Економіка Великобританії в період монополістичного капіталізму

Загальна характеристика капіталістичних країн Західної Європи та США у кінці ХІХ ст.

Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі наприкінці ХVІІІ сторіччя і закінчився у другій половині ХІХ ст.

Починаючи з 70-х років ХІХ ст. капіталістичні країни поступово вступають в монополістичну стадію розвитку. Більш детальніше про цей етап розвитку економіки Західних країн було сказано під час вивчення блоку «Історія економічних учень» (дивіться відповідні теми).

Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Це стало можливим завдяки англійським винахідникам, які запропонували промисловцям ткацький верстат (Джон Кей у 1733 р.), паровий двигун (Джеймс Ватт у 1769 р.), конвертори для переробки чавуну в сталь (Генрі Бесемер у 1856 р.).

Промисловий переворот зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи завдяки їх твердому покриттю гравієм та щебінкою, прокладені сталеві колії, по яких паровози з вагонами перевозили вугілля, руду та інші вантажі, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з’єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією.

У другій половині ХІХ ст.. Великобританія перетворилась на “фабрику світу”. На її долю припадала половина світового видобутку кам’яного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65 відсотків. Вважалося, що англійські товари завдяки своїй високій якості і дешевизні не потребують протекціонізму, тобто захисту з боку держави, і успішно конкурують з аналогічними іноземними виробами.

Постійні потреби промисловців у великих партіях сировини та матеріалів сприяли розвитку оптової торгівлі та її центрів – товарних бірж. Так, наприклад, перша англійська біржа з продажу бавовни була створена в 1842 р. у Ліверпулі завдяки тому, що в цей час фірма “Gunard Lіne” організувала регулярну пароплавну лінію, яка з’єднувала Великобританію зі США.

Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції на підставі їх зразків. У Лондоні працювали зернова, вугільна і цукрова біржі, у Манчестері – бавовняна та обтиральних матеріалів тощо.

Головною перевагою бірж перед ярмарковою та базарною торгівлею було те, що вони працювали постійно, і завдяки біржовим торгам ціни на товари усюди були приблизно однаковими.

Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку – парові двигуни, механічні ткацькі верстати. В інших країнах, в першу чергу у США та Німеччині, на озброєння промисловості надійшли більш продуктивні устаткування, машини та обладнання, такі, наприклад, як двигуни внутрішнього згорання – карбюраторний (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель, Німеччина, 1893 р.), автоматичний револьверний верстат (США, 1854 р.), фрезерний верстат (США, 1867 р.).

Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися.

Замість того щоб вкладати кошти у модернізацію промисловості, англійські фабриканти взяли курс на поширення торгівлі з колоніями, а також почали створювати у колоніальних країнах Британської імперії філіали своїх виробництв. Завдяки дешевизні сировини та робочої сили, безжалісній експлуатації праці населення колоній англійські підприємці одержували великий прибуток без додаткових втрат.

Наприкінці ХІХ ст. Великобританія втратила роль “майстерні світу”, але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу.

У додатку наведено дані про динаміку індустріального розвитку найбільш розвинутих країн світу в період з 1876 до 1913 рр.

Як видно з даних, Великобританія спочатку посідала перше місце серед інших капіталістичних країн по виробництву чавуну і сталі, а потім поступилася США і Німеччині, а за темпами промислового розвитку відстала навіть від Франції. Незважаючи на структурні зміни в економіці, Велика Британія все ж таки залишилася могутньою країною, що володіла колоніями майже в усіх частинах світу.

Дата добавления: 2014-01-07