Митні документи

Туристи, що допускають порушення митних правил, можуть бути зняті з поїздки і турагентство має право стягнути з них всі витрати, пов’язані на організацію подорожі, яка не відбулася.

Для попередження подібних випадків турагентства повинні проводити відповідні інструктажі з громадянами, які виїжджають в туристичну поїздку за кордон.

Туристи України перед виїздом за кордон можуть укладати любий вид договору страхування. Автотуристи, що прямують за кордон на власних автомобілях, підлягають обов’язковому страхуванню – страхуються водії від нещасних випадків та їх цивільна відповідальність на випадок спричинення пошкодження засобом підвищеної небезпеки (автомобілем), яким вони керують.

Медичне обслуговування туристів за кордоном забезпечуються на взаємній основі по міждержавних договорах в області соціального забезпечення або на загальних підставах, тобто оплачуються з особистих коштів.

За період тимчасової непрацездатності, під час закордонної поїздки, туристи з України не втрачають права на одержання виплат від органів соціального забезпечення. Це ж стосується і обслуговуючого персоналу – громадян України, документи, що підтверджують тимчасову непрацездатність в період перебування за кордоном (у відрядженні, санаторії, туристичній поїздці і т.д.) обмінюються з дозволу головного лікаря на лікарняний лист у лікувальному закладі України за місцем проживання або роботи.

У випадку нанесення шкоди здоров’ю або майну громадян України, під час поїздки за кордон, турагентство, як сторона в договорі про туристичну поїздку, зобов’язане прийняти участь в захисті прав туристів шляхом оформлення необхідної документації, пред’явлення претензій і т.д.

Об’єм прав і обов’язків іноземних громадян вужчий, ніж у громадян України. Правосуб’єктність цих осіб виникає з моменту прибуття в Україну і припиняється з моменту вибуття з України. При цьому держава виходить з принципу взаємності, який використовується у взаєминах з іншими державами.

В сфері виконавчої влади на іноземців поширюється більшість прав і обов’язків, встановлених законодавством для громадян України, без яких-небудь виключень, обов’язковими для іноземних громадян є норми Конституції України і інших законів держави, її традиції, загальноприйняті правила громадського порядку, охорони природи, в’їзду (виїзду), користування транспортними засобами.

Іноземці і особи без громадянства мають обмеження адміністративної правосуб’єктності в частині виняткових прав і обов’язків.

Іноземці можуть в’їжджати в Україну по діючих національних паспортах або документах, що їх заміняють. При цьому іноземці повинні одержати в установленому порядку в’їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України.

Виїзд з України іноземцю не дозволяється якщо:

¨ по відношенню до нього ведеться слідство або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення процесу по справі;

¨ він засуджений за здійснення злочину – до відбуття покарання або звільнення від покарання;

¨ його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України – до усунення обставин, що перешкоджають виїзду.

Виїзд з України іноземців може бути відкладений до виконання ними майнових зобов’язань перед фізичними чи юридичними особами в Україні. Транзитний переїзд іноземців через територію України в країну призначення дозволяється при наявності транзитних віз, якщо інше не передбачено законодавством України.

Іноземцю, який порушує законодавство України, якщо за порушення не передбачено адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочений визначений йому термін перебування в Україні.

6. Страхування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхування в туризмі - це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків.

Страхування здійснюється також господарюючими суб'єктами, які страхують своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики. Ці види страхування в туризмі проводяться в тому ж порядку, що й страхування в інших галузях економіки.

Страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також, хто одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється тільки страховиками-резидентами України.

Страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Сутність страхування, як і будь-якої іншої економічної категорії, визначається її функціями. Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну.

Зміст ризикової функції страхування полягає у відшкодуванні ризику. В межах дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій.Ризикова функція страхування є головною, бо страховий ризик, як ймовірність шкоди, безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню міжнародних втрат потерпілим.

Попереджувальна функція страхування полягає у фінансуванні за рахунок коштів страхового фонду заходів по зменшенню страхового ризику.

Ощадна функція страхування сприяє накопиченню грошової суми на подальше життя.

Контрольна функція страхування полягає в перевірці цільового формування та використання коштів страхового фонду.

Особливості страхування в туризмі стосуються безпосередньо страхування туристів. Застосовуються наступні види страхування: медичне; від нещасного випадку; майнове; на випадок затримки транспорту; витрат, пов'язаних із неможливістю здійснити поїздку; асистанс; страхування відповідальності власника автотранспортних засобів та інші.

Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном - траспортування тіла на батьківщину.

Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування; інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час дії договору страхування.

Стаття 17 Закону України "Про туризм" передбачає, що "Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності".

Суб'єкт туристичної діяльності, який надає туристичні послуги, зобов'язаний забезпечити страхування туристів та осіб, які їх супроводжують. Для цього договір страхування із страховиком можуть укласти самі туристи або суб'єкт туристичної діяльності як агент страхової компанії. У першому випадку перевіряється наявність у туриста страхового полісу і його копія додається до договору про надання туристичних послуг. У другому – договір страхування укладається безпосередньо в туристичному підприємстві агентом страхової компанії, яка має ліцензію на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування і страхування від нещасного випадку.

Особливим видом страхування є асистанс. Він забезпечує туристів або спеціалістів, відряджених за кордон, допомогою на місці в технічній (ремонт автомобіля), грошовій або іншій формі.

Асистанс - це перелік послуг (в межах угоди), які надаються в необхідний момент в натурально-речовій формі або у вигляді грошових коштів через технічне, медичне і фінансове сприяння.

Об'єктом страхування відповідальності власників автотранспорту є їх громадянська відповідальність за можливе спричинення шкоди іншим особам при дорожньо-транспортній пригоді. Завдані матеріальні збитки та витрати, зумовлені нанесенням тілесних пошкоджень потерпілим громадянам, підлягають відшкодуванню страховою компанією. За цим видом страхування виплачуються матеріальні збитки, пов'язані з відновленням транспортних засобів та іншого майна, проводиться оплата витрат на лікування потерпілих громадян, протезування, перекваліфікацію, відшкодовуються втрати сімейного бюджету у зв'язку із тілесними пошкодженнями або смертю потерпілого тощо.

В міжнародній страховій діяльності страхування відповідальності власників автотранспорту відоме під назвою "зелена картка".

"Зелена картка" - це система міжнародних угод про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласника. Свою назву вона отримала за кольором і формою страхового полісу.

Система "зелена картка" створена в 1949 році і гарантує вільне пересування транспортних засобів у межах кордонів 32 держав.

Обсяг відповідальності у зв'язку із заподіяною шкодою регулюється, як правило, діючим в цій країні законом про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласників.

Практично у всіх європейських країнах страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів.

Дата добавления: 2014-01-06