Тема: Фізіологія системи дихання

Лекція № 9

Лімфатична система.

Кровообіг при фізичній роботі.

Нормальне кровопостачання скелетних м'язів і самого серця при фізичній роботі є важливою умовою високої працездатності організму. В передстартовому періоді, в організмі умовно рефлекторно відбувається перебудова діяльності серця і функціонального стану судин, направлена на підготовку організму до виконання наступної роботи. Підвищується збудливість центрів симпатичної системи, концентрація в крові адреналіну. Діяльність серця посилюється, тиск крові підвищується, в скелетних м'язах і серці збільшуються кровообіг і інтенсивність обміну речовин.Під час виконання фізичної роботи за рахунок рефлекторних реакцій і гуморальних впливів забезпечується точна відповідність величини кровообігу і інтенсивності виконуваної роботи.

Адаптація системи кровообігу до фізичної роботи різної величини досягається в основному за рахунок регуляції основного параметра гемодинаміки — хвилинного об'єму крові (ХОК).

Крім кровоносної системи у людини і хребетних тварин є широке розгалуження судин, що утворюють лімфатичну систему. Ця система починається з тонких, закритих з одного кінця лімфатичних капілярів. Лімфатичні капіляри зливаються і утворюють лімфатичні судини, які поступово укрупнюються і впадають у два протоки: грудний і шийний. В місцях злиття лімфатичних судин знаходять скупчення клітин — лімфатичні вузли, в яких утворюються лімфоцити. Лімфоцити виконують функцію фагоцитозу. Лімфа утворюється внаслідок фільтрації плазми крові в міжклітинний простір.

Рідина, що надійшла в лімфатичні капіляри з міжклітинного простору, називається лімфою. За своїм складом лімфа відрізняється від тканинної рідини і плазми крові лише меншим вмістом білків. Склад лімфи не постійний і залежить від органа, з якого вона витікає. Після вживання жирної їжі лімфа, що відтікає від травного апарату, вміщує багато емульгованих жирів. Лімфа, що тече в печінкових лімфатичних судинах, має більший вміст білків.

Лімфатична система відіграє важливу роль у підтриманні водного балансу тканин, видаленні з них продуктів обміну, транспорті жирів і захисті організму від мікробів. Фізична робота і вживання їжі збільшують лімфообіг.

План:

1. Поняття про дихання. Будова дихальної системи.

2. Зовнішнє дихання. Легеневі об’єми.

3. Вентиляція легенів.

4. Транспортування газів кров’ю.

5. Регуляція дихання.

6. Дихання при фізичній роботі

1.Поняття про дихання. Будова дихальної системи. Енергія, необхідна людині для здійснення різних видів фізіологічної активності, постачається за рахунок біологічного окислення. Суттєвою рисою цих біологічних реакцій є перенесення атомів водню з однієї молекули (донора) на другу (акцептор). Енергія, яка при цьому утворюється, переноситься на фосфорно-ефірний зв'язок молекули АТФ. Кінцевим акцептором атомів водню є кисень. Організм може зберігати лише невеликий запас кисню у вигляді оксигемоглобіну крові і м'язів. Тому для нормального обміну речовин кисень повинен постійно надходити в організм.

В клітинах тварин паралельно із споживанням кисню відбувається утворення вуглекислого газу. Сукупність процесів, що забезпечують обмін газів між організмом і зовнішнім середовищем, називають диханням. Дихання відбувається в кілька етапів: 1) обмін газів між легенями і атмосферним повітрям, 2) обмін газів між альвеолярним повітрям і кров'ю, 3) транспорт газів кров'ю, 4) обмін газів між клітинами і кров'ю, 5) споживання клітинами кисню і утворення вуглекислого газу.

Дихальний апарат людини. Апарат дихання людини складається із носової порожнини, глотки, гортані, трахеї, правого і лівого бронхів, бронхіол і альвеол. Бронхіоли і альвеоли входять до складу легень. Слизова оболонка носової порожнини має багато кровоносних судин і залоз, що виділяють слиз. Проходячи через носову порожнину, повітря очищається від пилу і мікроорганізмів, зволожується і залежно від його температури зігрівається або охолоджується. Через гортань повітря потрапляє в трахею і далі в правий і лівий бронхи, які поділяються на більш дрібні бронхіоли першого, другого і третього порядків, утворюючи бронхіальне дерево. Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи і закінчуються альвеолами. Альвеоли мають кулясту форму і складаються із ' кількох шарів епітелію. Із альвеол кисень шляхом дифузії переходить у капіляри, а вуглекислий газ із крові в альвеоли. Завдяки невеликим розмірам і великій кількості (близько 400 млн.) загальна дифузійна поверхня альвеол дорівнює 100... 120 м².

Легені розташовані в герметичне замкнутій грудній порожнині. Зовні вони вкриті вісцеральним листком плеври, який в області основи легень переходить в парієтальний листок, що вистеляє внутрішню поверхню ребер. Між зовнішніми і внутрішніми листками плеври існує герметичне замкнутий простір, що носить назву плевральної щілини. В ній знаходиться 1... 2 мл плевральної рідини, що полегшує ковзання листків плеври один відносно одного. В плевральній порожнині тиск завжди нижчий за атмосферний, тому легені знаходяться в розтягненому стані. При порушенні цілісності грудної клітки тиск повітря в плевральній порожнині зрівнюється з атмосферним, легені спадаються, дихання стає неможливим.

Дата добавления: 2014-01-07