Дисертаційної роботи

Універсальна структурно-функціональна модель

Як показано на рис. 4.1, у структурно-функціональній моделі дисертаційної роботи структура і функції дуже тісно взаємозалежні. Відсутність якого-небудь елемента структури неминуче веде до функціональних проблем дисертації, її нездатності бути якісним науковим продуктом.

Будучи досить популярним жанром наукового дослідження, дисертація піддається науковій рефлексії як з боку самих дисертантів, так і з боку дослідників і організаторів науки. В.Ф.Берков виділяє такі типові методолого-логічні помилки при оформленні дисертації:

• нечітке формулювання назви дисертації;

• неточність визначення і некоректне використання термінів;

• недостатня обґрунтованість висновків;

• відсутність узагальнених характеристик (опису) новизни отриманих результатів, незмістовність висновків;

• відсутність посилань на першоджерела;

• невиразна і важка мова.

Цікавий аналіз недоліків дисертацій зробили В. Майборода і С.Майборода. На їхнюдумку, найбільш поширеними є такі недоліки:

• використання в назві дисертації псевдонаукової термінології, що починається зі слів "Деякі питання...", "Проблеми розвитку...", "Дослідження умов...", "Теоретико-методологічні основи...." і т.ін.

• невідповідність теми дисертації спеціальності і Паспорту спеціальності;

• відсутність обґрунтування актуальності й доцільності наукового дослідження, не розкрита суть проблеми і завдань дослідження;

• об'єкт дослідження погано співвідноситься з метою, не виділений предмет дослідження, його мета, завдання і гіпотези;

• мета дослідження формулюється не як кінцевий результат дослідження, а як спосіб його досягнення: "Досліджувати...", "Експериментально перевірити...", "Визначити...", "Аналіз практичних методів і засобів...";

• методи дослідження перелічуються у відриві від самого дослідження, не дається їхнє обґрунтування і застосування;

• при характеристиці новизни дається їх формальна анотація, але не розкривається сама її суть, наприклад "Уперше розроблена нова система…...", "Удосконалений метод…", а потрібно дати характеристику цієї нової системи і напрямів удосконалення методу;

• досить часто відсутня кореляція між науковими завданнями, отриманими результатами і науковою новизною;

• наукова новизна не підтверджується змістом дисертації;

• отримані результати не можна кваліфікувати як вирішення важливої наукової або прикладної проблеми;

• не визначається особистий внесок дисертанта в роботах, що підготовлені разом зі співавторами;

• відсутній або має формальний характер огляд літератури, бібліографічний опис джерел не відповідає стандартам та вимогам до публікацій, огляд літератури перевищує 20% обсягу дисертації;

• перевантаженість розділів іпідрозділів зайвою інформацією;

• використання в докторських дисертаціях і монографіях матеріалів, виконаних авторами раніше в кандидатських дисертаціях;

• основні результати дисертації не опубліковані в спеціальних наукових виданнях;

• відсутність або помилки у посиланнях, відсутність посилань на роботи самого автора дисертації в її тексті;

• істотні розбіжності в змістах дисертації й автореферату дисертації.

Інтегральною проблемою є якість дисертаційного дослідження. На нашу думку, якість дисертації включає чотири складові: методологічний, науково-теоретичний, практичний і текстуальний різновиди цінності (рис. 4.2).

Рис. 4.2.

Дата добавления: 2014-01-07