Лекція 5. BOX З точки зору бактерії, здійснювати рух в оточуючому середовищі – це важка робота, оскільки воно щільне

BOX

BOX

З точки зору бактерії, здійснювати рух в оточуючому середовищі – це важка робота, оскільки воно щільне, як меляса або вишневе варення. Бактерія може плавати зі швидкістю 20-90 мкм/с. Це означає, що за секунду вона проходить від 2 до 100 довжин свого тіла. Спринтер може пробігти за секунду лише 5 довжин свого тіла, якщо вважати, що його зріст становить 183 см. Бактерія може втратити джгутик, а потім його добудувати. За джгутики відповідають 20-30 генів, ця поверхнева структура збирається шляхом самозборки.

Деякі мікроорганізми (міксобактерії, ціанобактерії) здатні пересуватись по твердому субстрату за допомогою ковзаючого руху.

Спірохетам притаманний обертальний тип руху.

Рухомі бактерії активно і спрямовано рухаються. Спрямовані рухи бактерій називаються таксисами. Факторами, які зумовлюють напрямок руху, є концентрація речовин або кисню в середовищі, освітленість, рН тощо. Розрізняють фото-, магніто-, термо-, хемо-, віскозотаксиси.

Магнітотаксис Бактерії можуть реагувати не тільки на хімічні фактори оточуючого середовища. Найяскравішим прикладом цього твердження є водні магнітобактерії, які здатні орієнтуватися в земному магнітному полі. Ці бактерій містять магнетосоми – внутрішньоклітинні ланцюжки з магнетиту (Fe₂O₃∙FeO, або Fe₃O₄), приблизно 40-100 нм у діаметрі та зв’язані з мембраною (рис.1). Рис.1. Магнетосоми Aqaspirillum magnetotacticum Оскільки кожна частинка заліза у магеносомі слабо намагнічена, то бактерії використовують їх для визначення півночі та півдня, для опускання до багатих на органічні речовини осадів та виявлення оптимальної глибини у прісній та солоній воді. Аналогічні магнетосоми містяться в голові у птахів, дельфінів, зелених черепах, тобто у тварин, яким притаманна навігація. Загалом, тварини та бактерії проявляють у своїй поведінці більше спільних рис, ніж представлялося раніше.

ПІЛІ, ФІМБРІЇ, ВОРСИНКИ

До поверхневих структур бактеріальної клітини належать пілі, фімбрії, ворсинки. Їх нараховують від декількох одиниць до декількох тисяч на клітину. Їхня товщина становить 3-10 нм, довжина – до декількох мікрометрів. Ці структури не мають відношення до руху бактерій. Скоріше всього, вони обумовлюють адгезію бактерій, тобто їх прилипання до субстратів.

Розрізняють пілі загальні і статеві. Пілі мають форму порожнистих циліндрів, стінки яких утворених з білку піліну.

Статеві (F-пілі) приймають участь у парасексуальному процесі, вони забезпечують контакт між клітиною-донором і клітиною-реципієнтом і служить кон’югаційними тунелем, по якому відбувається передача ДНК.

ЛІТЕРАТУРА:

1. С.П.Гудзь, С.О.Гнатуш, І.С.Білінська. Мікробіологія: підручник:[для студ.вищ.навч.закл.]: Львів: Видав-ничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 359 с.

2. L.M.Prescott, J.P.Harley,D.A.Klein. Microbiology: Dublin, Melburn,Oxford, printed in the USA by Wm.C.Brown Communications,Inc., 3ed., 1996. – 935 p.

3. Практикум по микробиологии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ А. И. Нетрусов, М. А. Егорова, Л. М. Захарчук и др.; Под ред. А. И. Нетрусова. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 608 с.

Дата добавления: 2014-01-07