Порядок розподілу прибутку та дивідендна політика підприємства

Перший етап розподілу прибутку підприємства – розподіл загального прибутку між державою і підприємством, який здійснюється в формі сплати податку з прибутку (або в альтернативній формі сплати єдиного податку).

Другий етап розподілу прибутку підприємства – розподіл чистого прибутку. Розподіл чистого прибутку залежить виключно від рішення підприємства.

Основні напрямки використання чистого прибутку:

- на виплату дивідендів акціонерам

- на виробничий, комерційний і соціальний розвиток підприємства

- іншим чином, за рішенням підприємства (соціальні потреби, благодійні внески)

Тезаврований прибуток – це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та виплати дивідендів і спрямовується на збільшення власного капіталу. Тезаврація прибутку відображається в пасивах балансу за такими позиціями:

- збільшення нерозподіленого прибутку,

- збільшення резервного капіталу,

- збільшення статутного капіталу (при виплаті дивіденів акціями).

Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку позначають як відкрите самофінансування.

До основних переваг самофінансування можна віднести:

- відсутність необхідності повернення коштів та плати за користування ними

- відсутність затрат при мобілізації коштів

- підвищення кредитоспроможності та фінансової незалежності

До основних недоліків самофінансування можна віднести:

- обмеженість коштів

- вартість самофінансування за рахунок прибутку збільшується тим, що попередньо з нього сплачується податок,

- контроль за внутрішнім фінансуванням менш суворий, ніж за зовнішнім

Дивіденд – це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу та нарахуванню акціонерам пропорційно до вартості простих акцій, що їм належать; це також сума доходу на одну акцію.

Основні елементи правового режиму дивідендів:

- розмір дивідендів в розрахунку на одну звичайну акцію визначається загальними зборами акціонерів за пропозиціями правління;

- термін сплати – 1 раз на рік протягом 1 місяця після прийняття зборами рішення щодо виплати дивідендів;

- початок нарахування дивідендів – з моменту реєстрації особи як акціонера пропорційно до внесеної за акції суми;

- розмір дивідендів – не може бути вищим за рекомендований правлінням, загальні збори можуть лише зменшити розмір дивідендів;

- дивіденди нараховуються на акції, придбані не пізніше, ніж за 30 днів до офіційної об`яви про дату виплати.

Дивідендна політика – це сукупність принципів і методів сплати дивідендів, що використовуються АТ відповідно до його економічних цілей на поточний і перспективний період. До чинників дивідендної політики можна віднести:

- інвестиційні можливості

- фінансові обмеження

- договірні обмеження

- фактор ризику тощо

Методи визначення дивідендів

Виплата дивідендів акціонерам може здійснюватись виключно в грошовій формі.

Дата добавления: 2014-01-06