Виробничий і технологічний процеси

Поняття виробничого і технологічного процесів. Структура технологічного процесу і його складові.

Виготовлення певного виробу на машинобудівному підприємстві здійснюється в результаті виконання низки цілеспрямованих дій робітників і обладнання.

Таким чином, виробничий процес – це сукупність всіх дій людей і знарядь виробництва, необхідних на підприємстві для виготовлення певного виробу. Згідно з цим означенням кількість виробнхчий процесів на певному дорівнює кількості виробів, які на цьому підприємстві виготовляються.

Виробничий процес виготовлення машини охоплює виробництво заготовок деталей, їх обробку (механічну, термічну, хімічну тощо) зберігання на складах заготовок, деталей і вузлів, фарбування, складання вузлів і машини в цілому, регулювання, контроль якості, а також транспортування, випробування, пакування та ін.

Технологічний процес – це частина виробничого процесу, яка складається з цілеспрямованих дій на зміну та (або) визначення стану предмета праці [19].

Стосовно умов механоскладального виробництва наведене вище означення технологічного процесу можна викласти так: технологічний процес — це частина виробничого процесу, під час виконання якої відбувається послідовна зміна розмірів, форми, зовнішнього вигляду або внутрішніх властивостей предмета праці та їх контроль.

В машинобудування предметами праці є заготовки деталей, деталі, складальні одиниці, машини.

Важливою ознакою технологічного процесу є те, що під час його виконання відбуваються якісні зміни предмета праці.

У виробничий процес зазвичай входять декілька технологічних процесів. Як частини виробничого процесу, технологічні процеси, в залежності від змісту, мають уточнені назви, наприклад, розрізняють технологічні процеси виготовлення заготовок, їх механічної, термічної та інших видів обробки, вузлового складання, загального складання та ін.

Технологічний процес виконується робітниками за допомогою обладнання, інструментів і відповідного оснащення. Робітники і використовувані ними технологічні засоби розташовуються на певних ділянках виробничої площі, тобто на робочих місцях.

Робоче місце — це частина виробничої площі цеху, на якій розміщені один або декілька робітників, одиниця обладнання, яка ним (або ними) обслуговується, інструменти, технологічне оснащення, тимчасово заготовки і вироби, виготовлені на цьому робочому місці.

Структура технологічного процесу механічної обробки показана на рис. 1.

Рис. 1. Структура технологічного процесу механічної обробки

У відповідності з [19], технологічна операція — це завершена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.

Для умов механоскладального виробництва поняття операції (технологічної і допоміжної можна сформулювати так. Операція — це частина технологічного процесу, яка виконується безперервно на одному робочому місці над одним або декількома виробами, що одночасно обробляються або складаються, на одному робочому місці.

Під час виконання технологічної операції відбуваються якісні зміни предмета праці, тобто змінюються розміри, форма, зовнішній вигляд або внутрішні властивості предмета праці. Прикладами технологічних операцій є операції механічної обробки (токарні, фрезерні, шліфувальні тощо) операції термічної обробки, складальні операції та ін.

Під час виконання допоміжних операцій якісних змін предмета праці не відбувається, але ці операції необхідні для підготовки технологічних операцій. Прикладами допоміжних операцій є: транспортувальні, контрольні, маркувальні операції, операції видалення стружки з деталі чи заготовки.

Умова безперервності операції означає виконання передбаченої її змістом роботи без переходу до обробки або складання іншого виробу. Наприклад, обробка ступінчастого валика в центрах на токарному верстаті є однією технологічною операцією, якщо її виконують у такій послідовності: встановлюють заготовку валика в центрах, обточують з валик одного кінця, переустановлюють і обточують цей же самий валик з другого кінця. Потім у такій же послідовності обробляють решту валиків. Цю ж саму роботу можна виконати і за дві операції, якщо спочатку всі валики послідовно проточити з одного кінця (перша операція), а потім послідовно проточити всі валики з протилежного кінця (друга операція). У кожному конкретному випадку зміст операцій вибирають таким, щоб забезпечити найменшу собівартість виготовлення виробу.

Операція є основною одиницею виробничого планування і обліку. На основі операцій визначають трудомісткість виготовлення виробу, необхідну кількість робітників, обладнання, пристроїв та інструментів, собівартість обробки та складання. На основі операцій здійснюється також календарне планування виробництва, контроль якості та термінів виконання робіт. Операція є найменшою частиною технологічного процесу, на яка розробляється технологічна документація.

Технологічна операція складається з технологічних і допоміжних переходів.

Технологічний перехід — це завершена частина технологічної операції, яка характеризується постійністю застосовуваного інструмента і поверхонь, що утворюються під час обробки, або з’єднуються під час складання.

Стосовно умов механічної обробки означення технологічного переходу можна конкретизувати за допомогою такого формулювання: технологічний перехід — це завершена частина технологічної операції, яка виконується над однією або декількома поверхнями, одним або декількома одночасно працюючими інструментами, без змінення, або з автоматичним зміненням режимів роботи верстата. В ході виконання технологічного переходу відбуваються якісні зміни предмета праці, тобто змінюються його розміри, форма, зовнішній вигляд або внутрішні властивості.

З наведеного означення випливає, що технологічним переходом є частина операції, на якій здійснюється:

- обробка певної поверхні одним простим або фасонним інструментом;

- одночасна обробка декількох поверхонь комплектом інструментів (набором фрез, комбінованим інструментом, наприклад типу “свердло-зенкер”, багаторізцевою розточувальною оправкою тощо);

- обробка криволінійної поверхні, або комбінації декількох циліндричних і плоских поверхонь одним простим інструментом, наприклад, прохідним різцем (така обробка може виконуватись на верстаті з числовим програмним керуванням або на гідрокопіювальному верстаті).

Допоміжний перехід — це завершена частина технологічної операції, яка складається з дій робітника та (або) обладнання, які не супроводжуються якісними змінами предмета праці, але необхідні для виконання технологічно переходу.

Прикладами допоміжних переходів є: установлення заготовки у верстатний пристрій, знімання заготовки з верстатного пристрою, установлення різального інструмента в робочу позицію за рахунок повороту револьверної головки чи різцетримача, змінення режимів роботи верстата (подачі, частоти обертання шпинделя) робітником та ін.

Технологічна перехід складається з робочих і допоміжних ходів.

Робочий хід — це завершена частина технологічного переходу, яка складається з однократного переміщення інструмента відносно заготовки, яке супроводжується змінами розмірів, форми, зовнішнього вигляду або внутрішніх властивостей заготовки.

Допоміжний хід — це завершена частина технологічного переходу, яка складається з однократного переміщення інструмента відносно заготовки, яке не супроводжується змінами розмірів, форми, зовнішнього вигляду або внутрішніх властивостей заготовки але необхідна для підготовки наступного робочого ходу.

Під час проектування технологічних операцій використовуються поняття позиції і установу.

Установ — це частина технологічної операції, яка виконується з незмінним розташуванням оброблюваної заготовки або складальної одиниці, що збирається.

Позиція — фіксоване розташування, яке займає незмінно закріплена оброблювана заготовка або складальна одиниця, що збирається, разом з пристроєм відносно інструмента або нерухомої частини обладнання, для виконання певної частини операції.

Дата добавления: 2014-01-07