Юридична деонтологія в системі правових наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками

Методологія юридичної деонтології

Діалектичний метод пізнання полягає, по-перше, у динамічному сприйнятті соціальної дійсності (зокрема, у врахуванні постійних змін), по-друге, у виявленні найбільш суттєвих зв’язків, що існують між певними явищами.

Історичний метод дозволяє зрозуміти, що саме впливало на започаткування та розвиток тих чи інших правових установ.

Порівняльно­правовий метод - це зіставлення однорідних за природою правових інститутів (наприклад, судової, адвокатської практики, певних підходів та прийомів у вирішенні відповідних категорій юридичних справ), що існували у різні часи та в умовах різних правових систем світу, з метою запозичення позитивного досвіду, набутого в юридичній сфері.

Психологічні методи: тестування, спостереження, психологічний експеримент та деякі інші прийоми, що використовуються при проведенні психологічних досліджень. Наприклад, саме на цій основі виробляються рекомендації, покликані забезпечити продуктивне розслідування юридичних справ, покращення результатів професійного спілкування юристів.

Соціологічний метод дозволяє через застосування відповідних соціологічних методик (анкетування, опитування, кількісного аналізу, аналізу документів тощо) виявляти рівень ефективності тих чи інших правових інститутів.

Серед юридичних наук, з якими найбільш тісно взаємодіє юридична деонтологія, слід відзначити загальну теорію права і держави, а також правові науки, що вивчають юридичний процес (цивільний, кримінальний, адміністративний).

Досить плідним є співробітництво юридичної деонтології з правовими науками галузевого профілю — науками конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного, трудового, екологічного права тощо.

Водночас, на відміну від цих наук, які орієнтовані на з’ясування особливостей правового врегулювання певних видів соціальних стосунків, юридична деонтологія зосереджується, спираючись на отримані нею знання, насамперед, на конкретизації вимог до професійної підготовки та організації праці юристів, що обслуговують відповідні напрями правової діяльності.

Співвідношення юридичної деонтології з криміналістикою, судовою медициною, судовою бухгалтерією та іншими прикладними юридичними науками виявляється, переважно, у визначенні юридичною деонтологією самої припустимості та меж застосування прийомів та способів розслідування юридичних справ (наприклад, методик проведення допиту, обшуку, пред’явлення для впізнання людей та предметів, здійснення медичного освідчення та інших подібних дій), які розробляються даними науками.

Суттєвий вплив на визначення правил професійної поведінки юристів мають наукові положення, що формулюються етикою.

Дата добавления: 2014-01-07