Передача позначок на монтажні горизонти

Передача осей на монтажний горизонт

Розбивні осі передають 2 методами:

1) метод похилого проектування;

2) метод вертикального проектування (механічного і оптичного).

При методі похилого проектування проекційною вертикальною площиною є колімаційна площина теодоліта, яку встановлюють в продовженому створі закріплених осей (створними знаками, наприклад).

Осі закріплюють за межами споруди не менш ніж 2 створними знаками: один знак в землі (т. А), другий — на стіні цоколя (т. А').

Теодоліт ставиться на створний знак А, візирується на риску А'.

Цим колімаційна площина теодоліта суміщується з вертикальною площиною проектування.

Для фіксації сліду цієї площини на відповідному монтажному горизонті наводять перехрестя сітки ниток на рівні монтажного горизонту і відмічають слід колімаційної площини світлою фарбою, частіше червоною.

Для усунення похибки проектування виконують двічі – при "КП" і "КЛ". Фіксують середнє з двох положень кругів сліду (т.A)

Висотною основою на монтажному горизонті є робочі репери, позначки яких одержують від реперів, що розташовані на вихідному горизонті.

Позначки на монтажний горизонт передають за допомогою двох нівелірів і рулетки. Потрібна позначка Нм.г. буде:

НМ.Г. = НRP + a1 + (a2 – b1) – b2.

Робочими реперами на монтажному горизонті можуть бути закладні деталі в конструкціях, а також спеціально закріплені на конструкціях металеві штирі, пластини тощо.

Передача позначки на монтажний горизонт

Після завершення робіт по створенню планової і висотної геодезичної основи складають виконавчу схему для кожного монтажного горизонту.

Дата добавления: 2014-01-06