Маркування кабельних ліній

Кожна КЛ повинна мати паспорт з документацією, диспетчерський номер та назву. Відкрито прокладені кабелі, а також усі кабельні муфти повинні мати бирки з позначеннями: - на кінці й на початку ліній на бирках повинні бути вказані марка кабелю, напруга, переріз, номери або найменування ліній; - на бирках з'єднувальних муфт - номер муфти, дата монтажу. Бирки повинні бути стійкими до впливу навколишнього середовища. Бирки потрібно закріпляти по всій довжині КЛ через кожні 50 м на відкрито прокладених кабелях, а також на поворотах траси і в місцях проходження кабелів через вогнестійкі перегородки й перекриття (з обох боків). Трасу кабельних ліній, прокладену по орних землях і незабудованій місцевості, позначають покажчиками, установленими на відстані не менше 500 метрів один від одного, а також у місцях зміни напрямку траси.

Після закінчення монтажу кабельної мережі траси кабельних ліній наносять на план з прив'язкою їх координат до існуючих постійних будов. Якщо траса не може бути нанесена на план, то по ній наносять розпізнавальні знаки, до яких і проводиться прив'язка лінії. Кожна кабельна лінія повинна мати свій номер або найменування. Якщо кабельна лінія складається з декількох паралельних кабелів, то кожен з них повинен мати той же номер з додаванням букв А, Б, В і так далі Відкрито прокладені кабелі, а також всі кабельні муфти мають бути забезпечені бирками з позначенням: на бирках кабелів і кінцевих муфт — марки, напруги, перетини, номери або найменування ліній; на бирках сполучних муфт — номери муфти і дати монтажу. Бирки мають бути стійкими до дії довкілля. На кабелях, прокладених в кабельних спорудах спорудженнях, бирки повинні розташовуватися по довжині не рідше, ніж через кожних 50 м. На трасі кабельної лінії, прокладеної в незабудованій місцевості, мають бути встановлені установлені розпізнавальні знаки. Траса кабельної лінії, прокладеної по орних землях, має бути позначена знаками, що встановлюються не рідше, ніж через 500 м, а також в місцях зміни напряму направлення траси.

На розпізнавальних знаках вказують указують номер пікету (наприклад, ПК-17) і знак напруги — червоною фарбою; інше — чорною.

На кабелях, прокладених в кабельних спорудах спорудженнях, бирки мають бути встановлені також в місцях зміни напряму траси, з обох боків проходів через міжповерхові перекриття, стіни, перегородки, в місцях введення (виводу) кабелю в траншеї і кабельні споруди. На приховано прокладених кабелях в трубах або блоках слід встановлювати бирки на кінцевих пунктах біля кінцевих муфт, в колодязях і камерах блочної каналізації, а також біля кожної сполучної муфти. На приховано прокладених кабелях в траншеях бирки встановлюють біля кінцевих пунктів і в біля кожної сполучної муфти. Бирки слід застосовувати в сухих приміщеннях помешканнях — з із пластмаси, стали або алюмінію; у сирих приміщеннях помешканнях, поза зовні будівлями і в земле— із пластмаси. Позначення на бирках для підземних кабелів і кабелів, прокладених в приміщеннях із хімічно активним середовищем ю, слід виконувати штампуванням, кернінням або випалюванням. Для кабелів, прокладених в інших умовах, позначення допускається наносити незмивною фарбою. Бирки мають бути закріплені на кабелях капроновою ниткою, або оцинкованим сталевим дротом діаметром 1—2 мм, або пластмасовою стрічкою з кнопкою. Місце кріплення бирки на кабелі дротом і сам дріт в сирих приміщеннях, поза будівлями і в землі мають бути покриті бітумом для захисту від дії вологи.

Для кабелів до 1 кВ прийнято застосовувати бирку прямокутної форми, а для кабелів вище 1 кВ — круглою

Дата добавления: 2014-01-07