КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Практична частина заняття
План Семінарське заняття 6. «Вимірювання інтелекту». 1. Підходи до визначення інтелекту. 2. Структура інтелекту. 3. Тести для вимірювання інтелекту, їх види. Теми рефератів (до 5-7 хвилин): 1. Теорії структури інтелекту. 2. Інтелект і спадковість. 3. Інтелект і біологічна середа. 4. Інтелект і статеві розбіжності. 5. Інтелект і соціокультурна середа. 6. Розбіжності в інтелекті, обумовлені віком. 7. Розбіжності в інтелекті, обумовлені кількістю дітей в сім’ї та черговість їх народження. 1. Аналіз тесту Амтхауера (або «Культурно-незалежний тест інтелекту» Р. Кеттелла, або Тест коефіцієнту інтелекту (IQ) Айзенка). Основна література: 1. А. А. Бодалев, В. В. Столин Общая психодиагностика. - СПб.: Изд-во «Речь», 2000. -440 стр. 2. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2006. — 351 с.
Теорії структури інтелекту
Ієрархічні (монофакторні) теорії – введено поняття „генерального фактора” (g), фактору розумової енергії, який пов”язаний із розумінням зв”язків та відношень між предметами і явищами дійсності, а також можливістю відтворення цих відношень у відповідності до певної закономірності. Мультифакторна теорія – заперечує загальну основу інтелекту, розробляє статистичний апарат, що визначає мінімальну кількість первинних факторів (розуміння слів, швидкість мовлення, легкість оперування цифровим матеріалом, просторова орієнтація, асоціативна пам’ять, швидкість сприймання, індуктивне мислення), які характеризують певні розумові операції. Кубічна модель інтелекту Гілфорда – базується на припущенні про три виміри, комбінації яких визначають різні типи інтелектуальних здібностей (операції мислення, форми подання інформації, отриманий результат).Фактори інтелекту є незалежними, що виключає можливість існування факторів вищого порядку. Кубічна модель інтелекту Айзенка – опирається на схему Гілфорда та виділяє такі модальності – інтелектуальні процеси (мислення, пам”ять, сприймання та ін..),тестовий матеріал (вербальний, просторовий і ін..), „якість” (швидкість та сила інтелектуальних процесів). Не заперечує існування g-фактору та первинних факторів. Ретикулярна факторна модель інтелекту – базується на припущенні, що фактор G складається із двох загальних факторів – інтелекту плинного (g.f) та інтелекту кристалізованого (g.c). Визнається наявність двох детермінант інтелекту – природних та набутих. Використання плинного інтелекту у вирішенні людиною проблем призводить до розвитку кристалізованого інтелекту, який змінюється залежно від культури, інтересів особистості. Тріадна теорія інтелекту – складається із трьох частин: контекстуальної (інтелект - це психічна активність, пов’язана із здатністю індивіда пристосовуватися до змін в середовищі), компонентної (визначаються елементарні пізнавальні процеси, які забезпечують гармонію між середовищем та індивідом) та експериментальної (вказується, що інтелект проявляється як в нових задачах і ситуаціях, так і в реакціях, що мають автоматичний характер). Інтелект (лат.intellektus – розуміння, пізнання)– відносно самостійна, динамічна структура пізнавальних властивостей особистості, що виникає на основі спадково закріплених (та вроджених) анатомо-фізіологічних особливостей мозку та нервової системи (задатків), у взаємозв”язку з ними формується і проявляється в діяльності, обумовленій культурно-історичними умовами та забезпечує адекватну взаємодію з довкіллям, його спрямоване перетворення.
Фактори, що детермінують оцінки інтелекту
Взаємозв’язок інтелекту та особистісних характеристик проявляється в мотивації, характерологічних властивостях, емоційних особливостях, вольових особливостях тощо. Сучасна психологічна діагностика використовує великий арсенал тестів для виміру рівня інтелектуального розвитку. Як у вітчизняній, так і у зарубіжній психологічній літературі використовують різні поняття, що відображають зміст діагностики інтелекту – тести інтелекту, розумові тести, тести загального інтелекту, тести загальних здібностей, тести спеціальних здібностей, когнітивні тести. В тестах інтелекту використовується як сумарна оцінка виконання різних видів завдань, так і інтелект подається у вигляді успішності виконання окремих, не пов’язаних одне з одним завдань. Схема 8.3 Види тестів інтелекту
Контрольні запитання до теми: 1. Які існують підходи до визначення інтелекту? 2. Чим відрізняються основні підходи до тлумачення структури інтелекту і в чому їх схожість? 3. Які фактори впливають на прояв інтелекту? 4. Як пов”язаний інтелект та особистісні особливості? 5. Які розрізняють види тестів інтелекту?
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1224; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |