Навчання читання

1. Суть і цілі навчання читання

2. Навчання техніки читання

3. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності

1. Згідно до вимог програми середньої школи, кінцевою практичною ціллю читання є вміння випускника читати з повним розумінням нескладні тексти суспільно-політичної, науково-популярної літератури та адаптовані тексти художньої літератури.

Читання є як метою, так і засобом навчання ІМ. Це рецептивний, письмовий вид мовленнєвої діяльності. Воно включає техніку читання та розуміння того, що читається. Це досягається завдяки сформованості таких психофізіологічних механізмів читання, як операції зорового сприйняття тексту. Серед них: розпізнавання та ідентифікації графічних знаків з тими еталонами, що зберігаються в пам’яті учнів, а також адекватна швидкість сприйняття та декодування сприйнятої інформації.

Читання – це важливий засіб навчання ІМ. Вміння читати сприяє розширенню лексичного запасу, закріпленню граматичного матеріалу, засвоєнню структурних форм мови, вдосконаленню мовленнєвих умінь. У зв’язку з тим, що навички читання зберігаються протягом усього життя, а навички усного мовлення, не підкріплені щоденною практикою, швидко згасають, читання має високу практичну цінність в наших умовах.

Перед школою стоять практичні, загальноосвітні, розвиваючі та виховні завдання. Читання допомагає їх розв’язанню. Воно розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити особливості структури не тільки іноземної, а й рідної мови. При постійному читанні розвиваються навички самостійної роботи. Отримана з текстів інформація розширює світогляд учнів, прищеплює інтерес до вивчення ІМ.

2. Уміння читати охоплює два основних аспекти:

1. технічний;
2. змістовий (смисловий).

Техніка читання (ТЧ) – це комплекс автоматизованих навичок, які сприяють сприйняттю графічного образу слів та їх співвідношенню зі звуковими образами та значенням. Швидкість виконання операцій є важливим компонентом ТЧ. Вона залежить від ряду факторів. Серед них:

1. етап навчання;
2. мета навчання;
3. складність тексту;
4. індивідуальний темп читання рідної мови.

Для навчання ТЧ вчитель має систематично застосовувати вправи з читання спочатку вголос, поступово переходячи до читання про себе. Комплекс вправ з ТЧ має також включати спеціальні вправи на збільшення обсягу короткочасної пам’яті, зменшення кількості фіксації очей, розширення поля читання, підвищення швидкості зорового сприйняття.

На початковому етапі навчання учням для читання пропонуються ізольовані слова, словосполучення, речення, тексти. Тренування техніки читання продовжується й на наступних етапах. При цьому зусилля учнів більше спрямовані на усвідомлення змісту тексту. Мовна форма вже має сприйматися підсвідомо. Для цього у учнів необхідно сформувати такі навички, як:

1. графічні навички сприйняття, розпізнавання, диференціації та ідентифікації графем, навички синтезування графем у слова, слів – у словосполучення та речення, речень – у текст.

2. граматичні навички розпізнавання та адекватного розуміння граматичних форм;

3. лексичні навички ідентифікації слів та словосполучень.

Однак вміння читати – це не проста сума цих навичок, а більш глибокий психофізіологічний процес.

На початковому етапі навчання завданнями процесу оволодіння ТЧ є такі:

1. Рецептивне та репродуктивне засвоєння конфігурації літер іншомовного алфавіту: розпізнавання та ідентифікація літер, а також написання всіх функціональних варіантів літер (великої та маленької, друкованої та рукописної);
2. Оволодіння звуко-буквеними зв’язками (а не назвою, що лише створює інтерференцію);
3. Розвиток навичок автоматично здійснювати операцію аналіз-синтез на матеріалі ізольованих слів;
4. Поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінацій.

Серед методів навчання читання виокремлюють такі:

- фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний;

- навчання за аналогією (за ключовими словами);

- навчання за правилами читання;

- метод цілих слів;

- метод речень і тексту тощо.

Перші три є найпоширенішими в практиці навчання читання. Їх використовують комбіновано. Це пов’язано з особливостями орфографічної системи англійської мови.

На початковому етапі навчання учні мають:

- запам’ятати конфігурацію букв,

- навчитися розпізнавати їх;

- озвучувати;

- писати.

Вчитель має використовувати картки розрізної азбуки, алфавіт в малюнках та іншу наочність.

Навчання читання вголос та навчання читання про себе – є двома послідовними взаємопов’язаними етапами. Важливим показником рівня сформованості автоматизму навички є швидкість читання вірно озвучених слів. На початковому етапі вчитель повинен приділяти цьому велику увагу.

Складність навчання ТЧ англійською мовою обумовлена низкою як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. Серед об’єктивних факторів:

- труднощі орфографічної системи англійської мови, яка ускладнена кількісною невідповідністю між літерами та звуками в словах;

- між графічним і звуковим образом слів (бо 26 літер дають 104 графеми; одна й та ж графема може вимовлятися по-різному: take, start, bad, Mary).

Суб’єктивні труднощі пов’язані з недостатньою увагою вчителя до навчання ТЧ (обмежена кількість часу, що відводиться на вправлення в класі, на перевірку домашніх вправ тощо). Нажаль, більшість помилок, особливо (в тих словах, що читаються не за правилами) закріплюється саме на початковому етапі навчання, а потім переходить з класу в клас. Тому на цю роботу необхідно відводити до 20 хвилин кожного уроку, інтенсивно використовуючи графічну наочність, контролюючи правильність та швидкість читання, забезпечивши багаторазове сприйняття учнями літер, графічних образів слів та словосполучень, коротких речень, відпрацьовуючи операції розпізнавання та диференціації графічних комплексів. Це допоможе сформувати автоматизовані навички ТЧ та підготувати їх до самостійної роботи над читанням.

Для навчання ТЧ використовуються різноманітні вправи, даються різні завдання Серед них:

1. Озвучити продемонстровані вчителем літери;
2. Показати літери, що відповідають вимовленим вчителем звукам;
3. Підібрати до маленьких літер великі (та навпаки) та озвучити їх;
4. Визначити кількість літер і звуків у слові;
5. Виконати звуковий аналіз слова;
6. Вибрати названу вчителем букву з ряду поданих;
7. Написати букву, що відповідає вимовленому вчителем звуку.
8. Згрупувати слова відповідно до типів складів;
9. Скласти вимовлене вчителем слово з карток алфавіту;
10. Утворити нові слова, змінюючи початкову літеру (e.g. pen – ten – Ben) і прочитати їх;
11. Визначити подібність і розходження в словах: pen – pan, form – from, and – end;
12. Прочитати пари слів, що відрізняються одним елементом: car –far, rake – lake, come – some;
13. Підібрати пари слів, що римуються: red, dog, bus, log, red, us;
14. Прочитати пари слів з голосними в різних позиціях: pin-pine, make-map, care-air;
15. Прочитати незнайомі слова і пояснити правила читання тощо/

Від вправ з ізольованим словами поступово учні переходять до читання речень та текстів. Вчитель повинен також застосовувати вправи на розвиток синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення. Наприклад:

1. Визначить тип речення (інтонації), поставте знаки словесного наголосу, поділіть його на синтагми;
2. Слухайте диктора (вчителя), стежте по книжці і проговорюйте текст про себе (вголос).
3. Підготовте вдома читання тексту (після попереднього опрацьовування в класі) тощо.

3.

На початковому ступені навчання для читання використовуються тексти, що складені зі слів та типових фраз-структур, які засвоюються учнями усно, тому вони не вимагають смислового аналізу.

На середньому ступені навчання застосовуються більш складні за структурою та змістом тексти. Тому потрібно здійснювати роботу для усування труднощів розуміння тексту, проводити передтекстову роботу, яка включає лексичний, граматичний, структурний, смисловий аналіз, а також перевіряти розуміння прочитаного. На цьому етапі удосконалюються навички самостійного читання. Учні вчаться роботі зі словником. Для цього використовують різноманітні вправи, дають такі завдання:

1. Назвіть у традиційному порядку всі літери англійського алфавіту;
2. Поставте написані на дошці (картках) букви у алфавітному порядку;
3. Назвіть попередню та наступну літери по відношенню до вказаних вчителем літер;
4. Швидко знайдіть у словнику значення запропонованих слів. Розташуйте їх послідовно;
5. Визначте, яке із значень багатозначного слова підходить до означеного контексту;
6. Знайдіть у словнику початкову форму слова.

На старшому етапі навчання у учнів вже має бути сформованим вміння читати іноземною мовою. Вони повинні навчитися читанню без словника для отримання основної інформації (що є головною метою цього етапу) та зі словником для повного розуміння тексту (припускається до 6% незнайомих слів). Також продовжується робота з удосконалення навичок прогнозуванн я на рівні слова (мовна здогадка) і на рівні цілого тексту (антиципація). Учні вчаться анотуванню текстів (передача змісту прочитаного у письмовій чи усній формі), реферуванню (визначення нової інформації, головних думок та фактів у тексті), рецензуванню (висловлювання своїх думок щодо змісту прочитаного в усній чи письмовій формі).

Важливу роль при навчанні читання для стимулювання читацької діяльності учнів відіграють самі тексти, їх зміст та інформативність. Існують чотири навчальні функції іншомовного тексту, від яких залежить успішність оволодіння ІМ. Це:

1. Функція розширення лексичних знань.
2. Функція тренування, яка має за мету засвоєння лексико-граматичного матеріалу, забезпечення вправлення з читання, використання означеного мовного матеріалу при переказі та у відповідях на запитання;
3. Функція розвитку усного мовлення учнів на базі прочитаного тексту: переказ, драматизація, завершення тексту тощо.
4. Функція розвитку смислового сприйняття тексту. Завдання спрямовані на пошук смислових та формальних елементів для усування труднощів розуміння та на перевірку розуміння.

Вчитель має пропонувати учням завдання, подібні до тих, що виконуються при читання рідною мовою, а саме: знайти необхідну інформацію, визначити тему, ідею, головних персонажів, дати свою оцінку тощо.

Виокремлюють 3 види читання, а саме:

1. Ознайомче читання. Його мета – розвиток швидкості читання та розуміння тексту. Використовуються великі за обсягом, легкі у змістовому та мовному плані тексти. Контролюється розуміння загального змісту. Даються такі завдання:

- Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання

- Прослухайте твердження і виправте невірні.

- Знайдіть відповіді на перед текстові запитання

- Підтвердить твердження фактами з тексту

- Перекажіть основний зміст тексту.

- Сформулюйте ідею тесту, назвіть тему.

- Дайте оцінку прочитаного тощо.

1. Вивчаюче читання. Його мета – зрозуміти всі інформацію тексту. Використовуються тексти науково-популярного характеру. Робота виконується спочатку в класі, а потім вдома. Учні отримують завдання прочитати назву тексту, переглянути увесь текст, звернути увагу на перше та останнє речення для визначення теми, потім повторно прочитати текст, вникнути в деталі. Розуміння контролюється шляхом перекладу на рідну мову та за допомогою запитань до тексту.
2. Переглядове читання. Мета – пошук нової інформації. Завданнями є ознайомлення з заголовком тексту, швидке читання всього тексту, пошук інформації

Для навчання читання учням також пропонуються такі види вправ:

1. Для формування антиципації:

- Прочитайте про себе заголовок, і скажіть, який зміст може передавати текст з такою назвою.

- Прочитайте про себе перший абзац і скажіть, про що може бути цей текст.

- Прочитайте про себе другий абзац і скажіть, як можуть розвиватися події далі тощо.

1. Вправи на пошук одиниць смислової інформації:

- Знайдіть речення, в якому називається головний персонаж. Прочитайте і перекладіть.

- Знайдіть речення, в якому говориться про причину певної дії/результат, місце, час дії тощо.

- Знайдіть речення, в якому вживаються складні / похідні / інтернаціональні / конвертовані слова. Які значення вони передають.

- Знайдіть речення з дієсловами у пасивному стані. Як їх перекласти на рідну мову?

1. Вправи на скорочення тексту:

- Прочитайте перший абзац і виділіть головне, випустивши другорядні деталі. Виконайте відповідні зміни, запишіть речення.

- Прочитайте і знайдіть нову інформацію про.....

- Скоротіть абзац / об’єднайте три речення в одне, виконайте необхідні зміни /, запишіть речення.

1. Вправи на інтерпретацію прочитаного:

- Знайдіть речення, які допомагають зрозуміти, чому текс має таку назву.

- Виразіть одним-двома реченнями головну ідею тексту.

- Які почуття викликало в Вас читання тексту?

- Що сподобалось / не сподобалось Вам у цьому тексті? Чому?

- Про що Ви дізнались, прочитавши цей текст / яку нову інформацію отримали?

- Які твори / тексти/ цього автору /з цієї проблеми/ Ви читали?

Лекція № 8

Дата добавления: 2014-01-07