Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

СКЛАД ЗЛОЧИНУ – це сукупність передбачених кримінальним кодексом ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин





Елементи складу злочину:

1. Об'єкт злочину – це те, на що спрямований злочин: власність, майнові та немайнові права, свободи і обов'язки громадян. Об’єкт злочину визначається такими суспільними відносинами, що охороняються кримінальним законом.

 

2. Об'єктивна сторона злочину – це зовнішня сторона діяння. Ознаки об’єктивної сторони діяння:

І. Основні:

- суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність);

- злочинний наслідок діяння;

- причинний зв'язок між ними. У злочинах з матеріальним складом має бути встановлений причинний зв’язок між дією та суспільно небезпечними наслідками. Наприклад, при розголошенні комерційної таємниці (ст. 232 КК) обов’язкове встановлення причинного зв’язку між фактом такого розголошення та завданням суб’єкту господарської діяльності істотної шкоди. У злочинах з формальним складом причинний зв’язок між діянням та суспільно небезпечним наслідком не є обов’язковим. Наприклад, при зґвалтуванні (ч.1 ст. 152) факт статевих зносин пов’язується лише із застосуванням насильства, і не залежить від того, доведено статеві зносини до закінчення полового акту чи ні або від інших наслідків.

ІІ. Факультативні:

- спосіб вчинення діяння;

- місце, час, знаряддя і засоби вчинення злочину.

 

3. Суб'єкт злочину – фізична осудна особа, яка вчинила злочин (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 16 років, а в окремих випадках, передбачених ч. 2 ст. 22 КК України, – 14 років). Юридичні особи не можуть бути суб’єктами злочинів. Суб’єктом злочину може бути тільки осудна особа, тобто така, яка під час злочину усвідомлювала характер своїх дій (бездіяльності) і була здатна керувати ними (ст. 19). Неосудна особа - це така, яка на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати характер своїх дій (бездіяльніості) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності.



 

4. Суб'єктивна сторона злочину – це внутрішня сторона злочину, яка охоплює психічні процеси, волю, свідомість особи в момент вчинення злочину.

Ознаками суб’єктивної сторони злочину є : вина (обов’язкова ознака), мотив, мета (факультативні ознаки) злочину.

Вина – психічне ставлення особи до дії або бездіяльності, передбаченої КК України, та наслідків вчинку, виражене у формі умислу чи необережності.

Форми вини:

- Умисел: прямий, непрямий.

При прямому умислі особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настанню.

При непрямому умислі особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки, не бажала, але допускала настання цих наслідків.

- Необережність: злочинна недбалість, злочинна самовпевненість.

Злочинна самовпевненість має місце тоді, коли особа під час вчинення діяння передбачала настання суспільно небезпечних наслідків діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Злочинна недбалість має місце тоді, коли особа не передбачала настання суспільно небезпечних наслідків діяння, хоча могла і повинна була їх передбачити.

Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину:

Мета злочину – це прагнення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, досягти його злочинного результату.

Мотив злочину – це внутрішні процеси, що виражаються у свідомості особи і спонукують її вчинити злочин.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України “підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом”. Тільки сукупність усіх передбачених законом ознак (обов’язкових) складу (і ніякі інші обставини) може бути підставою кримінальної відповідальності.





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 347; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.