічний цикл, який складається з операційних циклів. Операційний цикл — це тривалість закінченої частини технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.

Тривалість операційного циклу обробки партії предметів праці на одній операції визначається за формулою:

, (1)

де n – кількість предметів праці у партії, од.;

t – час обробки одного предмету, хв.;

С – кількість робочих місць або устаткування, на яких здійснюється дана операція, од.

Тривалість операційного циклу (Т _о) для партії предметів праці, що виготовляються на кількох операціях, залежить не тільки від зазначених величин, а й від способу передавання деталей з операції на операцію – поштучно, усією партією або її частинами. При виготовленні партії однакових предметів праці може використовуватися один з видів руху предметів праці по операціях технологічного процесу (три види сполучення операцій): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний. Таким чином, моделюються варіанти досягнення скорочення тривалості виробничого циклу (рис. 2). Кожний із цих видів характеризується певними умовами передавання виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування й пауз в обробці деталей та вузлів зварювальної конструкції.

Рис. 2 Графіки руху партій предметів праці по операціях

Сутність послідовного виду руху - полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення виготовлення всієї партії предметів праці на попередній операції.

З рис. 2 очевидно, що тривалість технологічного циклу при послідовному виді руху предметів праці складається з часу обробки партії деталей (вузлів) на кожній операції, тобто з їх операційних циклів (n · t). Тривалість технологічного циклу пропорційна розміру партії й часу виконання операцій. При цьому мають місце значні перерви партіонності. Це пов’язано з тим, що кожна деталь партії, за винятком першої й останньої, пролежує на кожній операції двічі: перед початком обробки і після неї до закінчення обробки останньої деталі в партії.

Виробничий цикл завжди триваліший за технологічний, тому що поряд з виконанням технологічних операцій він охоплює час на виконання контрольних і транспортних операцій, час на природні процеси та час на різні перерви. Коли обробляються партії однорідних предметів праці, виробничий цикл за послідовним видом руху в календарних днях визначається за загальною формулою:

, (2)

де (60) – перевідний коефіцієнт, якщо основні розрахунки параметрів часу виконувалися у хвилинах;

К – коефіцієнт для переведення робочих днів у календарні (відношення робочих днів до кількості календарних днів року, тобто К = 254/365 = 0,7);

Т_зм, п_зм – відповідно тривалість однієї зміни у годинах та їх кількість за добу;

т – кількість операцій, од.;

Т_мо – тривалість міжопераційних перерв (простоїв), хв.;

Т_пр – час природних процесів, днів.

Перевагою послідовного виду руху є відсутність перерв у роботі робітників і простоїв устаткування в межах обробки однієї партії виробів. Недоліками такого виду руху є: по-перше, деталі пролежують тривалий час із причин перерв партіонності, що робить великим обсяг незавершеного виробництва. По-друге, відсутність паралельності в обробці значно збільшує тривалість технологічного (виробничого) циклу. Проте послідовний вид руху відрізняється простотою організації і використовується в одиничному і дрібносерійному організаційних типах виробництва, де достатньо широка номенклатура виробів, складання вузлів здійснюються невеликими партіями, що приводить до скорочення перерв партіонності та їх впливу на тривалість виробничого циклу.

Сутність паралельного виду руху (рис. 2) - полягає в тому, що з операції на операцію вироби передаються рівними транспортними партіями, при цьому з кожною партією виконується робота на всіх операціях технологічного процесу без перерв.

Правила передбачають таку послідовність побудови графіка паралельного виду руху:

а) будується технологічний цикл для першої транспортної партії n_тр, як при послідовному виді руху;

б) для операції, яка має найбільшу тривалість, будується повний операційний цикл для всієї партії n;

в) для всіх транспортних партій, окрім першої, добудовуються операційні цикли на всіх операціях, окрім найбільш тривалої.

Тривалість технологічного циклу визначається за формулою:

, (3)

де n_тр – розмір транспортної партії, од.;

- найбільше співвідношення норми часу і -ї операції та кількості обладнання, закріпленого за і -ю операцією.

Проте, як видно з рис. 2, при паралельному методі обробки деталей на операціях, виконуваних до головної, виникають простої устаткування та робітників і внаслідок розбіжностей у тривалості операцій. Вони виникають тим частіше, чим значніша різниця між часом виконання головної (найтривалішої) та решти операцій. Ефективне застосування цього виду руху потребує встановлення рівності або кратності всіх операцій з обробки даного найменування деталей, тобто їх синхронізації. Практично це забезпечується тільки за потокової організації виробництва, де можна одержати синхронізований графік паралельності процесу, забезпечивши рівність:

,

де — такт потоку.

Слід зазначити, що також і при паралельному виді руху партій деталей по операціях спостерігаються простої: по-перше, до початку обробки на першій операції і після закінчення обробки на останній операції; по-друге, деталі пролежують усередині транспортної партії.

Тривалість виробничого циклу за умов використання даного виду руху предметів праці розраховується за формулою:

. (4)

Перевага даного виду руху полягає в забезпеченні: а) найменшої тривалості виробничого циклу й особливо, якщо процес синхронізований; б) рівномірного завантаження робітників та устаткування; в) умов для високопродуктивної праці.

Паралельний рух застосовується в серійному та масово-поточному виробництвах під час виконання операцій рівної або кратної тривалості.

Сутність паралельно – послідовного виду руху (рис. 2) - полягає в тому, що вся партія з n виробів поділяється на частини, так звані транспортні партії n_тр; транспортна партія обробляється на кожній операції без перерв; дану транспортну партію можна передавати на подальшу операцію, не очікуючи завершення роботи на інших транспортних партіях. При цьому має дотримуватись умова неперервної роботи на кожній операції при виготовленні всієї партії із n виробів.

Тривалість технологічного циклу визначається за формулою:

, (5)

Можливі два варіанти паралельно-послідовного виду руху:

1) тривалість попередньої операції менша наступної або дорівнює їй. У цьому випадку деталі на наступну операцію передаються поштучно в міру їх готовності, при цьому вони (крім першої) не будуть оброблятися до звільнення робочого місця на наступній операції;

2) тривалість попередньої операції більша наступної або дорівнює їй. На попередній операції створюється запас готових деталей з метою забезпечення безперервності наступної (короткої) операції. Передаючи деталі на наступну операцію, орієнтуються на останню деталь. До початку роботи над нею на наступній операції треба закінчити обробку решти деталей у партії.

У побудові графіка паралельно-послідовного руху доцільно користуватися такими правилами:

- якщо t _m-1 ≤ t _m , перпендикуляр опускати після першої транспортної партії, і будувати графік праворуч;

- якщо t _m-1 > t _m , перпендикуляр опускати після останньої транспортної партії і будувати праворуч останню транспортну партію на цій операції, інші будувати ліворуч.

Паралельно-послідовний вид руху поєднує в собі переваги послідовного і паралельного видів руху, зокрема такі: вироби передаються від одного робочого місця до іншого частинами партій; частини партій вибираються таким чином, щоб устаткування в межах обробки партій деталей (вузлів) не простоювало (як за послідовного виду руху) і щоб цикл обробки партій виробів був якомога коротший (як у паралельному виді руху).

За такої організації виробничий цикл виготовлення партії виробів характеризується тим, що:

- тривалість менша, ніж при послідовному виді руху;

- відсутні перерви в роботі устаткування й робітників;

- загальний час пролежування деталей на операціях набагато менший, ніж при послідовному виді руху.

Тривалість виробничого циклу за умов використання даного виду руху предметів праці розраховується за формулою:

. (6)

Цей метод використовується в разі випуску значної кількості однойменної продукції великими партіями і за значної трудомісткості операцій на дільницях із нерівномірною потужністю устаткування на підприємствах серійного і великосерійного випуску продукції. Його застосування потребує постійної підтримки між операціями мінімальних запасів предметів праці, ретельних попередніх розрахунків, чіткого планування й регулювання виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07