Основні симптоми, що свідчать про наявність організаційної кризи

ОРГАНІЗАЦІЙНА КРИЗА

Організаційна криза — результат навмисного чи випадкового порушення законів розвитку організації. Організаційна криза виступає як спосіб розв’язання суперечностей в організації.

Організаційна криза — це процес виникнення суперечностей усередині і за межами організації, які мають хронічний характер.

Організаційну кризу можна визначити також як час непередбачених ситуацій збоку зовнішнього та внутрішнього середовищ, які формують систему кризових ситуацій. Через такі ситуації руйнуються пріоритети вищих цілей та стратегій підприємства, що зумовлювали його існування в попередньому періоді. Під час кризи власники й керівники підприємства мають вдаватися до специфічних заходів та суворих обмежень, аби забезпечити виживання організації та збереження власності.

порушення організаційних процесів;

невиконання планів;

збої комунікаційних процесів;

загальне зниження показників діяльності;

погіршення організаційної культури тощо.

Серед розмаїття причин виникнення організаційної кризи назвемо головні: взаємна невідповідність розвитку окремих підсистем; невідповідність чисельності та кваліфікації працівників організаційній структурі; помилки у визначенні пріоритетів; неправильне делегування повноважень; відсутність в організації планування, програм розвитку; недоліки або відсутність регламентів у роботі; перехід на нові управлінські технології; недостатня мотивація; несистемний характер розвитку.

Аналізуючи особливості та глибину організаційної кризи, необхідно проводити поглиблений організаційний аудит: аналіз взаємної відповідності юридичної та організаційної форм підприємства; визначення ступеня відповідності системи управління вимогам середовища; визначення ключових факторів успіху системи менеджменту (порівняно з конкурентами); аналіз системи планування; аналіз системи контролю (зокрема, із елементами контролінгу).

Типові організаційні кризи, які можуть виникнути на різних етапах життєвого циклу підприємства, а саме: кризу відповідальності, кризу стилю керівництва, адміністративну кризу, бюрократичну кризу та криза загальних цілей.

Зміни ОСУ пропонується проводити у два етапи, кожен з яких передбачає проведення певних дій (заходів): 1) формування організаційно-методичних передумов розробки та змін організаційної структури управління; 2) планування впровадження проекту змін в ОСУ. В процесі антикризової діяльності здійснюється зміна характеру роботи в окремих напрямках, а це, в свою чергу, потребує не тіль­ки нового організаційного оформлення (нової ОСУ), а й впро­вадження нових процесів управління.

Одним із напрямків подолання організаційної кризи на підприємстві є проведення організаційно-управлінської реструктуризації як організаційного оформлення продуктової, виробничої та правової реструктуризації, що пов’язане зі змінами у партнерських стосунках, обслуговуванням нових ринків, тощо. Така реструктуризація полягає у вертикальній, горизонтальній інтеграції, кооперації з’єднання. Злиття, приєднання різних типів, розділення та виділення окремих підрозділів, надання їм більшої чи меншої самостійності щодо змін в організаційних структурах управління. Неабияке значення для організаційної та управлінської реструктуризації мають механізми функціонування ринково-орієн­тованих підприємств, які, в свою чергу, потребують досить значних змін у навичках та кваліфікації персоналу підприємства.

Отже, організаційно-управлінська реструктуризація може розглядатися у двох аспектах: по-перше, як удосконалення системи управління підприємством з погляду її структури, функцій окремих елементів, їх розподілу відповідно до нових для ринково-орієнтованих підприємств завдань щодо зміни організаційно-правової форми підприємства (наприклад, створення акціонерного товариства); по-друге, як кооперування та інтеграція з постачальниками, організаціями, що працюють у сфері розподілу товарів (вертикальна інтеграція), або з підприємствами, що випускають аналогічну продукцію, тобто реальними чи потенційними конкурен­тами, з метою консолідації капіталу, розподілу ринків збуту, проведення єдиної цінової політики тощо (горизонтальна інтеграція).

Дата добавления: 2014-01-07