Поняття й основні теорії особистості

Соціалізація

Соціологічні теорії особистості.

Модуль 3

1. Поняття й основні теорії особистості.

2. Сутність процесу соціалізації.

Ключові поняття. Людина. Індивід. Індивідуальність. Особистість. Соціологія особистості. Самосвідомість особистості. Виховання особистості. Диспозиції особистості. Соціалізація. Індивідуалізація. Мотивація. Соціальна адаптація. Інтеріоризація.

Особливе місце в соціальній структурі суспільства займає людина як основний і споконвічний елемент цієї структури. Без людини немає і не може бути ні соціальних дій, зв’язків і взаємодій, ні со-ціальних відносин, ні соціальних спільнот і груп, ні соціальних інститутів і організацій. Людина, таким чином, одночасно є об’єктом і суб’єктом суспільних відносин. Вірно говорять: які люди, таке і суспільство. Але не менш вірно і те, що яке суспільство, такі і члени цього суспільства.

Входження людини в суспільство здійснюється через різні соціальні групи і спільноти. У силу цього, людина одночасно включена у безліч соціальних систем, кожна з яких специфічно на неї впливає. Людина, таким чином, стає не тільки елементом соціальної системи, але і сама є складною соціальною системою зі своєю структурою. Саме в цьому плані людина виступає як об’єкт вивчення соціології.

Соціологія особистості – це галузь соціології, що має предметом свого дослідження особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин у рамках соціально-історичного процесу і цілісних суспільних систем на рівні взаємозв’язків особистості і соціальних спільнот.

У повсякденній і науковій мові дуже часто зустрічаються терміни: «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Чи позначають вони один й той самий феномен, чи між ними існують якісь розбіжності?

Найчастіше ці слова вживаються як синоніми, але якщо підходити до визначення цих понять більш детально, то можна знайти істотні значеннєві відтінки.

Людина – поняття найбільш загальне, родове. Воно вказує на наявність у світі особливої спільноти, яка історично розвивається як людський рід (homo sapiens), людство, що відрізняється від всіх інших соціальних систем тільки йому властивим способом життєдіяльності.

Індивід розуміється як окрема, конкретна людина, як одиничний представник людського роду, тієї чи іншої соціальної спільноти, як конкретний носій усіх соціальних і психологічних рис людства (розуму, волі, потреб, інтересів і т.д.). При цьому, специфічні особливості реального життя і діяльності конкретної людини в дане поняття не входять.

Індивідуальність можна визначити як сукупність рис, що відрізняють одного індивіда від іншого, включаючи як природні, так і соціальні властивості. Людина завжди індивідуальна, оскільки кожна людина неповторна.

Поняття особистість у соціології вводиться для виділення неприродної («надприродної», соціальної) сутності людини й індивіда. Саме воно відбиває конкретну сутність того чи іншого індивіда, людини, інтеграцію в ньому соціально значущих рис і соціальних відносин даного суспільства. Соціологічний підхід до особистості наголошує­ на належності індивіда до певної соціальної спільноти, що накладає на нього свій відбиток і впливає відповідним чином на його світогляд, ідеали, цінності й норми, риси характеру, психологію і т.д.

Таким чином, у соціології під особистістю розуміють:

по-перше, системна якість індивіда, обумовлена його залученістю до суспільних відносин, яка виражається в спільній діяльності та спілкуванні;

по-друге, суб’єкт соціальних відносин і свідомої діяльності.

Особистість – це стійкий комплекс якостей, що набуває людський індивід у певному суспільстві, під впливом відповідної культури, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких людина належить і в життєдіяльність яких вона залучена.

У момент народження дитина ще не є особистістю. Вона лише індивід. Щоб стати особистістю, людина має пройти певний шлях розвитку. Неодмінними умовами цього розвитку є, по-перше, біоло-гічні, генетично закладені передумови, по-друге, наявність соціального середовища, світу людської культури, з яким дитина взаємодіє.

Кожна особистість має сукупність внутрішніх якостей, властивостей, що складають її структуру. Підійти до характеристики осо-бистості можна двояко: з погляду щодо її структури та з погляду її взаємодії з оточенням, спілкування з іншими людьми.

У наведеній табл. 10.1 особливості особистості згруповані в розташовані ієрархічно підструктури за ступенем впливу на формування біологічних (генетичних) і соціальних (набутих у культурі) якостей.

Багатомірна, складноорганізована природа людини, широта і різноманіття її соціальних зв’язків і відносин визначають безліч теоретичних підходів і позицій у розумінні феномена особистості та безліч різних моделей, образів людини в сучасній соціології. Один з них – образ людини як сукупності соціальних ролей.

Таблиця 10.1

Дата добавления: 2014-01-07