Аналіз показників використання виробничих запасів і оцінка динаміки матеріаломісткості продукції

Аналіз матеріально-технічного постачання проводиться не тільки в цілому по підприємству, а й у розрізі окремих цехів, дільниць.

Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання за обсягом, асортиментом, якістю, строками надходження цінностей передбачає виявлення причин відхилень від плану, розроблення заходів щодо налагодження повного і своєчасного постачання цехів, дільниць, робочих місць високоякісними матеріальними ресурсами.

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці використовують систему узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючими показниками ефективності використання матеріальних ресурсів є:

o матеріаловіддача;

o матеріаломісткість;

o коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних затрат;

o питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції;

o коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача (Мед.) визначається відношенням вартості продукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, а саме – вихід продукції з коленої гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, електроенергії):

де ПП – обсяг промислової продукції;

Мв – матеріальні витрати.

Матеріаломісткість (Мм.) визначається відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню випущеної продукції:

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу промислової продукції до індексу матеріальних витрат.

Для того, щоб визначити питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції, потрібно суму матеріальних витрат віднести до повної собівартості випущеної продукції. Цей показник відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким, чи ні. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.

Коефіцієнт використання матеріалів (коефіцієнт матеріальних витрат) визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на розмір матеріальних витрат, обчислений виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції.

Він показує, наскільки ефективно використовуються матеріали впроцесі виробництва. Цей показник може бути більшим або меншим за одиницю. Якщо коефіцієнт більший за одиницю, то це свідчить про перевитрати матеріальних ресурсів у процесі виробництва і, навпаки, якщо менший за одиницю, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно, раціонально

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не тільки щодо загального випуску продукції, а й до окремих виробів, вузлів, деталей. Тоді це буде відношення корисних витрат або чистої ваги деталі, виробу у натуральному вираженні до норми або фактичних витрат матеріалів на їх виготовлення.

Оскільки узагальнюючі показники дають лише загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів та резервів його підвищення, то для характеристики ефективності витрачання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних матеріалів, палива, енергії) застосовують часткові показники:

o сировиномісткість – у переробних галузях;

o металомісткість – у машинобудуванні та металообробній промисловості;

o паливомісткість на підприємствах ТЕЦ;

o напівфабрикатомісткість – у складальних виробництвах і т. д.

Часткові показники використовують і для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів. Аналіз матеріаломісткості передбачає вивчення та оцінку:

o рівня показників ефективності використання матеріалів;

o динаміки показників матеріаломісткості;

o причин змін цих показників;

o впливу зміни показників матеріаломісткості на обсяг в-ва продукції.

Дата добавления: 2014-01-06