Фінансовий апарат - це сукупність фінансових органів, які здійснюють управління фінансовою системою держави

Державне регулювання фінансових відносин.

Правове регулювання фінансових відносин, що виникають при створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, є однією з форм управління з боку держави економічним і со­ціальним розвитком. Усі дії держави в сфері фінансів мають ґрунтуватися на правових актах. Ці акти виконують такі ос­новні функції: визначають коло юридичних і фізичних осіб, на які певного часу поширюється дія правової норми; регламен­тують права й обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо мо­білізації та використання фондів фінансових ресурсів; є під­ґрунтям для вжиття відповідних заходів щодо виконання правових норм.

Суб'єктами фінансових відносин є держава, громадяни та підприємницькі структури. Усі фінансово-правові відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Вони мо­жуть припинятися також у випадках, встановлених законом, наприклад, у разі сплати платежів, використання передбаче­них асигнувань тощо.

Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади і управління.

Ефективне функціонування кожної складової частини фінансової системи можливе за умови чіткого законодавчого врегулювання їх взаємодії. Разом з тим рух грошових потоків повинен бути скоординованим шляхом управління фінансовими потоками, яке забезпечується фінансовим апаратом.

Рівні фінансового апарату:

- організаційні структури, які здійснюють загальне (стратегічне) управління фінансами - Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада і Рада Міністрів республіки Крим, Національний банк України, Міністерство фінансів України;

- організаційні структури, які здійснюють оперативне управління фінансами - Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, Державна податкова служба, Державна фінансова інспекція України, інші органи державної влади, а також фінансові служби підприємств, установ та організацій.

Загальне керівництво і управління фінансовою діяльністю в Україні здійснюють найвищі законодавчі і виконавчі органи державної влади: Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада і Рада Міністрів республіки Крим. Всі функції цих державних органів забезпечують стратегічне, загальне керівництво і управління державними фінансами.

Верховна Рада України, як найвищий орган законодавчої влади, затверджує закони, зокрема з фінансових питань, основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України і вносить зміни до нього; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; ухвалює рішення щодо звіту про його виконання; визначає основи внутрішньої і зовнішньої економічної політики.

Президент України, створює в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України консультативні і інші допоміжні органи і служби, для здійснення своїх повноважень; підписує закони, затверджені Верховною Радою України; має право вето щодо цих законів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, надає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення щодо використання коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання; використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів; мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримувати кредити в банківських установах; можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності; мають право розміщувати належні їм кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримувати відсотки від доходів і зараховувати їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету. (Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, із змінами).

Дата добавления: 2014-01-07