Суть та соціальне значення вищої освіти

ЛЕКЦІЯ 1.

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2013

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

КОВАЛЬОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛЇІВНА

з дисципліни

УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

Для студентів 1 курсу економічного факультету

(ЕК, МР, КІБ)

ЗМІСТ

ЛЕКЦІЯ 1. УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ.. 3

ЛЕКЦІЯ 2. ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ... 15

ЛЕКЦІЯ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ 21

ЛЕКЦІЯ 4. ФАХОВА ПІДГОТОВКА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ 33

ЛЕКЦІЯ 5. БІБЛІОТЕКА УНІВЕРСИТЕТУ І ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ЇЇ ФОНДАМИ.. 39

ЛЕКЦІЯ 6. СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ІНФРАСТРУКТУРА УНІВЕРСИТЕТУ. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ.. 46

ЛІТЕРАТУРА.. 54

УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

План

1. Предмет і завдання курсу “Університетська освіта”.

2. Інтеграційні процеси у сфері вищої освіти європейських країн (друга половина ХХ ст. – поч. ХХІ ст.).

3. Укладення Болонської декларації та її основні принципи.

4. Основні законодавчі акти України у сфері вищої освіти, модернізація системи вищої освіти України в контексті європейських вимог.

1. Предмет курсу “Університетська освіта” – організація професійної підготовки фахівців з вищою освітою. Мета курсу “УО” – підготовка студентів до навчання в університеті відповідно до сучасних інтеграційних процесів у міжнародній освіті в контексті Болонської декларації.

Завдання курсу:

1. Студент повинен здобути знання суті та соціального значення вищої освіти, сучасних світових освітніх тенденцій, напрямів реформування вищої освіти України.

2. Засвоїти основні принципи та поняття Болонського процесу, основні поняття, форми та види організації навчального процесу, складові навчальної та соціально-культурної інфраструктури університету.

3. Навчитися самостійно проводити інформаційний пошук, користуватися фондами бібліотек, соціально-культурною структурою університету, брати участь у студентському самоврядуванні.

Освіта і наука формують інтелектуальні ресурси нації. Основними цінностями все більшою мірою стають людський капітал, отримання знань та вміння їх ефективного використання, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Вища освіта та наука сьогодні значною мірою сприяють відтворенню інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, розвитку духовної культури кожного народу, є запорукою майбутніх успіхів у зміцненні й утвердженні авторитету України як суверенної, демократичної, правової та соціально справедливої держави.

Потреби сучасності: знання ПК, вміння працювати в мережі Інтернет та володіння іноземними мовами.

Головна мета державної політики у сфері вищої освіти в Україні:

- запровадження нових навчальних програм і технологій навчання;

- розширення доступу молоді до безплатної вищої освіти та наукових досліджень;

- поліпшення рівня соціального захисту всіх учасників навчально-виховного процесу;

- забезпечення відповідності вітчизняної вищої освіти європейським стандартам та успішного її входження до єдиного Європейського освітнього простору як рівноправного партнера.

2. Євроінтеграційні процеси у сфері вищої освіти отримали назву Болонського процесу (його учасниками у 2011 р. було 47 країн, у 2012 р. – 48; Монако, Білорусь, Сан-Марино не є учасниками БП).

США беруть активну участь у процесі європейської освітньої інтеграції. 1992 р. при ЮНЕСКО створено робочу групу з розробки нормативної бази для забезпечення можливості взаємного визнання документів про освіту країн Європи та Америки. Однак за 2 роки до консенсусу не дійшли (проблема зіставлення Європейської системи взаємного визнання залікових одиниць (ECTS) з американською системою залікових одиниць (англ. сredits) – більш гнучка система).

Болонський процес (БП) – це процес реформ, спрямований на створення Європейського простору вищої освіти до 2010 року. Розпочався БП у 1999 р.

Інтеграційні процеси у сфері освіти в Європі почалися з 1957 р., коли була підписана Римська угода. Її ідеї розвинули рішення конференції міністрів освіти в 1971, 1976 та 1992 р.

Під егідою ЄС, Ради Європи відбувалося узгодження законодавства, поліпшення умов отримання європейської освіти, підвищення академічної мобільності студентів, поліпшення умов працевлаштування, створення системи навчання впродовж усього життя.

1997 р. підписано Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи (43 країни).

1998 р. підписано Сорбонську декларацію (Франція, Італія, Великобританія, Німеччина), яка передбачає створення відкритого європейського простору вищої освіти:

· покращення міжнародної прозорості навчальних програм (курсів) і визнанні кваліфікацій шляхом поступового узгодження циклів підготовки (навчання) та наближення до рамки кваліфікацій ЄПВО;

· сприяння мобільності студентів, викладачів та наукових працівників;

· розроблення загальної системи ступенів - першого циклу (ступінь бакалавра) та другого циклу (ступінь магістра).

Ці угоди (1997 – 1998 рр.) заклали основи БП. Спільна риса – двоступенева структура освіти та система кредитів, міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та надання йому права продовжувати навчання за програмами магістра.

БП започаткували 29 країн Європи 18-19 червня 1999 р. у м. Болонья (Італія). З 1998 по 2009 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

До 2010 р., згідно з цілями БП, освітні системи країн-учасниць БП повинні бути змінені, щоб сприяти:

ü полегшеному переїзду громадян для навчання та працевлаштування;

ü зростанню привабливості європейської вищої освіти;

ü розширенню Європи та забезпеченню її стабільності.

Україна до БП приєдналася 19 травня 2005 р. у м. Берген (Норвегія), зобов'язавшись до 2010 року внести відповідні зміни до законодавства та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного Європейського простору вищої освіти. Росія приєдналася до БП у 2003 р., у 2010 р. приєднався Казахстан.

У травні 2001 року на Конференції міністрів європейських країн в Празі зроблено оцінку прогресу в розвитку ЄПВО, а також прийнято важливе рішення щодо створення Групи супроводу Болонського процесу (BFUG) із представників країн-підписантів і Європейської комісії та визначено стратегії подальшого розвитку Болонського процесу, а саме:

· сприяння навчанню впродовж життя;

· залучення вищих навчальних закладів та студентів;

· підвищення привабливості ЄПВО.

На Берлінській конференції міністрів європейських країн, яка відбулася у вересні 2003 року, було визначено пріоритети розвитку ЄПВО на 2005-2007 роки:

· забезпечення якості на інституційному, національному і європейському рівнях;

· початок запровадження двоциклової системи;

· визнання ступенів і періодів навчання, включаючи отримання студентами вищих навчальних закладів Додатку до диплома європейського зразка автоматично і безплатно для усіх випускників з 2005 року;

· розроблення рамки кваліфікацій ЄПВО;

· запровадження в ЄПВО докторського ступеня як третього циклу;

· сприяння тісному взаємозв'язку між ЄПВО і Європейським науковим простором (ЄНП).

3. Причини укладення Болонської декларації:

1. Суттєве відставання Європи від США та Японії у сфері освіти.

2. Потреба уніфікації підготовки фахівців в умовах глобалізації та євроінтеграційних процесів.

3. Перенесення конкуренції в наукову сферу.

4. Необхідність навчання протягом всього життя.

Основні принципи БП:

1. Введення двоциклового навчання: 1-й цикл навчання – до отримання першого академічного ступеня (бакалавра) тривалістю не менше 3-х і не більше 4-х років і 2-й – отримання ступеня магістра (термін – 1-2 роки) і / або докторського ступеня (загальна тривалість навчання 7-8 років). З 2003 р. вводиться 3-й ступінь – доктора.

2. Запровадження кредитної системи: ECTS (Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)) – нагромаджувальна система в рамках концепції “навчання впродовж усього життя”. ECTS - European Communiti Course Credit Transfer System (Європейська система трансферу оцінок) - це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Система ECTS підтримує європейську мобільність. Важливі засоби, які використовували у роботі ECTS та управлінні академічним визначенням, подано в інформаційному пакеті, договорі про навчання та дублікаті офіційних документів.

3. Контроль якості освіти: створити незалежні від урядів та міжнародних організацій акредитаційні агентства, які зможуть оцінити знання, уміння та навички випускників.

4. Розширення мобільності студентів і викладачів.

5. Забезпечення працевлаштування випускників, усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти, залучення в Європу студентів з інших регіонів світу.

Принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 р., а перший етап побудови спільного європейського освітнього простору країни-підписанти планували виконати до 2005 р. БП спрямований на зближення, а не на уніфікацію вищої освіти в Європі.

Дата добавления: 2014-01-06