Поняття підприємницького ризику, його основні елементи та риси

Додаткова

Основна

Тема 1.6 Методи попередження та зниження підприємницького ризику.

Характеристика основних методів попередження та зниження підприємницьких ризиків – страхування, резервування засобів, диверсифікація, лімітування. “Ціна” різноманітних методів зниження ризиків. Вибір та обґрунтування методів попередження та зниження ризиків.

Рекомендована література

1. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. – К.: Зв’язок, 2000. – 152 с.

2. Гранатуров В.М. Экономический риск и методы его определения / В кн. Экономика связи. Учебник для ВУЗов. Под ред. В.Н. Орлова, Н.Е. Потаповой-Синько. – Одесса: УГАС им. А.С. Попова, 1998. – С. 298-314.

3. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2002. – 160 с.

4. Гранатуров В.М., Литовченко И.В. Управление предпринимательскими рисками: вопросы теории и практики. – Одесса: Эвен, 2005. – 204 с.

5. Гранатуров В.М., Орлов В.М., Захарченко Л.А., Литовченко І.В., Мастикаш О.І. Методи кількісної оцінки економічного ризику. Методичні вказівки по виконанню лабораторно-практичної роботи. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2003. – 36 с.

6. Гранатуров В.М., Литовченко І.В. Методи якісного аналізу підприємницьких ризиків. Методичні вказівки по виконанню лабораторно-практичної роботи. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2005. – 32 с.

1. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. - М.: Мысль, 1989.

2. Балабанов И.Т. Риск - менеджмент, - М.: Финансы и статистика, 1996.

3. Бузько И.Р. Экономический риск (методы анализа, оценки и ограничения). – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996

4. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К.: ТОВ "Борисфен-М", 1996.

5. Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. - К.: ДЕМІУР, 1996.

6. Грачева М.В. Анализ проектных рисков: Учебное пособие. – М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999

7. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. – М.: ИНФРА-М, 1998.

8. Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. - М.: Инфра-М, 1994.

9. Севрук В.Т. Банковские риски. - М.: Изд-во "Дело", 1995.

10. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для вузов. М.: ЮНИТИ- ДАНА, 1999.

11. Черкасов В.В. Деловой риск в предпринимательской деятельности. К.: Изд-во Либра, 1996.

12. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998

2. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ “ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ РИЗИК”

Тема 1. РИЗИК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ

План:

1.1 Проблема ризику на сучасному етапі розвитку суспільства

1.3 Причини виникнення ризику

1.1 Досвід розвитку суспільного виробництва показує, що ризик є характерним феноменом ринкової економіки та належить до фундаментальних понять економічної теорії та менеджменту. Тому однією з магістральних ліній розвитку економічної теорії у другій половині ХХ сторіччя стало вивчення ризику, побудова та удосконалення адекватного інструментарію його аналізу, моделювання, прогнозування, а також урахування при прийнятті управлінських рішень.

Цьому сприяла низка чинників. По-перше, ускладнення причинно-наслідкових та функціональних зв’язків між елементами сучасного ринкового механізму, які формуються під впливом потужних соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних та інших чинників, що породжує невизначеність, конфліктність, багатокритеріальність та обумовлений ними ризик. По-друге, низка трагічних подій різноманітного характеру (політичного, техногенного, військового і т. ін.), які трапилися у світі у кінці ХХ – початку ХХ1 століть. Прикладами таких подій можуть бути революція в Ірані у 1979 році, аварія на Чорнобильської атомної електростанції у 1985 році, терористичний акт у США 11 вересня 2000 року, військові дії США та їх союзників у 1991 та 2003-2004 роках у Іраку та багато інших. Ці події оказали серйозний негативний вплив на економіку, як окремих країн та регіонів, так і на світову економіку в цілому. Тобто, окремі події у різних країнах та регіонах світу трансформуються у глобальну цілісну проблему, яка стає проблемою виживання людства у зовнішньо-природних та суспільно-політичних умовах, що постійно ускладнюються, висувають на порядок денного питання про існування глобального ризику.

Як наслідок, такі особливості ризику на сучасному етапі як його тотальність та всеосяжність призвели до появи стверджень про те, що проблема ризику набуває все більше загальноекономічне значення, оскільки ризик сприймається як один із образоформуючих чинників сучасного і особливо майбутнього суспільства.

Ряд науковців бачать у цьому навіть зміну політико-економічних акцентів і початок процесу формування найновішої фази розвитку суспільства – “суспільства ризику”. Більш того, як стверджує німецький вчений Ульріх Бек, людство вже вступило у цю нову фазу свого розвитку. Причину такої зміни науковці бачать у тому, що в сучасних умовах більшість загроз та породжувальні ними ризики (екологічні, техногенні, біологічні, політичні тощо) втрачають індивідуальний характер та стають глобальними. Наведені вище та інші трагічні події різного характеру, які сталися у світі у кінці ХХ – початку ХХ1 століть примусили людство по іншому дивитися на проблему існуючих загроз та викликаного ними ризику. Мова йде вже не про окремі проблеми, а про втрату сталості основи, яка визначає сучасний розвиток світового співтовариства. Тому рано чи пізно, виникне потреба у значних інвестиціях, які необхідні для зниження негативних наслідків наступу цих ризиків.

Про те, що ці негативні наслідки з роками зростають, свідчать наступних прикладів виробничих аварій та катастроф:

1974 р., Фліксборо (Англія). Вибух циклогексанової хмари на заводі з виробництва поліетилену: повне зруйнування заводу, 28 загиблих, більш ніж 400 поранених.

Збитки склали майже 200 млн. дол. США у сучасних цінах.

1984 р., Бхопал (Індія). Витік токсичних газів на заводі з виробництва пестицидів: 2300 загиблих, 20 000 поранених.

У виді компенсацій сплачено 470 млн. дол. США.

1985 р., Чорнобиль (Україна). Аварія на атомної станції: заражена територія, на якої мешкають 6,5 млн. людей.

За оцінками експертів збитки складають 100-150 млрд. дол. США.

Ці приклади можна було б продовжити. Разом із тим навіть цих прикладів достатньо щоб зробити висновок про те, що сьогодні питання безпеки як господарських об’єктів, так і людей виходять на перший план.

В цих умовах прибічники нової теорії щодо ролі та місця ризику в житті суспільства стверджують, що основною проблемою майбутнього господарського зростання буде перебувати не стільки у зростаючої потреби у засобах на фінансування нових інвестицій, скільки у необхідності резервування капіталу з метою забезпечення тих потреб, які будуть викликані ризиками. Такий підхід, у достатній мірі, відбивається у наступному визначенні суспільства ризику: “Суспільство ризику – це постіндустріальна формація, яка відрізняється від індустріального суспільства низкою докорінних особливостей. Головна відмінність полягає у тому, що, якщо для індустріального суспільства характерним був розподіл благ, то для суспільства ризику – розподіл загроз та обумовлений цим ризик”.

Більш того, деякі фахівці в області теорії ризику висувають припущення про те, що в найближчій перспективі світове співтовариство очікує ще більш суттєва трансформація. На їх думку, логічним та історичним продовженням “суспільства ризику” знову таки буде суспільство побудоване на ризику, але вже на значно вищому рівні – управлінні ризиком. Тобто, суспільство буде будувати свою економічну стратегію розвитку не тільки з урахуванням ризику, але й навіть на базі управління ризиком.

Не зважаючи на те, що подібні ствердження в певній мірі є дискусійними, цілком очевидно, що зростаючі роль і значення ризику у сучасному суспільстві потребують глибокого та всебічного вивчення цієї сфери.

Для розуміння проблем, що стоять, та знаходження шляхів їх вирішення важливим є виявлення питань історії і логіки походження поняття ризик, його суті та змісту.

1.2 Існуюча література характеризується неоднозначністю в трактуванні рис, властивостей і елементів ризику, в розумінні його змісту, співвідношенні об'єктивних і суб'єктивних сторін. Різноманітність думок про суть ризику пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, практично повним його ігноруванням в існуючому господарському законодавстві, недостатнім використанням у реальній економічній практиці й управлінській діяльності. Крім того, ризик - це складне явище, що має безліч не співпадаючих, а іноді протилежних реальних основ.

Розглянемо деякі існуючі підходи до розуміння категорії "ризик".

Походження терміну "ризик" сходять до грецьких слів ridsikon, ridsa - круча, скеля.

У італійській мові risiko - небезпека, загроза; risicare - лавірувати між скель. У французькому risdие - загроза, ризикувати (буквально об'їжджати кручу, скелю).

У словнику Вебстера "ризик" визначається як "небезпека, можливість збитку або втрати".

У словнику Ожегова "ризик" визначається як "можливість небезпеки" або як "дія навмання в надії на щасливий вихід".

Характерно, що в спеціальних словниках (філософських, військових, економічних і ін.) поняття "ризик" взагалі відсутній. Його немає в останніх виданнях Великої радянської енциклопедії і Радянського енциклопедичного словника, в п`ятитомній Філософській енциклопедії, в філософському енциклопедичному словнику, в словнику "Науково-технічний прогрес" і ін.

Як показує аналіз в літературі широко поширена думка про ризик як про можливість небезпеки або невдачу. Аналогічне положення і в економічній літературі. Цю точку зору характеризує наступні визначення:

- ризик - це імовірність виникнення збитків або недоотримання прибутків в порівнянні з варіантом, що прогнозується;

- під "ризиком" прийнято розуміти імовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або появи додаткових витрат в результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності

У цих визначеннях виділяється така характерна особливість (риса) ризику, як небезпека, можливість невдачі.

Однак приведені визначення не охоплюють всього змісту ризику.

Для більш повної характеристики визначення "ризик" доцільно виявити поняття "ситуація ризику", оскільки воно безпосередньо зв'язане зі змістом терміну "ризик".

Поняття "ситуація" можна визначити як поєднання, сукупність різних обставин і умов, що створюють певну обстановку для того або іншого виду діяльності.

При цьому обстановка може сприяти або перешкоджати здійсненню даної дії.

Серед різних видів ситуацій особливе місце займають ситуації ризику.

Функціонуванню і розвитку багатьох економічних процесів властиві елементи невизначеності. Це зумовлює появу ситуацій, що не мають однозначного виходу (рішення).

Якщо існує можливість кількісно і якісно визначати міру імовірності того або іншого варіанту, то це і буде ситуація ризику.

Звідси слідує, що ризикована ситуація пов'язана зі статистичними процесами і її супроводять три співіснуючих умови:

- наявність невизначеності;

- необхідність вибору альтернативи (при цьому потрібно мати на увазі, що відмова від вибору також є різновидом вибору);

- можливість оцінити імовірність здійснення альтернатив, що вибираються.

Потрібно зазначити, що ситуація ризику якісно відрізняється від ситуації невизначеності. Ситуація невизначеності характеризується тим, що імовірність настання результатів рішень або подій, в принципі, не може бути встановлена.

Таким чином ситуацію ризику можна охарактеризувати як різновид невизначеної, коли настання подій імовірно і може бути визначено, тобто в цьому випадку об'єктивно існує можливість оцінити імовірність подій, що передбачено виникають в результаті спільної діяльності партнерів по виробництву, контрдій конкурентів або противника, впливу природного середовища на розвиток економіки, впровадження науково-технічних досягнень і т. д.

Можна виділити декілька модифікацій ризику:

- суб'єкт, що робить вибір з декількох альтернатив, має в розпорядженні об'єктивні імовірності отримання передбачуваного результату, що засновуються, наприклад, на проведених статистичних дослідженнях;

- імовірності настання очікуваного результату можуть бути отримані тільки на основі суб'єктивних оцінок, тобто суб'єкт має справу з суб'єктивними імовірностями;

- суб'єкт в процесі вибору і реалізації альтернативи розпоряджається як об'єктивними, так і суб'єктивними імовірностями.

Прагнучи "зняти" ризиковану ситуацію, суб'єкт робить вибір і прагне реалізувати його.

Цей процес знаходить своє вираження в понятті ризик. Останній існує як на стадії вибору рішення ( плану дій), так і на стадії його реалізації.

І в тому і в іншому випадку ризик зображається моделлю зняття суб'єктом невизначеності, способом практичного розв`язання суперечності при неясному (альтернативному) розвитку протилежних тенденцій в конкретних обставинах.

У цих умовах більш повним, ніж наведені вище, є наступне визначення ризику: ризик - це дія (діяння, вчинок), що виконується в умовах вибору (в ситуації вибору в надії на щасливий вихід), коли у випадку невдачі існує можливість (міра небезпеки) опинитися в гіршому положенні, ніж до вибору (чим у випадку нездійснення цієї дії).

У цьому визначенні, нарівні з небезпекою, можливістю невдачі присутня така риса, як альтернативність.

З урахуванням сказаного, найбільш повне є наступне визначення ризику (незалежно від сфери його проявлення): ризик - це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно та якісно оцінити імовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.

У явищі "ризик" виділимо наступні основні елементи, взаємозв'язок яких і складає його суть:

- можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснювалася вибрана альтернатива;

- імовірність досягнення бажаного результату;

- відсутність упевненості в досягненні поставленої мети;

- можливість матеріальних, моральних та інших втрат, пов'язаних із здійсненням вибраної в умовах невизначеності альтернативи.

Важливим елементом ризику є наявність імовірності відхилення від вибраної мети. При цьому можливі відхилення як негативної, так і позитивної властивості.

Вказані елементи, їх взаємозв'язок і взаємодія відображають зміст ризику.

Нарівні з цим ризику властивий ряд рис, які сприяють розумінню змісту ризику. Можна виділити наступні основні риси ризику:

- суперечність;

- альтернативність;

- невизначеність.

Суперечність, як риса ризику, виявляється в різних аспектах. Являючи собою різновид діяльності, ризик, з одного боку, орієнтований на отримання суспільно значущих результатів неординарними, новими способами в умовах невизначеності і ситуації неминучого вибору. Тим самим він дозволяє долати консерватизм, догматизм, відсталість, психологічні бар'єри, які перешкоджають впровадженню нових, перспективних видів діяльності, стереотипи, виступаючі гальмом суспільного розвитку, і забезпечувати здійснення ініціатив, новаторських ідей, соціальних експериментів, направлених на досягнення успіху. Ця властивість ризику має важливі економічні, політичні і духовно-етичні наслідки, так як прискорює суспільний і технічний прогрес, впливає позитивним чином на громадську думку, духовну атмосферу суспільства.

З іншого боку, ризик веде до авантюризму, волюнтаризму, суб'єктивізму, гальмування соціального прогресу, до тих або інших соціально-економічних і моральних витрат, якщо в умовах неповної вихідної інформації, ситуації ризику альтернатива вибирається без належного врахування об'єктивних закономірностей розвитку явища, по відношенню до якого приймається рішення.

Суперечлива природа ризику проявляється також в зіткненні об'єктивно існуючих ризикованих дій з їх суб'єктивною оцінкою.

Так, людина, що здійснила вибір, виконуюча ту або іншу дію, може вважати їх ризикованими, а іншими людьми вони можуть розцінюватися як обережні, позбавлені всякого ризику, і навпаки.

Така властивість ризику, як альтернативність, пов'язана з тим, що він передбачає необхідність вибору з двох або декількох можливих варіантів рішень, напрямів, дій. Відсутність можливості вибору знімає розмову про ризик. Там, де немає вибору, не виникає ризикована ситуація і, отже, не буде ризику.

У залежності від конкретного змісту ситуації ризику альтернативність володіє різною мірою складності і вирішується різними способами. Якщо в простих ситуаціях вибір здійснюється, як правило, на основі минулого досвіду і інтуїції, то в складних ситуаціях необхідно додатково використати спеціальні методи і методики.

Існування ризику невід’ємно пов’язано з невизначеністю, яка неоднорідна за формою прояву і за змістом. Більш докладно про цю рису ризику ми зупинимось при вивченні джерел ризику. Зараз же відмітимо, що ризик є одним із засобів "усунення" невизначеності, яка являє собою незнання достовірного, відсутність однозначності. Акцентувати увагу на цій властивості ризику важливо в зв’язку з тим, що оптимізувати на практиці процеси керування і регулювання, ігноруючи об’єктивні і суб’єктивні джерела невизначеності, безперспективно. Причому мова не йде про те, щоб винайти засоби, які дозволять повністю позбавитись впливу факторів невизначеності (що практично, мабуть, не здійснено), а про необхідність врахування ризику з метою відбору раціональних альтернатив.

1.3 У суспільствознавчій літературі існують не тільки відмінності в розумінні змісту поняття "ризик", але і різні точки зору, з приводу об'єктивної і суб'єктивної природи ризику. Виділяють три основні точки зору, що визнають або суб'єктивну, або об'єктивну, або суб'єктивно-об'єктивну природу ризику. При цьому переважає остання - про суб'єктивно-об'єктивну природу ризику.

Ризик пов'язаний з вибором певних альтернатив, розрахунком ймовірностей їх виходу - в цьому його суб'єктивна сторона. Крім цього вона виявляється і в тому, що люди неоднаково сприймають одну і ту ж величину економічного ризику внаслідок відмінності психологічних, етичних, ідеологічних орієнтацій, принципів, установок і т.д.

Однак ризик має і об'єктивну сторону. Об'єктивне існування ризику зумовлює імовірнісна суть багатьох природних, соціальних і технологічних процесів, багатоваріантність матеріальних і ідеологічних відносин, в які вступають суб'єкти соціально-економічного життя.

Об'єктивність ризику виявляється в тому, що це поняття відображає реально існуючі в житті явища, процеси, сторони діяльності. Причому ризик існує незалежно від того, чи усвідомлюють його наявність чи ні, враховують або ігнорують його.

Суб'єктивно-об'єктивна природа ризику визначається тим, що він породжується процесами як суб'єктивного характеру, так і такими, існування яких, зрештою, не залежить від волі і свідомості людини.

Як відмічалося, існування ризику безпосередньо пов'язане з наявністю невизначеності, яка неоднорідна за формою вияву і за змістом.

Насамперед це невизначеність зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище включає в себе об'єктивні економічні, соціальні та політичні умови, в рамках яких здійснюється підприємницька діяльність і до динаміки яких вона змушена пристосовуватися. Це можливі зрушення в суспільних потребах і споживчому попиті, поява технічних і технологічних новин, зміна політичних обставин, що впливають на підприємницьку діяльність, непередбачувані природні явища та багато іншого. Великий вплив на кінцеві результати підприємницької діяльності чинить невизначеність економічної кон'юнктури, яка випливає з непостійності попиту - пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва, з багатоваріантності сфер застосування капіталів і різноманітності критеріїв надання переваги інвестування коштів, з обмеженості знань про області бізнесу та комерції і багатьох інших обставин.

Невизначеність умов, в яких здійснюється підприємницька діяльність, зумовлюється тим, що вона залежить від безлічі змінних, контрагентів і осіб, поведінку яких не завжди можна передбачити з допустимою точністю. В результаті кожний підприємець з самого початку позбавлений заздалегідь відомих, однозначно заданих параметрів, що забезпечують його успіх на ринку - гарантованої частки участі в ринку, доступності до виробничих ресурсів за фіксованими цінами, стійкість купівельної спроможності грошових одиниць, незмінності норм і нормативів й інших інструментів економічного управління.

Як відомо, дійсність підприємницької діяльності така, що в економічній боротьбі з конкурентами-виробниками за покупця, підприємець змушений продавати свою продукцію в кредит (з ризиком не повернення грошових сум в обумовлений термін), за наявності тимчасово вільних грошових коштів, розміщувати їх у виді депозитних внесків або цінних паперів (з ризиком отримання недостатнього відсоткового прибутку в порівнянні з темпами інфляції), при веденні комерційних операцій експортно-імпортного характеру стикатися з необхідністю оперувати різними національними валютами (з ризиком втрат від несприятливої кон`юнктури курсів валют) тощо.

Таким чином, основними причинами невизначеності і, отже, джерелами ризику є:

1. Спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха.

Виявлення стихійних сил природи - землетруси, повені, бурі, урагани, а також окремі неприємні природні явища - мороз, ожеледиця, град, гроза, засуха тощо можуть серйозним негативним чином вплинути на результати підприємницької діяльності, стати джерелом непередбачених витрат.

2. Випадковість. Імовірнісна суть багатьох соціально-економічних і технологічних процесів, багатоваріантність матеріальних відносин, в які вступають суб'єкти підприємницької діяльності, призводять до того, що в подібних умовах одна й таж подія відбувається неоднаково, тобто має місце елемент випадковості. Це зумовлює неможливість однозначного передбачення настання очікуваного результату.

Так, наприклад, неможливо точно передбачити число пасажирів, які скористаються транспортом певного маршруту. Воно завжди буде випадковим. Разом з тим необхідно приймати рішення про кількість транспорту, що обслуговує даний маршрут. Якість рішення буде впливати на кінцевий результат діяльності підприємства, що обслуговує пасажирів.

Дуже помітний і не завжди передбачуваний вплив на результати підприємницької діяльності чинять:

- різного роду аварії - пожежі, вибухи, отруєння, викиди атомних і теплових електростанцій тощо;

- вихід з ладу обладнання;

- нещасні випадки на транспорті, виробництві і багато іншого.

Як показує практика, незважаючи на заходи, що вживаються суспільством, направлені на зменшення імовірності їхньої появи і зниження величини заподіяного ними збитку, вказані вище випадкові події залишаються можливими, їх не можуть виключити найбільш дорогі інженерно-технічні заходи.

3. Наявність протиборствуючих тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів.

Вияв цього джерела ризику надто різноманітний від воєн і міжнаціональних конфліктів до конкуренції і простого неспівпадіння інтересів.

Так в результаті військових дій підприємець може зіткнутися із забороною на експорт або імпорт, конфіскацією товарів і навіть підприємств, лімітуванням іноземних інвестицій, заморожуванням або експропріацією активів чи прибутків за рубежем і багато іншим.

У боротьбі за покупця конкуренти можуть збільшити номенклатуру продукції, що випускається, поліпшити її якість, зменшити ціну тощо. Існує недобросовісна конкуренція, при якій один з конкурентів ускладнює іншому здійснення підприємницької діяльності незаконними, нечесними діями, включаючи підкуп посадових осіб, ганьблення конкурента, нанесення йому прямого збитку.

Нарівні з елементами протидії може мати місце просте неспівпадіння інтересів, яке також здатне чинити негативний вплив на результати підприємницької діяльності.

Наприклад, як показують дослідження, різні групи, що беруть участь в інноваційному процесі, можуть займати різні, часом протилежні позиції по відношенню своєї ролі до неї - ініціативи, сприяння, бездіяльності або протидії. Позицію ініціативи - розробники, сприяння - проектувальники, бездіяльність - користувачі. І нарешті, виробники часто надають протидію, тому що перебудова технологічних та інших процесів, що викликана нововведенням, не завжди достатнім чином забезпечується організаційно-економічними і технічними заходами, відповідними стимулами.

Наявність корумпованих структур в управлінському апараті створює реальні можливості для лютого опору, для появи особливо жорстких форм протидії, аж до замаху на життя і здоров'я тих, хто намагається боротися з такими антигромадськими явищами.

Таким чином, наявність протидіючих і протиборствуючих тенденцій в суспільно-економічному розвитку вносить в соціально-економічне життя елементи невизначеності, створює ситуації ризику.

4. Технічний прогрес. На процес відтворювання невизначеності і ризику чинить вплив імовірнісний характер НТП. Загальний напрям розвитку науки і техніки, особливо на найближчий період, може бути передбачений з відомою точністю. Однак зазделегідь у всій повноті визначити конкретні наслідки тих або інших наукових відкриттів, технічних винаходів практично неможливо. Технічний прогрес нездійснений без ризику, що зумовлено його імовірнісною природою, оскільки витрати і особливо результати розтягнуті і віддалені у часі, вони можуть бути передбачені лише в деяких, як правило, широких межах.

5. Брак інформації. Існування невизначеності пов'язане також з неповнотою, недостатністю інформації про об'єкт, процес, явище, по відношенню до якого приймається рішення, з обмеженістю людини в зборі і переробці інформації, з постійною мінливістю цієї інформації.

Процес прийняття рішень передбачає наявність досить повної і правильної інформації. Ця інформація включає повідомлення: про наявність і величину попиту на товари й послуги, на капітал; про фінансову стійкість і платоспроможність клієнтів, партнерів, конкурентів; про ціни, курси, тарифи, дивіденди; про можливості обладнання і нової техніки; про позицію, образ дій і можливі рішення конкурентів і багато інше. Однак на практиці така інформація часто буває різнорідною, різноякісною, неповною або спотвореною.

Так, наприклад, джерелом інформації про продуктивність обладнання можуть служити проектні, нормативні або фактичні дані. Більшість з них є укрупненими, усередненими і між ними є значні розходження.

Крім того, багато які компанії навмисне перекручують інформацію для того, щоб ввести в оману конкурентів.

Таким чином, чим нижче якість інформації, що використовується при прийнятті рішень, тим вище ризик настання негативних наслідків такого рішення.

6. Інші джерела. До джерел, що сприяють виникненню невизначеності та ризику, відносяться також:

- обмеженість, недостатність матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсів при прийнятті та реалізації рішень;

- неможливість однозначного пізнання об'єкта при рівнях і методах наукового пізнання, що склалися в даних умовах;

- відносна обмеженість свідомої діяльності людини, існуючі відмінності в соціально-психологічних установках, ідеалах, намірах, оцінках, стереотипах поведінки.

Елементи ризику і невизначеності в господарську діяльність вносять також:

- необхідність вибору нових інструментів впливу на економіку в умовах переходу від екстенсивних до інтенсивних методів розвитку;

- незбалансованість основних компонентів господарського механізму: планування, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, фінансово-кредитних відносин.

Як показує аналіз існуючої літератури, на даний час фахівцями з питань ризику використовуються різні поняття, які претендують на цю роль – господарський ризик, економічний ризик, підприємницький ризик, ризик підприємницької діяльності, комерційний ризик, фінансовий ризик тощо.

Деякі автори не обґрунтовують вибір таких понять, інші – наводять небезпідставні обґрунтування, кожне з яких має свої недоліки та переваги, що зумовлене складністю проблеми, та, як наслідок, великою різноманітністю у підходах багатьох авторів до її вирішення. Тому, на наш погляд, прийняття рішення щодо поняття, яке використовується у процесі класифікації ризиків як найбільш широке, повинне бути предметом домовленості з боку фахівців.

На нашу думку, найбільш вдалими та відповідними широкому розумінню поняття “ризик” у сферах суспільного виробництва, управлінської і господарської діяльності, а також прийняття економічних рішень є поняття “економічний ризик” та “ підприємницький ризик”. У подальшому ми будемо використовувати як найбільш широке поняття - підприємницький ризик. Це викликане тим, що у більшості авторів, які роблять спробу поділу або класифікації ризиків, поняття “економічний ризик” небезпідставно асоціюється з ризиком, який обумовлений дією лише економічних факторів. Разом з тим, як відомо, невизначеність кінцевого результату діяльності у перелічених сферах діяльності обумовлена також низкою інших факторів – політичних, соціальних, природно-кліматичних тощо.

Для подальших міркувань важливе значення має визначення цього найбільш широкого поняття, оскільки, як відомо, в сучасній економічній літературі немає єдності думок щодо тлумачення цього поняття. Ми не будемо тут зупинятись на аналізі існуючих визначень, оскільки такий аналіз досить докладно висвітлений в існуючій літературі з проблеми. При цьому, слід звернути увагу лише на те, що більшість авторів розглядає визначення поняття саме “ризик” як найбільш широке. “Ризик – це ймовірність виникнення збитків або недоотримання прибутків порівняно з прогнозованим варіантом” “ Під “ризиком” прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності”. “… ризик – це ймовірність настання втрат очікуваної економічної (фінансової) користі або ж прямих збитків, внаслідок появи непевної (випадкової) події”.

Ми вже відзначали, що у більшості випадків визначення, яке характеризує розуміння цього поняття, не відповідає такому широкому розумінню поняття “ризик”, оскільки існує широке коло видів діяльності (військова, медична тощо), де також існують ризики, і ці ризики не підпадають під це визначення.

З урахуванням існуючого у сучасній економічній літературі критичного аналізу стану визначень ризику, а також нашого розуміння проблеми, можна запропонувати наступне визначення поняття “ підприємницький ризик”, яке, на нашу думку, усуває недоліки існуючих визначень: “ Підприємницький ризик – це об ¢єктивно-суб¢єктивна економічна категорія, яка (має імовірнісний характер) і характеризує невизначеність кінцевого результату діяльності внаслідок можливого впливу (дії) на нього низки об ¢єктивних та/або суб¢єктивних факторів, які не враховуються при його плануванні”.

У такому розумінні поняття “підприємницький ризик” буде розглядатись у подальшому при побудові системи його класифікації, а також при визначенні понять ризиків, які складають його обсяг.

Тема 2 УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ

План:

2.1 Сутність та основні принципи управління ризиком

2.2 Зміст основних етапів управління ризиком

2.1 В умовах об'єктивного існування ризику і пов'язаних з ним фінансових, моральних та інших втрат виникає потреба в певному механізмі, який дозволив би найкращим з можливих способів, з точки зору поставлених підприємцем (фірмою) цілей, враховувати ризик при прийнятті і реалізації господарських рішень.

Таким механізмом є управління ризиком (ризик - менеджмент).

Дата добавления: 2014-01-07