Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій

ТЕМА 6 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Мета: розкрити принципи обліку кредитних операцій та облік кредитних операцій за кожним з видів кредитів, порядок обліку кредитних операцій на позабалансових рахунках, методику та облік формування резервів під кредитні ризики.

ПЛАН:

6.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій.

6.2 Облік операцій за овердрафтом.

6.3 Облік операцій репо.

6.4 Облік факторингових операцій.

6.5 Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів.

6.6 Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій.

6.7 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики.

Бухгалтерський облік кредитних операцій ґрунтується на принципах, загальноприйнятих в міжнародній практиці, зокрема,:

- безперервності діяльності установи банку;

- стабільності правил бухгалтерського обліку;

- обережності;

- поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);

- дати операції;

- переваги змісту над формою;

- оцінки активів та пасивів;

- окремого відображення активів та пасивів.

Кредити за типами поділяються на овердрафт, факторинг, врахування векселів, строкові, субординовані.

До кредитних операцій належать також:

- операції фінансового лізингу;

- розміщення міжбанківських депозитів;

- операції купівлі активів з метою зворотного продажу (операції репо).

За Планом рахунків простежуються такі принципи щодо обліку кредитів.

- Кредити поділяються на міжбанківські, які обліковуються за відповідними рахунками класу 1, та кредити суб'єктам господарської діяльності, які обліковуються за рахунками класу 2.

- Кредити, видані суб'єктам господарської діяльності, поділяють на дві великі групи:

1) кредити в поточну діяльність;

2) кредити в інвестиційну діяльність.

При обліковуванні кредиту за Планом рахунків враховують насамперед цільове спрямування кредиту, що має перевагу над формою кредиту. Так кредит за експортно-імпортними операціями у формі обліку векселів буде враховано за відповідним рахунком групи 205 “Кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями”, а кредит на купівлю обладнання у формі факторингових операцій – на відповідному рахунку групи 207 “Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності”.

У разі зміни початкової дати погашення кредиту основний борг переноситься на рахунок пролонгованої заборгованості за умови підписання відповідної угоди між банком і позичальником.

За умови неотримання платежу за кредитом у визначений угодою термін наступного дня кредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості. Такий принцип визнання заборгованості простроченою поширюється не лише на факт погашення номіналу, але і його частини, якщо угодою передбачено поетапну сплату основного боргу.

Нараховані доходи обліковуються за відповідними рахунками групи, в якій обліковується номінал кредиту; наступного дня після їх очікуваного погашення в разі неотримання платежу переносяться на відповідні рахунки простроченої заборгованості.

Процентні доходи, що отримані авансом, обліковуються за рахунком № 3600 “Доходи майбутніх періодів”.

Наведені принципи обліку кредитів дають підставу розподілу цілісної кредитної операції на два елементи:

1) облік номіналу кредиту та зміни основної суми боргу;

2) облік процентних та комісійних доходів.

Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів

- за період;

- на період.

У разі застосування методу “за період”, проценти можуть виплачуватись періодично, або в кінці терміну, що визначений кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта збігаються.

При укладенні кредитної угоди за позабалансом здійснюється проведення на суму, зазначену в кредитній угоді:

Д-т 9129 “Інші зобов’язання в кредитування, які надані клієнтам”

К-т 9900 – коррахунок

При перерахуванні коштів одержувачу кредиту:

Д-т Кредитний рахунок клієнта

К-т Поточний рахунок клієнта.

Одночасно здійснюється зворотне проведення за позабалансовим обліком:

Д-т 9900

К-т 9129

Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди можуть списуватись банком із поточного рахунка позичальника окремою операцією, що в обліку відображається проведенням:

Д-т Поточний рахунок позичальника

К-т Комісійні доходи (рахунки класу 6).

Найчастіше банки утримують суму комісійної винагороди відразу із суми кредиту:

Д-т Кредитний рахунок позичальника

К-т Поточний рахунок клієнта

К-т Комісійні доходи.

При застосуванні методу “на період” проценти можуть сплачуватись повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом.

Оскільки сума перерахована на поточний рахунок клієнта буде зменшена на суму процентів, сплачених на період, у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом.

Впродовж кредитної угоди сума авансованих процентів повинна бути замортизована.

Облік нарахованих доходів за кредитними операціями – це здебільшого процентні доходи – здійснюється відповідно до затвердженої наказом облікової політики банку.

Нарахування процентів за кредитами відноситься до функцій кредитного або фінансового підрозділу банку, а до бухгалтерії передається відомість про нарахування процентів, на підставі якої здійснюються проведення.

За кожним позичальником щодо суми нарахованих процентів оформляється меморіальний ордер у двох примірниках. Перший залишається в документах банку, що видав кредит, другий передається банку, що обслуговує платника процентів за кредитом.

Для обліку нарахованих процентів використовуються відповідні рахунки “Нарахованих доходів”:

Д-т Нараховані доходи

К-т Процентні доходи.

Використання банком рахунку “Нараховані доходи” дозволяє банку контролювати правильність та своєчасність отримання своїх доходів. У разі збігу дати нарахування та сплати процентів банк може безпосередньо відносити відповідну суму на рахунок класу 6:

Д-т Каса, кореспондентський рахунок або поточний рахунок

К-т Процентні доходи.

Облік комісійних доходів за кредитними операціями залежить від природи цих доходів. Розрізняють комісії непроцентного характеру та комісії, що прирівняні до процентів, які розраховуються пропорційно до суми та терміну операцій і обліковуються за принципом нарахування.

До таких комісій належать:

- комісії за позабалансовими кредитними операціями, що простежують факт прийняті банком кредитних ризиків (різні види гарантій, наданих банком своїм клієнтам);

- комісії за взяті зобов'язання з фінансування (комісії за право користування овердрафтом, за підтвердження акредитивів).

До комісій непроцентного характеру, які визнаються доходами на час та в міру надання послуги (що не завжди збігається з часом їх фактичної сплати) відносять:

- комісії за одноразові послуги (наприклад, комісії за посередництво на фінансовому ринку);

- комісії за послуги, що надаються протягом певного часу (комісії за надання консультацій, за послуги згідно з річними або безстроковими контрактами).

Доходи за такими послугами обліковуються за принципом нарахування в міру реалізації контракту в частині поточного звітного періоду:

- комісії за позабалансовими кредитними операціями, які вважаються комісіями за послуги і визначаються в доходах як послуги, щойно надані.

Додержання загальних принципів бухгалтерського обліку кредитних операцій можливе за виконання обов'язкового правила: пролонгована заборгованість, прострочена заборгованість, а також нараховані доходи та прострочені нараховані доходи мають обліковуватись за відповідними рахунками Плану рахунків, в якій обліковується номінал кредиту (сума основного боргу за кредитною угодою).

Дата добавления: 2014-01-06