Поняття норми в сексології

Сексуальна орієнтація

Лекція №4

Мета: вивчити поняття сексуальної орієнтації, типи та характеристики особистостей з різними сексуальними орієнтаціями.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1.Формування сексуальної орієнтації

2.Сексуальна орієнтація та тип особистості

3. Сексуальна орієнтація та гомосексуальна поведінка.

4.Основні форми статевого життя людини.

Література

1. Психология сексуальных отклонений: Хрестоматия - /Сост. К.В.Сельченок. - Мн.: Харвест, 2004.

2. Кон І. Основи сексології. - М., 1991.

3. Капустин Д. Отклоняющееся сексуальное поведение. - М., 2000.

4. Белл А.П., Уайнберг М.С., Хаммерсмит С.К. Формирование сексуального предпочтения // Сексология / Под научн. ред. Д.Н. Исаева. – СПб., 2001. – С. 216 – 228.

Формування сексуальної орієнтації- це складний і тривалий процес. Варіації сексуального поводження можуть пояснюватися тимчасовими,ситуативними факторами.

Концепції гомосексуальної орієнтації.

1. Биолого-медицинская - относит гомосексуальность до того ж класу явищ, що й гермафродитизм, транссексуализм, трансвестизм.

2. Теорія сексуальної орієнтації- ґрунтується на психології нормального розвитку: формування еротичних переваг (теорія Стормса)

Белл і Уайнберг виділили 5 типів гомосексуалістів:

· люди, що живуть стійкими парами;

· «відкриті пари»;

· «функціонали»

· «дифункционалы»

· асексуалы.

Ганьон виділяє кілька типів бисексуалов:

*бісексуальність у перехідному віці, тому що підліток ще не визначив своїх еротичних переваг і може експериментувати;

*чергування гетеро- і гомосексуального поводження на основі присутності у свідомості індивіда двох якісно різних сексуальних сценаріїв;

*ситуаційно обумовлена бісексуальність (змушена полова сегрегація);

*паралельне гомо- і гетеросексуальное поводження;

* бісексуальність, як наслідок байдужості до статі партнера (груповий секс).

juhytre

ЛЕКЦІЯ № 5

Мета проведення заняття: вивчити поняття такритеріїї сексуальної норми, розглянути залежність сексуальності від статевої конституції.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1.Критеріїї сексуальної норми.

2.Види сексуальної норми.

3.Динаміка вікових змін статевих функцій.

4.Статева конституція.

Література

1. Васильченко Г.С. Общая сексопатология. – М., 1977.

2. Здравомыслов В.И., Анисимова З.Е., Либих С.С. Функциональная женская сексопатология. – Алма-Ата, 1985.

3. Имелинский К. Сексология и сексопатология.- М., 1986.

4. Кон И.С. Введение в сексологию. – М., 1989.

5. Чуприков А.П., Цупрык Б.М. Общая и криминальная сексология: Учеб. Пособие. – К., 2002.

Поняття норми в сексології розглядають у декількох аспектах.

1. У соціально-етичному аспекті.

2. У статистичному аспекті.

3. У медико-психологічному аспекті.

Сексуальну норму в клінічному розумінні по діях і формам поводження можна розділити на:

· оптимальну, коли дії, найбільш бажані з індивідуальної й суспільної точок зору й здатні служити моделлю для виховання;

· прийнятну, коли поводження, що не характеризується як оптимальні, але не обмежуючого індивідуального розвитку й налагодження міжособистісних контактів;

· терпиму- неоднозначна й визначається як норма або патологія залежно від особистісного, партнерського або ситуаційного контекстів.

Перераховані форми не вимагають терапевтичного втручання.

Критерії партнерської норми розроблені Гамбурзьким сексологическим інститутом (1986):

· розходження підлоги;

· зрілість;

· взаємна згода;

· прагнення до досягнення обопільної насолоди;

· відсутність збитку своєму здоров'ю;

· відсутність збитку здоров'ю навколишньої.

Критерії індивідуальної норми:

· форми сексуального поводження дорослої людини, кіт. Не виключає й не обмежує можливість здійснення полового акту, що може привести до запліднення;

· відсутність стійкої тенденції уникати полових відносин;

· взаємна згода;

· прагнення до досягнення обопільної насолоди;

· відсутність збитку своєму здоров'ю;

· відсутність збитку здоров'ю навколишньої.

Сексуальна норма є відносною й залежить від динаміки вікових відносин.

Системний підхід до визначення сексуального здоров'я.

1. Полова самосвідомість-визначається половою дифференцировкой мозкових структур, впливом мікросоціального середовища й полове усвідомлення навколишніх.

2. Полове поводження- формування стереотипу поводження, вибір адекватної полової ролі.

3. Психосексуальная орієнтація, т. Е. спрямованість полового потяга на об'єкт.

4. Половий потяг, головним компонентом якого є корковий умовно-рефлекторний, нейро-гуморальный і психологічний компоненти.

5. Сексуальна збудливість- швидкість протікання сексуальної реакції, кіт. Залежить від: типу н.с., типу полової конституції, темпераменту,эрогенности зовнішніх подразників, регулярності полового життя.

6. Сексуальна активність, кіт. Визначається частотою полових контактів і сексуальних реакцій у певний час.

7. Сексуальна установка- готовність, схильність до сексуальних дій: фаллоцентрическая, оргазмоцентрическая, экстазоцентрическая.

8. Сексуальна потреба.

9. Мотивація.

10. Еротика й психосексуальная задоволеність.

Полова конституція- сукупність стійких біологічних властивостей, що складаються під впливом спадкоємних факторів і умов розвитку в пренатальном періоді й ранньому онтогенезі.

ЛЕКЦІЯ № 6

Дата добавления: 2014-01-07