Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Звільнення з роботи працівника за вчинення аморального проступку

За вчинення аморального проступку окремі категорії праців­ників можуть бути звільнені за підставою, передбаченою п. З ст. 41 КЗпП України. Трудовий договір може бути розірвано лише з тими працівниками, які виконують виховні функції, тобто коли виконання таких функцій є основним змістом їхньої роботи. До таких працівників належать насамперед вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні праців­ники позашкільних закладів та ін. Не можна за цією підставою звільнити працівника, для якого здійснення виховних функцій є лише частиною повноважень.

Розірвання трудового договору за підставою, передбаченою п. З ст. 41 КЗпП України, допускається за вчинення амораль­ного проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і за аморальну поведінку в громадських місцях чи в побуті.

Аморальним проступком вважаються такі випадки порушення суспільної моралі, які негативно впливають на виконання праців­ником своїх виховних функцій. Це може бути: поява праців­ника, що виконує виховні функції, в нетверезому стані у гро­мадському місці, втягнення неповнолітніх у пияцтво, негідна поведінка в побуті тощо.

Факт вчинення аморального проступку має бути зафіксова­ний належним чином. Звільнення за вчинення аморального проступку не може вважатися законним, якщо воно проведене лише в результаті оцінки загальної негативної поведінки пра­цівника, що не підтверджена конкретними фактами. Для звіль­нення достатньо вчинення працівником одного проступку, який несумісний з виконанням виховної роботи.

При припиненні трудових правовідносин існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов'язаний дотримуватися, аби звільнення вважалося законним.

Передбачено, зокрема, що припинення трудового договору незалежно від підстав оформляється наказом або розпо­рядженням роботодавця, де обов'язково вказується підстава припинення трудового договору згідно з чинним законодав­ством та з посиланням на відповідну статтю чи пункт закону. Наприклад, "звільнений за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України". Якщо ж трудовий договір розривається з ініціативи працівника за наявності для цього поважних причин, то сама причина також вказується у наказі. Часто в наказах або розпорядженнях про звільнення працівника дається вказівка для бухгалтерії підприємства провести з таким працівником розра­хунок.

Днем звільнення вважається останній день роботи. Він обов'язково повинен бути зазначений у наказі або розпоряд­женні роботодавця. У день звільнення роботодавець має провести з працівником розрахунок, а також видати на руки належним чином оформлену трудову книжку. За кожен день затримки розрахунку при звіль­ненні працівника, а також затримки видачі трудової книжки працівник має право вимагати виплату середнього заробітку.

В окремих випадках законодавство дозволяє розірвання тру­дового договору за ініціативою роботодавця лише після того, як працівнику буде запропонована інша робота. Це стосується звільнення з підстав скорочення чисельності або штату, вияв­лення невідповідності працівника займаній посаді або викону­ваній роботі, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

При звільненні працівників за окремими підставами є необ­хідність отримання роботодавцем попередньої згоди профспіл­кового органу.

У випадках, передбачених законодавством про працю, ви­борний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний термін обгрунтоване письмо­ве подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення профспілкового органу про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

КЗпП у ст. 43-1 встановлює також випадки, коли роботода­вець має право розірвати трудовий договір з працівником без попередньої згоди профспілкового органу. За загальним прави­лом звільнення у цих випадках відбувається з незалежних від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттєвого значення не має.

У випадках передбачених ст. 44 КЗпП України, при ро­зірванні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.

Ще однією важливою умовою при розірванні трудового до­говору є вимога ст. 40 КЗпП України, яка забороняє звіль­нення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Також закон забороняє звільняти працівника за ініціативою роботодавця у період перебування його у відпустці.

Для деяких категорій працівників встановлені додаткові гаран­тії при розірванні трудового договору.

Дата добавления: 2014-01-07