Планування аудиту

Аудиторські процедури та їх класифікація

Планування аудиту

Тема 8. ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ ТА АУДИТОРСЬКІ ПРОЦЕДУРИ

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність аудиторського ризику та аудиторських доказів?

2. Які фактори впливають на достовірність аудиторських доказів?

3. Які є джерела аудиторських доказів?

4. Які є основні процедури отримання аудиторських доказів?

Обов'язковою умовою для успішної аудиторської діяльності є планування. Це стосується не тільки роботи аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, що зареєстровані в державних органах влади та в податковій службі як підприємці без статусу юридичної особи.

Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стра­тегії. Воно здійснюється на початковій стадії аудиторської перевір­ки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефек­тивних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами функціональних обов'язків на високому рівні фахових стандартів. Планування забезпечує фор­мування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділивши найважливіші та суттєві частини і виключивши зайвий час, який міг би бути витра­чений на питання аудиту з низьким рівнем ризику.

За допомогою ефективного планування розв'язуються такі завдання:

- ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою;

- оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем;

- визначення стратегії аудиту відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

- координування роботи аудитора так, щоб він міг виконати її на високому професійному рівні і у визначений термін;

- розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

- визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Основні вимо­ги до процесу планування:

- набуття знань про облікову систему клієнта, політику і про­цедури внутрішнього контролю;

- визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контро­лю суб'єкта перевірки;

- визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур;

- координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від масштабу і склад­ності аудиту, кваліфікації аудитора і його практичного досвіду, бізнесу клієнта, наявності постійних замовників, чинного законодав­ства та ін.

На процес планування аудиту значно впливають масштаб і склад­ність аудиту, що залежать від бізнесу клієнта, його величини та діяльності, а зміст плану і програми — від розміру підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони мають більш спрощений вигляд.

На якість і обсяг робіт з планування впливає кваліфікація ау­диторів. Як засвідчує практика, кваліфікованіші аудитори серйозно і з умінням ставляться до складання планів і програм, а менш кваліфіковані — формально.

Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг робіт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, задіяного до перевірки; потреба в кількості залучених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; ви­трати на аудит; очікуваний дохід тощо.

Залежно від очікуваного обсягу робіт розраховується бюджет ча­су на аудиторську перевірку і вартість послуг. Ці показники зазви­чай визначають на етапі попереднього планування через вивчення бізнесу клієнта, систему обліку і внутрішнього контролю, огляд первинних документів і бухгалтерських реєстрів, здійснення аналі­тичних процедур. Правильне визначення обсягу робіт значною мі­рою залежить від кваліфікації аудитора і його практичного стажу. Переважно цей показник оцінює керівник групи аудиторів, тобто менеджер.

Від запланованого обсягу аудиторських послуг, кваліфікації аудиторів та їх практичного досвіду буде залежати потреба в чисе­льності аудиторів. Крім цього, на основі визначеного обсягу робіт можна розрахувати кількість людино-днів або людино-годин для аудиторської перевірки.

Керівник бригади, зауважуючи складність аудиту і кваліфіка­цію аудиторів, задіяних до перевірки, повинен визначитися з потре­бою у додатковому залученні зі сторони спеціалістів і експертів для виконання певних контрольних операцій.

У процесі планування необхідно визначити очікувані витрати, пов'язані з перевіркою. Це насамперед матеріальні витрати, зарпла­та, відрядження та ін. Цей показник значною мірою залежить від місця розташування суб'єкта перевірки. Якщо аудиторська перевір­ка не пов'язана з відрядженням працівників аудиторської фірми, то витрати будуть значно меншими і, відповідно, зменшиться вартість аудиторських послуг.

Правильне планування перелічених показників має важливе значення не тільки для визначення вартості аудиторської перевір­ки, а й для попереднього планування очікуваного доходу. Всі ці показники необхідно брати до уваги і при складанні загального плану та програми конкретної аудиторської перевірки, і при плануванні роботи аудиторських фірм.

Процес планування аудиторської діяльності доцільно розмежу­вати на два види:

- планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу;

- планування аудиту та інших видів послуг як конкретне вико­нання робіт для того чи іншого суб'єкта господарської діяльності.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяль­ності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне (рис.8.1).

Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фір­мою такого плану не менш як на 2-3 роки. Від нього залежать специфіка подальшої діяльності фірми, організаційна структура, підбір її персоналу та ін. Стратегічний план розробляється на перс­пективу і повинен охоплювати всі аспекти діяльності, сприяти до­сягненню загальної стратегічної мети та завдань, визначених ауди­торською фірмою (рис. 8.2).

На першому етапі процесу стратегічного планування бізнесу визначається мета і завдання, що її конкретизують. Метою є здій­снення аудиту та надання різноманітних послуг суб'єктам господар­ської діяльності, що передбачено чинним законодавством. У страте­гічному плані для досягнення зазначеної мети варто визначити види аудиторських послуг, обсяг робіт, потребу в кадрах, залучення спеціалістів та експертів для виконання специфічних робіт, перед­бачити потенційні суб'єкти для майбутньої співпраці.

На другому етапі здійснюється оцінка стану внутрішнього і зовнішнього середовища аудиторської фірми. Внутрішніми факто­рами оцінки є діяльність аудиторської фірми, що визначається си­стемою управління, потребою в кадрах і додатковим залученням спеціалістів, методичним і матеріально-технічним забезпеченням. Зовнішні фактори визначає ситуація на ринку. Зокрема, підляга­ють оцінці такі сфери: економічна, політична, соціальна, юридична, технологічна, а також системи — податкова, фінансова, кредитна.

Внаслідок визначення на перспективу мети і завдань для ауди­торської фірми та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища для бізнесу виникає потреба у виборі стратегії (етап 3). Методами вибору стратегії є емпіричне дослідження, креативне мислення, моделювання, аналіз та ін.

Після вибору загальної стратегії бізнесу аудиторської фірми настає період її реалізації, що завершується розробкою стратегічного плану (етап 4). У стратегічному плані зазначені види очікува­них аудиторських послуг, види робіт, приблизні строки виконання тощо. Як засвідчують дані, під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища бізнесу, уточнення мети і конкретних завдань стратегічний план можна коригувати (рис. 8.2).

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану для ау­диторської фірми на поточний рік. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному, однак відрізня­ється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим. Зага­лом стратегічне і поточне планування належать до планування біз­несу, а не до конкретної аудиторської перевірки фінансової звітно­сті суб'єктів господарювання або виконання інших супутніх видів робіт (рис. 8.1).

Планування конкретної аудиторської перевірки здійснюється в процесі аудиту від моменту вибору клієнта й укладання угоди до складання висновку. Незважаючи на те що аудиторські фірми мо­жуть певною мірою використовувати типові форми планів і програм, їх необхідно уточнювати і переглядати, оскільки кожна аудиторсь­ка перевірка із врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впли­ву на діяльність суб'єкта перевірки потребує розробки конкретного плану і програми. Отже, планування окремої аудиторської перевір­ки доцільно відносити до оперативного планування.

У спеціальній економічній літературі приділяється достатньо велика увага плануванню конкретного аудиту, проте ми спостеріга­ємо неоднакові підходи різних авторів до висвітлення цього важли­вого організаційного і методологічного питання. Так, одні дослідни­ки, розкриваючи питання планування аудиторської перевірки, нада­ють перевагу проблемам загального підходу до проведення аудиту і переліку аспектів, які слід брати до уваги при складанні плану. Інші звертають основну увагу на мету і завдання аудиту, вимоги стандартів до змісту планів, на підходи до групування рахунків бухгалтерського обліку за господарськими процесами, наводять ва­ріанти плану і програми аудиту тощо.

Аналіз зарубіжних джерел підтверджує дещо інший підхід до процесу планування аудиторської перевірки. Зарубіжні автори бі­льше акцентують на етапах процесу планування аудиту: попереднє планування, збір загальних відомостей, збір інформації про правові зобов'язання клієнта, оцінка матеріальності, аудиторського ризику, ризику для бізнесу і внутрішнього ризику, ознайомлення з систе­мою внутрішньогосподарського контролю і оцінкою ризику контро­лю, розробка загального плану аудиту і програми аудиту.

139 Рис. 8.2. Схема послідовності етапів стратегічного планування бізнесу аудиторської діяльності

На етапі попереднього планування приймається рішення про проведення аудиту, визначаються причини, за якими клієнт обґрун­товує замовлення на аудит, підбирається персонал для виконання аудиторських обов'язків і складається письмове зобов'язання. Ви­моги до складання листа-зобов'язання розкриті у МСА №210. Цей документ підтверджує згоду аудитора зі завданнями і масштабом робіт, які визначив йому клієнт, і дає змогу звести до мінімуму не­порозуміння, що можуть виникнути у майбутньому між аудитором і замовником.

Рис. 8.1. Схема організації планування аудиторської діяльності.

На етапі збору загальних відомостей про клієнта аудитор зобо­в'язаний добре вивчити галузь і бізнес діяльності суб'єкта пере­вірки.

Етап збору інформації про юридичні зобов'язання клієнта пе­редбачає ознайомлення аудитора з юридичними документами замо­вника. Це насамперед статут і установча угода підприємства, свідоц­тво про реєстрацію, протоколи зборів засновників, договори. Все це дає змогу аудиторові впевнитися у правомірності діяльності кліє­нта і правильно оцінити зібрані докази впродовж всього процесу аудиту.

Виділення в окремі етапи планування аудиту оцінки матеріаль­ності, аудиторського ризику та ознайомлення з системою внутріш­ньогосподарського контролю пояснюється, передусім, вимогами МСА №300 до оцінки ризику і внутрішнього контролю на почат­ковій стадії аудиторської перевірки.

Оцінка аудиторського ризику і його складових та розуміння системи обліку і внутрішнього контролю клієнта дає змогу аудито­рові чіткіше визначити масштаб перевірки, методику і процедури контролю тощо.

Беручи до уваги вітчизняний і зарубіжний досвід аудиторської діяльності, доцільно виділити такі етапи планування:

- визначення мети і завдань аудиту;

- оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки;

- вибір стратегії та її реалізація;

- складання загального плану аудиту;

- підбір і уточнення процедур контролю;

- розробка програми аудиту;

- коригування загального плану і програми аудиту (рис. 8.3).

Мета аудиторської перевірки полягає у висловленні незалежної кваліфікованої думки про достовірність фінансової звітності.

На етапі планування аудиту загальна мета конкретизується та­кими завданнями: збір загальних відомостей та інформації про правові зобов'язання клієнта, ознайомлення з системою обліку і внутрішнього контролю, визначення матеріальності та попередня оцінка аудиторського ризику, критеріїв оцінки фінансової звітності, збір аудиторських доказів і їх аналіз, складання аудиторського висновку тощо.

На другому етапі процесу планування аудиту доцільно здійсни­ти оцінку існуючого середовища суб'єкта перевірки. На середовище підприємства, що підлягає аудиту, впливають внутрішні і зовнішні чинники.

До внутрішніх чинників відносяться: діюча на підприємстві система управління, кадрова політика, система обліку і внутрішньо­господарського контролю, виробничо-господарський процес, фінан­сово-кредитна політика тощо.

До зовнішніх чинників можна віднести такі сфери: економічну, соціальну, політичну, юридичну та ін. Як внутрішні, так і зовнішні чинники суттєво впливають на бізнес клієнта, що підлягає оцінці на попередньому етапі планування.

Перші два етапи певною мірою визначають стратегію аудиторсь­кої перевірки (етап 3). Залежно від підходу до аудиту (підтверджувальний, системний, ризико-орієнтований) буде визначатися зміст загального плану і програми перевірки. Якщо у процесі аудиту не передбачено з тих чи інших причин використання процедур тесту­вання системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бух­галтерського обліку і попередньої оцінки аудиторського ризику, то недоречним буде виділення таких етапів — ознайомлення зі систе­мою внутрішнього контролю, оцінка ризику тощо.

На основі визначеної мети і завдань аудиту, оцінки існуючого середовища суб'єкта контролю та вибору стратегії бізнесу клієнта розробляється загальний план і програма перевірки. План відобра­жає перелік робіт на основних етапах аудиту, а програма - конк­ретні процедури перевірки об'єктів аудиторського контролю (статті фінансової звітності, рахунків бухгалтерського обліку тощо).

Рис. 8.3. Схема послідовності етапів планування аудиту

Оскі­льки процес планування аудиту здійснюється впродовж усієї пере­вірки, то важливим етапом є коригування і внесення змін та допов­нень до плану і програми аудиту (етап 7).

Загальний план аудиторської перевірки складається із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікува­ні терміни виконання, витрат часу, виконавців (додаток 12). Про­граму аудиту доцільно розробляти на кожний об'єкт аудиторського контролю. Цей документ повинен мати такі реквізити: конкретні процедури перевірки, обсяг вибірки, терміни проведення, виконав­ців, посилання на робочі документи, примітку.

Отже, процес планування аудиторської діяльності доцільно роз­межувати на два види:

- планування аудиторської діяльності аудитора (аудиторської фірми) як виду бізнесу;

- планування аудиту та інших видів послуг як конкретне вико­нання робіт на замовлення суб'єктів господарювання.

Процес планування аудиторської діяльності можна поділити на стратегічне, поточне і оперативне.

До стратегічного планування належить розробка і складання стратегічного плану аудиторської фірми на перспективу (не менше ніж на 2-3 роки). Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану аудиторської фірми на поточний рік, а оперативне плануван­ня - розробку загального плану і програми безпосередньо в про­цесі конкретної аудиторської перевірки.

На процес планування і обсяг робіт впливають: масштаб і склад­ність аудиту, кваліфікація аудиторів та їх практичний досвід, біз­нес клієнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін. До основних показників процесу планування аудиту можна віднести: обсяг робіт (аудиторських послуг); чисельність задіяного персоналу до аудиторської перевірки; кількість людино-днів або людино-годин, відведених на перевірку; витрати на аудит (аудитор­ські послуги); вартість аудиторських послуг; очікуваний дохід.

На зміст загального плану і програми перевірки впливають мето­дологія і підходи до аудиту (підтверджувальний, системний, ризи­ко-орієнтований).

Рис. 8.3. Схема послідовності етапів планування аудиту

Дата добавления: 2014-01-06