Кодекс етики професійних бухгалтерів

З січня 1999 р. в Україні було введено в дію разом з ННА Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений рішенням АПУ № 73 від 18 грудня 1998 р. Проте він діяв недовго. АПУ було прийняте рішення про прийняття МСА та Кодексу етики професійних бух­галтерів у якості Національних стандартів аудиту (протокол засі­дання АПУ від 18 квітня 2003 р. № 122).

Міжнародний Кодекс етики з одного боку виступає моделлю для розробки національних етичних рекомендацій, а з іншого — може бути прийнятий в якості національного стандарту. Кодекс етики професійних бухгалтерів був розроблений Комі­тетом з питань етики, що діє у складі Міжнародної федерації бух­галтерів (МФБ), у липні 1996 р. і переглянутий у січні 1998 р. Згідно з Кодексом, цілі бухгалтерської професії полягають у ви­конанні роботи відповідно до найвищих стандартів професіоналіз­му, в досягненні найкращих результатів діяльності й загалом у за­доволенні громадських інтересів. Такі цілі вимагають задоволення чотирьох основних потреб.

1. Довіра. У суспільстві в цілому є потреба в довірі до інфор­мації та до інформаційних систем.

2. Професіоналізм. Є потреба в особах, яких клієнти, робото­давці чи інші зацікавлені сторони можуть без сумнівів визначити як професіоналів у сфері бухгалтерського обліку, аналізу й ауди­ту.

3. Якість послуг. Є потреба щодо впевненості в тому, що всі послуги, надані професійним бухгалтером (аудитором), виконують­ся згідно з найвищими стандартами якості.

4. Конфіденційність. Користувачі послуг професійних бухгал­терів (аудиторів) мають бути впевнені в наявності основ професій­ної етики, що регулюють надання цих послуг. Для досягнення цілей бухгалтерської професії професійні бух­галтери (аудитори) повинні дотримуватися низки фундаменталь­них принципів. До таких принципів належать: чесність, об'єктив­ність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіден­ційність, професійна поведінка, технічні (професійні) стандарти.

Чесність. Професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги.

Об'єктивність. Професійному бухгалтерові слід бути справед­ливим та не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, кон­флікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності.

Професійна компетентність та належна ретельність. Про­фесійному бухгалтерові слід надавати професійні послуги з нале­жною ретельністю, компетентністю та сумлінністю; він зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг про­фесійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тен­денції у практиці, законодавстві та методах роботи.

Конфіденційність. Професійному бухгалтерові слід дотриму­ватися конфіденційності інформації, одержаної у процесі надання професійних послуг, та не слід використовувати (чи розголошува­ти) таку інформацію без належних та визначених повноважень або якщо немає юридичного чи професійного права та обов'язку роз­кривати цю інформацію.

Професійна поведінка. Професійний бухгалтер повинен дія­ти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утри­муватися від будь-якої поведінки, що могла б дискредитувати професію. Зобов'язання утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла 6 дискредитувати професію, вимагає, щоб організації-члени МФБ, розробляючи стандарти етики, враховували відповідальність про­фесійного бухгалтера перед клієнтом, третіми сторонами, іншими бухгалтерами, працівниками, роботодавцями та громадськістю в ці­лому.

Технічні (професійні) стандарти. Професійний бухгалтер повинен надавати послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери зобов'язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта (чи робо­тодавця) тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об'єктивності, а у випадку професійних бухгалтерів-практиків, не­залежності. Крім того вони повинні дотримуватися технічних та професійних стандартів, що їх поширюють:

а) МФБ (наприклад, МСА);

б) Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

в) професійний орган організації-члена МФБ або інший регу­льований орган;

г) відповідне законодавство.

Цілі, а також фундаментальні принципи мають загальний ха­рактер і не призначені до використання для розв'язання етичних проблем, з якими стикається професійний бухгалтер у конкретних випадках. Однак Кодекс надає деякі рекомендації, що стосуються практичного застосування цілей і фундаментальних принципів у ряді типових ситуацій, які трапляються у професійній діяльності бухгалте­рів (аудиторів).

Текст Кодексу етики професійних бухгалтерів (прийнятий МФБ) поділяється на три частини:

1) частина А стосується всіх професійних бухгалтерів, якщо не зазначено інше;

2) частина Б стосується лише професійних бухгалтерів-практи­ків (аудиторів);

3) частина В стосується лише найманих професійних бухгалте­рів (бухгалтерів, які працюють за наймом у промисловості, торгівлі, державному секторі, освіті та інших галузях) і за певних обставин може стосуватися бухгалтерів-практиків (аудиторів).

У частині А Кодексу етики професійних бухгалтерів дається характеристика окремим фундаментальним принципам та їх дотри­мання у практичній діяльності, а також розкриваються проблеми розв'язання етичних конфліктів, податкової практики, міжнародної діяльності та оприлюднення інформації.

Аудитори стикаються із ситуаціями, в яких виникає конфлікт інтересів. Такі конфлікти можуть виникати з багатьох причин, починаючи від порівняно тривіальної дилеми до крайніх випадків шахрайства або незаконної діяльності. Аудитор повинен пам'ятати про фактори, що спричиняють конфлікт інтересів. Слід зазначити, що розбіжність у думках між аудитором та іншою стороною сама по собі не є етичною проблемою. Проте факти та обставини в ко­жному випадку потребують детального вивчення зацікавленими сторонами.

Професійний бухгалтер (аудитор), що надає послуги з опода­ткування, має право сприяти найкращій позиції для вигоди клієн­та за умови, що послуги надаються з професійною компетентністю, жодним чином не шкодять чесності та об'єктивності та, на думку професійного бухгалтера, відповідають чинному законодавству. Спірні питання можуть тлумачитися на користь клієнта або робо­тодавця (за умови розумного обґрунтування відповідної позиції).

Якщо професійний бухгалтер надає послуги не в країні, де він мешкає, та між етичними вимогами двох країн щодо конкретних питань є розбіжності, слід дотримуватися таких вимог:

- якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є менш жорсткими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то тре­ба застосовувати вимоги цього Кодексу;

- якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є жор­сткішими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати етичні вимоги країни, у якій надаються послуги.

При оприлюдненні інформації професійні бухгалтери не повин­ні:

а) використовувати засоби, які завдають шкоди репутації ін­ших бухгалтерів;

б) робити перебільшені заяви про послуги, які вони можуть запропонувати, кваліфікацію, яку вони мають, та досвід, якого вони набули;

в) давати зневажливі відгуки про роботу інших бухгалтерів.

У частині Б Кодексу етики професійних бухгалтерів (аудито­рів) дається характеристика окремих фундаментальних принципів (незалежність, професійна компетентність та виконання обов'язків у зв'язку із залученням осіб, які не є бухгалтерами), а також розкри­ваються питання щодо гонорарів та комісійних, діяльності, несуміс­ної з громадською бухгалтерською практикою, платіжних засобів клієнтів, стосунків з іншими професійними бухгалтерами-практиками, реклами та пропонування послуг.

Приймаючи завдання зі складання фінансової звітності, профе­сійні бухгалтери-практики (аудитори) повинні бути незалежними від будь-якої зацікавленості. Фінансовий взаємозв'язок із клієнтом впливає на незалежність і може привести спостерігача до висновку, що незалежності завдано шкоди. Такий взаємозв'язок може виник­нути у зв'язку із:

1) безпосереднім фінансовим інтересом до клієнта;

2) опосередкованим фінансовим інтересом до клієнта, наприклад, якщо професійний бухгалтер є довірчим керівником будь-якого трасту чи розпорядником будь-якого майна, якщо власники такого трасту або майна мають фінансовий інтерес у компанії клієнта;

3) фінансовим інтересом у суб'єкті, що не є клієнтом, але є стосовно клієнта інвестором або учасником інвестиційної діяльності тощо.

Особисті та сімейні стосунки можуть впливати на незалежність. Особливо треба забезпечити, щоб будь-які особисті та сімейні стосу­нки не ставили під загрозу незалежність підходу до виконання будь-якого завдання.

Якщо постійні платежі, отримані від клієнта або групи пов'яза­них клієнтів, складають значну частину від загальної суми гоно­рару професійного бухгалтера-практика (аудитора) чи аудиторсь­кої фірми, залежність від такого клієнта або групи клієнтів неми­нуче повинна стати предметом ретельного аналізу та може викли­кати сумніви щодо дотримання принципу незалежності.

Капітал аудиторської фірми повинен належати професійним бухгалтерам-практикам (аудиторам). Однак допускається, щоб право власності на капітал належало й іншим особам - за умо­ви, що аудиторам належить переважна частина капіталу та права голосу.

У частині В Кодексу етики професійних бухгалтерів (аудито­рів) розкриваються питання: конфлікт діяльності; підтримка колег; професійна компетентність; подання інформації.

Отже, дотримання основних етичних принципів аудиту - важ­лива норма аудиторської діяльності, а виконання вимог Кодексу етики професійних бухгалтерів дає змогу підняти престиж профе­сії аудитора в суспільстві.

Дата добавления: 2014-01-06