Місцеві бюджети, їх доходи та видатки

Місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань.

Суб’єктами місцевих фінансів є:

- територіальні громади села або декількох сіл, селища чи міста, органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, сільські, селищні та міські голови, а також районні та обласні ради;

- держава в особі її органів управління на місцях і влади на місцях – обласні, районні міські (мм. Києва та Севастополя) державні адміністрації та ін.

- юридичні та фізичні особи території.

Об’єктом системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій та завдань.

Ланки системи місцевих фінансових ресурсів:

- доходи місцевих бюджетів;

- кошти суб’єктів господарювання;

- регіональні позабюджетні фонди.

Завдання та функції місцевих органів влади поділяються на групи:

- завдання та функції, які передано місцевих органам влади в межах місцевих інтересів;

- завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.

Вплив місцевих фінансів на економіку та соціальну сферу держави проявляється у наступних функціях:

- розподільча;

- фіскальна;

- забезпечення громадських послуг;

- забезпечення економічного зростання;

- контрольна.

Відповідно до законодавства фінансово-економічною базою місцевого самоврядування виступають:

- природні ресурси, розпорядження якими здійснюється радами депутатів базового рівня;

- місцеве господарство, комунальна та інша власність, яка є джерелом одержання доходів місцевого самоврядування й задоволення соціально-економічних потреб населення;

- фінансові ресурси (місцеві бюджети, позабюджетні кошти та ін.)

Домінуюча роль у становленні та розвитку місцевих фінансів належить інституту місцевих бюджетів.

Сутність фінансової категорії «місцевий бюджет» розглядають у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації фінансових ресурсів місцевими органами влади і як систему економічних відносин.

З організаційної точки зору місцевий бюджет – це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин з приводу формування та використання грошових коштів.

За економічною сутністю місцеві бюджети – це система фінансових відносин, які складаються:

- між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на певній території;

- між місцевими бюджетами та населенням певної території;

- між місцевими бюджетами різних рівнів;

- між державним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів – це економічні відносини, що виникають у процесі формування фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.

Виділяють наступні групи доходів місцевих бюджетів:

- власні;

- закріплені;

- регульовані.

Міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися наступні міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованих коштів та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування, та видатки, пов’язані з реалізацією делегованих повноважень органами державної виконавчої влади.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача (табл. 5.5).

Видатки місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України, як і доходи місцевих бюджетів, поділяються на такі, що, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Дата добавления: 2014-01-07