Барометрична формула

Поняття і значення фінансового аналізу

СУТЬ, ЗАДАЧІ ТА ВИДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Лекція 1.1

Питання:

1. Поняття і значення фінансового аналізу.

2. Принципи і види фінансового аналізу.

3. Формування системи фінансових показників.

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відводиться економічному аналізу в цілому і фінансовому аналізу зокрема. З його допомогою проводиться оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика фінансової діяльності підприємства, обгрунтовуються фінансові плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розчленовую». Отже:

Аналіз у вузькому плані – це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого (мал. 1).

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або предмету, визначити його склад і структуру. (Наприклад, структура собівартості). Проте знання структури собівартості недостатньо для управління нею, необхідно знати взаємозв'язки між її елементами. Отже, необхідний синтез.

Синтез – це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

m – маса однієї молекули

Це барометрична формула

Якщо

3.3.2. Розподіл Больцмана

Важливо відзначити - параметром обох розподілів Максвелла та Больцмана є температура Т.

Зрозуміло, що параметр розподілу Больцмана Z_B залежить від потенціалу U(x,y,z). Знайти цей параметр можна з умов нормування.

3.3.3. Розподіл молекул газів в атмосфері Землі з висотою

Потенціальну енергію молекул газів в полі земного тяжіння можна визначити, скориставшись законом всесвітнього тяжіння.

Враховуючи сферичну симетрію потенціального поля (поля тяжіння) Землі, подальшій аналіз доцільно провести з використання сферичної системи координат. Тоді розподіл молекул газів в атмосфері Землі, використавши розподіл Больцмана можна подати у вигляді

Тепер можна визначити Z_B з умов нормування:

Таким чином,

3.3.4. Розподіл Максвелла – Больцмана

В розподілі Максвелла функція g_M(v_x,v_y,v_z) не залежить від просторових координат x,y,z. В розподілі Больцмана функція g_B(x,y,z) не залежить від швидкостей v_x,v_y,v_z. Тобто ці розподіли незалежні один від одного. А тому ймовірність знайти серед молекул ідеального газу такі, що мають швидкості в діапазоні [v_x +dv_x, v_y+dv_y, v_z+dv_z] й знаходяться в просторі в околі точки з координатами [x,y,z] пропорційна добутку:

Тобто

Ясно, що

Ще про розподіли.

1. Якщо внаслідок обміну станами (імпульсами. Положеннями) нерозрізненних частинок утворюється новий стан, то маємо розподіл Максвелла – Больцмана.

2. В противному разі можливі два різних розподіли:

2.1. для частинок з цілим спіном – розподіл Бозе – Ейнштейна.

2.2. Для частинок з напівцілим спіном – розподіл Фермі – Дірака.

Лекція 3.

3. Канонічний розподіл Гіббса.

Статистична система – це сукупність фізичних об’єктів, що вміщено в скінченій ділянці простору.

Статистичний ансамбль – сукупність однакових статистичних систем.

Мікроканонічний ансамбль – сукупність однакових ізольованих статистичних систем з однаковою енергією.

Канонічний ансамбль – сукупність незамкнених статистичних систем. Окрема система канонічного ансамблю:

· частина великої системи;

· містить кількість частинок << кількості частинок великої системи;

· має відмінну від інших окремих систем енергію;

· зветься канонічною системою.

Задача: Визначити ймовірність різних енергетичних станів систем, що належать канонічному ансамблю.

Розглянемо мікроканонічний ансамбль. Виділимо в ньому підсистему, що є частиною однієї з систем, що належать мікроканонічному ансамблю. Системи мікроканонічного ансамблю за визначенням мають однакову енергію . Виділена підсистема має енергію .

Позначимо кількість мікростанів, притаманних великій системі, що містить підсистему, . Тоді кількість мікростанів, притаманних підсистемі, - , а ймовірність такого стану підсистеми

- число станів великої мікроканонічної системи за нульової енергії підсистеми, воно не залежить від енергії підсистеми. Проте, воно визначає кількість мікростанів підсистеми.

Обчислимо середню енергію підсистеми

Z - називають статистичною сумою підсистеми.

Кратність виродження - g.

Лекція 5.

2. Основи термодинаміки

2.1. Термодинамічні системи (т.-д.с.)

Т.-д. система - тіло (сукупність тіл), здатне (здатних) обмінюватись з іншими тілами (між собою) енергією та (чи) речовиною.

Відкрита т.-д. система - т.-д. система, яка може обмінюватись речовиною з іншими т.-д. системами.

Закрита т.-д. система - т.-д. система, яка не може обмінюватись речовиною з іншими т.-д. системами.

Ізольована т.-д. система - т.-д. система, яка не може обмінюватись енергією та речовиною з іншими т.-д. системами.

2.2. Термодинамічні параметри

Т.-д. параметр – одна з сукупності т.-д. величин, які характеризують стан т.-д. системи.

Екстенсивний т.-д. параметр – т.-д. параметр, пропорційний кількості речовини, чи масі даної т.-д. системи (V, U, S, H).

Інтенсивний т.-д. параметр – т.-д. параметр, який не залежить від кількості речовини, чи маси даної т.-д. системи (P, T, C_v, C_p).

2.3.Стани термодинамічних систем

Стаціонарний стан – стан т.-д. с., за якого значення т.-д. параметрів в усіх частинах системи залишаються незмінними в часі завдяки зовнішньому діянню потоків речовини, енергії, імпульсу, тощо.

Нестаціонарний стан - стан т.-д. с., за якого значення т.-д. параметрів змінюються в часі.

Рівноважний стан – стан т.-д. с., який характеризується за сталих зовнішніх умов незмінністю параметрів в часі та відсутністю в системі потоків.

Нестійкий рівноважний стан - стан т.-д. с., за якого будь-які нескінченно малі діяння викликають зміну стану системи, які не зникають за умови усунення цього діяння.

Стійкий рівноважний стан - стан т.-д. с., за якого будь-яке нескінченно мале діяння викликає нескінченно малу зміну стану системи. За умови усунення цього діяння система повертається в початковий стан.

Метастабільний рівноважний стан – стан т.-д. с., за якого нескінченно малі діяння викликають нескінченно малі зміни стану, а деякі малі скінченні діяння – скінченні зміни стану, які не зникають за усунення цих діянь. (Перегрітий пар, переходжена рідина, активне середовище лазера, тощо).

2.4. Термодинамічні процеси

Термодинамічний процес – зміна стану т.-д. с., яка характеризується зміною її параметрів.

Рівноважний т.-д. процес – це процес, який являє собою неперервну послідовність рівноважних станів.

Нерівноважний т.-д. процес – це процес, який являє собою послідовність станів, серед яких не всі стани є рівноважні.

Оборотний т.-д. процес – це т.-д. процес, після якого т.-д. с. та її оточення, яке взаємодіє з т.-д. системою, можуть повернутися в початковий стан за умови, якщо в т.-д. с. та в її оточенні не виникають залишкові зміни.

Оточення (середовище) – тіла, які впливають на властивості т.-д. с., проте до неї не входять.

Дата добавления: 2014-01-07