Комунікативні закони – це найзагальніші нежорстокі тенденції, які наявні у всіх типах групового і масового спілкування

Та інші.

Форми мовного спілкування

У процесі становлення правил спілкування (люди обмінювались інформацією, висловлювали свої думки, емоції, почуття, спираючись на певні традиції, норми)сформувалися типи, різновиди міжособистісного спілкування. Безумовно, кожен акт людського спілкування з погляду комуні кантів є індивідуальним, неповторним, але з погляду його організації, реалізації тощо характеризується певними загальними ознаками, тобто відбувається в межах відпрацьованих, прийнятих суспільством форм.

Форми мовного спілкування –це типи інтеракції, виділені залежно від немовних складників комунікації:

· форми втілення засобів мовного коду,

· способу взаємодії учасників,

· специфіки каналів, функцій та змісту повідомлень,

· сфери спілкування тощо.

Формами мовного спілкування можуть бути:

Зовнішнє Внутрішнє

(усне, писемне, паралінгвальне) (діалог людини із самим собою)

· Монологічне, діалогічне,полілогічне;

· Мовлення безпосередньої та мовлення опосередкованої комунікації

· За функцією і змістом повідомлення: п обутове,наукове, офіційно-ділове, естетичне

· За способом організації комунікації: стихійне та організоване

та інші.

Кожній формі мовного спілкування властиві особливості добору і використання засобів мовного і паралінгвального кодів, стильова і стилістична специфіка тощ о. Для здійснення майбутньої професійної діяльності важливі такі форми мовного спілкування, як діалог, монолог і полілог. Саме ці форми, пов’язані зі способом взаємодії комунікантів, були детально проаналізовані на заняттях з української мови за професійним спрямуванням.

Як бачимо, офіційно-ділове спілкування – це форма мовного спілкування, що виокремлюється за такими критеріями, як функція і зміст.

Ділове спілкування завжди тематичне, заздалегідь продумане і сплановане, має певну мету(іншими словами, ділове спілкування повинно закінчувати певним результатом)

4. Мова, як і будь-яка наука, має свої закони (закон аналогії, закон економії мовних засобів тощо), тому і в комунікації діють певні закони.

Ці закони пов’язані із закономірностями процесу комунікації, психологічними особливостями учасників спілкування, їх соціальними ролями.

Треба звернути увагу на те, що комунікативні закони, як і закони мови, можуть змінюватися, мають національну специфіку. Реалізуються вони незалежно від мовленнєвої ситуації, у різних типах міжособистісного і масового спілкування.

Крім комунікативних законів, у спілкуванні діють його правила.

Дата добавления: 2014-01-07