Холдингові компанії: типи, переваги і особливості функціонування

Тема 4. ХОЛДИНГОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ

Процедура державної реєстрації об'єднань підприємств.

Державна реєстрація об'єднань здійснюється державним реєстратором у виконавському комітеті Міської ради, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Документи, необхідні для державної реєстрації:

I. реєстраційна картка;

II. копія вирішення засновників або організатора про створення юридичної особи;

III. два екземпляри засновницьких документів; документ, що засвідчує внесення касового збору (чек);

IV. копія вирішення органів Антимонопольного комітету;

V. Положення про узгоджені дії.

1. Холдингові компанії: типи, переваги і особливості функціонування.

2. Управління холдинговим об’єднанням.

Тенденція поширення холдингових компаній — безпосередній наслідок розвитку великого інтегрованого підприємництва. Вимогою часу для суб'єктів господарювання стає оперативна активність, пов'язана зі стратегією розвитку, із фінансовою самостійністю, маркетинговою політикою і т. п., з іншого боку - потрібно мати єдиний центр загального управління.

Світовий досвід підказує, що такою структурою може бути холдинг.

Холдинг — це особливий вид компанії, що створюється для володіння контрольними пакетами акцій інших компаній з метою контролю та управління їхньою діяльністю.

Класична холдингова компанія складається з головної (материнської), дочірніх та фірм-«онуків».

Дочірні компанії мають статус самостійної юридичної особи й організовані у вигляді товариств. У випадку банкрутства чи неплатоспроможності вони відповідають за своїми обов'язками тільки майном своєї компаній,

За чинним законодавством:

- холдингова компанія - суб'єкт господарювання, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб'єктів господарювання;

- контрольний пакет акцій - кількість акцій (пай, частка в статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб'єктом господарювання;

- дочірнє підприємство - суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Обставини створення холдингової компанії:

- коли їх засновують органи, уповноважені управляти державним майном, державні органи приватизації (самостійно або разом з іншими засновниками);

- при перетворенні великих підприємств із виділенням з їхнього складу підрозділів як юридично самостійних (дочірніх) підприємств;

- при об'єднанні пакетів акцій юридично самостійних підприємств;

- при заснуванні нових суб'єктів господарювання.

Функції холдингової компанії:

- визначає стратегічний розвиток групи в цілому та її окремих підприємств (компаній); - контролює фінансові результати роботи підлеглих дочірніх компаній і всієї групи в цілому, складає консолідований баланс групи компаній;

- централізує капітальні вкладення і спрямовує їх на найбільш перспективні й прибуткові напрями бізнесу;

- здійснює кадрову політику групи;

- здійснює координаційні й комунікаційні зв'язки між учасниками холдингу;

- провадить аудиторську діяльність.

У процесі діяльності холдингової компанії можливе збільшення її розмірів шляхом злиття і поглинань.

Поглинанням називається придбання одним підприємством контрольного пакета акцій іншого. Поглинаючу компанію при цьому визнають холдинговою, а ту, що поглинають, — її дочірнім підприємством.

Холдингові компанії являють собою систему участі, за допомогою якої вони можуть підпорядковувати собі формально незалежні компанії, що володіють капіталами, які в багато разів переважають їх власний. Зовні діяльність холдингу виглядає лише як керування пакетом акцій і збирання дивідендів та доходів від біржових операцій. Насправді ж холдинги, що захоплюють контрольний пакет акцій якої-небудь компанії, дістають можливість призначати своїх людей у раду директорів та інші органи підконтрольної компанії.

Переваги функціонування холдингових структур:

- можливість створення замкнутих технологічних ланцюжків від видобутку сировини до випуску готової продукції та доведення її до споживача;

- більш гнучке реагування на коливання кон'юнктури;

- економія на торгових, маркетингових та інших послугах;

- використання переваг диверсифікованості виробництва;

- єдина податкова та фінансово-кредитна політика;

- можливість варіювання фінансовими й інвестиційними ресурсами;

- послаблення фіскального тиску.

Види холдингових компаній за структурою контрольного пакета:

1) портфельний холдинг (лише володіє контрольним пакетом інших підприємств);

2) інвестиційний холдинг (володіє і керує портфелем акцій інших підприємств);

3) портфельно-інвестиційний холдинг (являє собою змішаний тип).

Портфельний холдинг не здійснює якихось заходів щодо управління портфелем цінних паперів підприємств, що входять до складу холдингової компанії. Інвестиційний холдинг розширює свою діяльність до управління портфелем цінних паперів підприємств холдингу. Він має право здійснювати інвестиційну діяльність, у тому числі продавати й купувати будь-які цінні папери, включаючи акції.

Види холдингових компаній за характером діяльності:

- чисті холдинги, тобто компанії, що мають справу винятково з контрольно-управлінською діяльністю;

- змішані холдинги, на які, крім функцій контролю та управління, покладено також ведення підприємницької діяльності.

У сучасних умовах великі підприємства можуть створювати і так звані проміжні холдинги. Це окремі підрозділи в структурі підприємства, що виконують певні завдання, наприклад: патентний і ліцензійний холдинг, холдинг з надання певних видів послуг, холдинг, що займається інвестиційною діяльністю тощо. Подібні проміжні холдинги мають за мету зосередити зусилля, кошти, інтелектуальний потенціал на чітко визначених, конкретних завданнях для максимально ефективного використання цих факторів в інтересах холдингу.

Холдингові компанії створюють в основному для володіння контрольними пакетами акцій підприємств і фірм. Вони здійснюють усі функції, пов'язані з управлінням і розпоряджанням майном та фінансовими активами.

Схему формування чистого холдингу подано на рисунку 4.1.

Змішаному холдингу властиві участь банківських установ в управлінні довіреною їм власністю і використання страхових, інвестиційних компаній або інноваційних фондів (рис. 4.2).

Одиничними випадками формування змішаних холдингів є придбання торговими чи промисловими підприємствами контрольних пакетів акцій кредитно-фінансових установ (рис. 4.3).

Для вирішення завдань, пов'язаних з діяльністю пріоритетних галузей чи регіонів, можуть створюватися холдинги за участю держави і муніципальних органів. Типову схему формування такого холдингу подано на рис. 4.4.

Рисунок 4.1 - Схема формування чистого холдингу

Рисунок 4.2 - Схема формування змішаного холдингу

Рисунок 4.3 - Формування змішаного холдингу підприємство (материнське) - кредитно-фінансова установа (дочірня)

Рисунок 4.4 - Схема формування холдингу за участю держави та муніципальних органів

Рисунок 4.5 - Схема формування холдингу з обміном акціями між материнською та дочірньою компаніями

Одним з видів холдингу є варіант, який передбачає обмін акціями між материнською та дочірньою компаніями (рис.4.5). При цьому завдяки володінню акціями виникає ефект взаємовпливу, що спрямовує діяльність кожної компанії на забезпечення ефективного функціонування всіх учасників холдингу. Це в кінцевому підсумку позитивно відбивається на досягненні конкретною компанією конкретного результату. Більш тісний взаємозв'язок між материнською та дочірньою компаніями при такому варіанті формування холдингу підсилює переваги чистого й змішаного холдингів.

Дата добавления: 2014-01-06