Комплексні класифікації факторів конкурентоспроможності підприємства

Існує підхід до визначення параметрів конкурентоспроможності підприємства, заснований на поділі факторів на такі, що впливають на якість, і на ті, що мають вплив на цінову політику [53]. Виділяються наступні параметри:

1. Фактори, що впливають на якість:

1) раціональність організаційної і виробничої структури системи;

2) обґрунтованість місії системи;

3) конкурентоспроможність персоналу системи;

4) прогресивність інформаційних технологій;

5) науковий рівень системи менеджменту;

6) патентоспроможність продукції;

7) прогресивність технологічних процесів і устаткування.

2. Фактори, що впливають на цінову політику:

1) рівень організації виробництва, праці і управління як у посередників, так і у споживачів товарів, що випускаются підприємством;

2) рівень конкурентоспроможності країни;

3) рівень конкурентоспроможності галузі;

4) рівень конкурентоспроможності регіону;

5) рівень платоспроможності попиту;

6) інтенсивність конкуренції на виході системи;

7) інтенсивність конкуренції на вході системи;

8) інтенсивність конкуренції серед товарів-замінників;

9) активність контактних аудиторій.

Основним недоліком такого підходу до визначення переліку параметрів конкурентоспроможності підприємства є використання тільки показників, які складно оцінити кількісно.

Найбільш деталізованим є набір показників конкурентоспроможності підприємства, наведений у роботі [80]. Виділяється наступний перелік показників:

1. Показники фінансово-господарчої діяльності: зростання обсягу продажів; виконання плану щодо випуску основної продукції; обсяг продажів; прибуток до оподатковування; чистий прибуток; рентабельність продажів; обсяг реалізації на одного працюючого; капіталізація; відношення капіталізації до реалізації; дивіденд на акцію; рентабельність активів; коефіцієнт поточної ліквідності; оборотність активів; коефіцієнт автономії; забезпеченість власними оборотними коштами; обсяг експорту; частка експорту основної продукції в обсязі випуску; динаміка експорту; кількість країн імпортерів продукції; місце в національному рейтингу кращих компаній; фондовіддача; витрати на гр. од. продажів; частка побічної продукції в обсязі продажів; кількість виграних тендерів на поставки; частка ринку по основній продукції (СНД); розвиток дилерсько-дистриб'юторської мережі; розвиток мережі сервісу; динаміка витрат на 1 гр. од. продажів.

2. Виробничі показники: ритмічність виробництва; рівень автоматизації виробництва; виробництво основної продукції на 1 працівника; зношування основних засобів; зношування машин і устаткування; середній вік устаткування; питомі витрати на енергію; питомі витрати на сировину і матеріали; коефіцієнт змінності устаткування; завантаження потужностей; зниження критичного обсягу випуску по основній продукції.

3. Показники якості: частка браку в обсязі продажів; рівень рекламацій; витрати на гарантійний ремонт; витрати на забезпечення якості; число реалізованих заходів щодо підвищення якості; ступінь дотримання вимог технічної-нормативно-технічної документації; сертифікація систем якості виробництв; рівень дотримання технологічної дисципліни; число виграних конкурсів за якістю; атестація виробів.

4. Показники розвитку: частка витрат на НДДКР; освоєння нової продукції; впровадження нових технологій; кількість використовуваних винаходів; економічний ефект від використання винаходів і рацпропозицій; кількість поданих заявок на винахід і корисну модель; число прийнятих рацпропозицій; витрати на науково-технічну творчість; продаж ліцензій; коефіцієнт відновлення основних фондів; кількість закінчених НДР і ДКР; інвестиції.

5. Показники стосовно персоналу і соціальному розвитку: середній вік працівників; частка працівників з вищою освітою; частка тих, що навчаються в вузах і технікумах; число захищених за період дисертацій; підвищення кваліфікації; рівень заробітної плати; перевищення приросту продуктивності праці приросту заробітної плати; частка порушників трудової дисципліни; частка неатестованих робочих місць; частота нещасних випадків на виробництві; творча активність працівників; втрати робочого часу; фінансування соціальної сфери; плинність кадрів.

6. Показники рівня управління: частка керівників у загальній чисельності співробітників; ефективність управління.

Можна виділити наступні недоліки даного підходу:

1. Недостатньо уваги приділяється вивченню системи управління підприємством.

2. Не досліджуються якісні показники.

3. Більшість показників характеризує технічний і фінансовий стан підприємства.

Виходячи з проведеного аналізу представлених у літературі переліків параметрів конкурентоспроможності підприємства, можна зробити наступні висновки. Наведеним вище класифікаціям і перелікам параметрів, конкурентоспроможності підприємства, пропонованим для оцінки конкурентоспроможності, у тому або іншому ступені властиві наступні недоліки:

1. Відсутність чіткого розподілу параметрів на керовані і некеровані, тобто, не чітко виділяються параметри внутрішнього середовища, на які безпосередньо необхідно впливати з метою підвищення конкуренто-спроможності і параметри зовнішнього середовища, впливати на які прямо неможливо, однак вони створюють додаткові умови для реалізації внутрішніх конкурентних переваг і, відповідно, теж повинні бути враховані в процесі оцінки.

2. Різні підходи до систематизації і визначення переліку параметрів конкурентоспроможності підприємства, що не дозволяє визначити адекватні заходи впливу на конкурентні переваги з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

3. Виділені показники в рамках однієї класифікації є здебільшого або винятково якісними, або винятково кількісними оцінками. Не дотримується повною мірою принцип всебічного вивчення проблеми дослідження. У випадку використання в якості параметрів конкурентоспроможності підприємства показників, які можна виразити кількісними характеристиками, перелік показників не відображає суті категорії "конкурентоспроможність", а є лише досить докладним аналізом господарської діяльності підприємства і його фінансового стану.

Переліки параметрів конкурентоспроможності підприємств, що приводяться в літературі, не об'єднані єдиним підходом.

Зазначені недоліки наведених класифікацій і переліків параметрів конкурентоспроможності підприємства спричиняють необхідність розробки класифікації параметрів конкурентоспроможності підприємства, виражених у конкурентних перевагах, з використанням системного підходу, такого, що дозволяє зробити кількісну оцінку параметрів у нерозривному зв'язку зі сутністю категорії "конкурентоспроможність".

Дата добавления: 2014-01-07