Програмне забезпечення АРМ

Інформаційна технологія оброблення даних в умовах АРМ

Технологічно локальна мережа є децентралізованою системою оброблення даних, що складається з великої кількості окремих самостійних АРМ. Працівник, який працює на конкретному АРМ, виступає як відносно автономна одиниця. За допомогою АРМ працівник розв'язує свої специфічні завдання, а також використовує його для виконання робіт, притаманних кожному управлінцю, тобто для роботи з документами, для спілкування та пошуку інформації тощо. Як правило, АРМ є місцем безпосереднього виникнення і використання інформації. Саме тут реєструються, вводяться і передаються дані, тобто здійснюється їх децентралізоване оброблення. При цьому користувач несе повну відповідальність за дані, які він вводить, що значно підвищує якість загальної інформаційної бази організації.

Одночасно працівник за допомогою свого АРМ звертається за необхідними даними до загальної інформаційної бази організації, яку прийнято розміщувати на сервері. За потреби користувач звертається із запитом до сервера, який у централізованому порядку обробляє дані цього запиту. Таку технологію роботи у мережах називають "клієнт-сервером". Нині її вважають найефективнішою. Згідно з цією технологією програми-клієнти виконують на комп'ютері (АРМ) працівника і відправляють запити до програми-сервера, встановленої на сервері. Отже, основне оброблення даних виконується на потужному сервері, а на АРМ працівника відправляються тільки результати виконання запиту.

Таким чином, АРМ є формою використання обчислювальної техніки, яка поєднує принципи децентралізації та централізації, а впровадження АРМ ліквідовує розрив у часі між виробничо-господарським процесом, здобуттям первинної інформації, її обробленням і видачею результатів, що дає змогу активно впливати на процес управління. За допомогою взаємопов'язаних АРМ здійснюється тісний взаємозв'язок між інформаційними системами планування, оперативного обліку, керівництва, контролю й аналізу.

Поняття "АРМ" також можна трактувати як комплекс технічних засобів, програмних засобів, а також інформаційних технологій, застосування яких створює сприятливі умови для виконання функціональних обов'язків працівника. Програмне забезпечення АРМ має складатися з таких компонентів:

1 Програмне забезпечення загального користування. За його допомогою вирішують загальні управлінські функції, зокрема ведення документообігу, виконання розрахунків. До цієї групи належить текстовий редактор, електронна таблиця, програми для створення презентацій тощо.

2 Програмне забезпечення загального користування, що дає можливість розв'язувати специфічні питання. Прикладом такого програмного забезпечення є фінансові функції Excel для роботи з цінними паперами, для аналізу ануїтета та ін.

3 Спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення конкретних функціональних обов'язків на певному робочому місці.

4 Програмне забезпечення для доступу до необхідних служб глобальної мережі Інтернет з метою оперативного пошуку, отримання і передавання інформації.

5 Спеціалізовані інформаційно-пошукові системи (ІПС). У своїй діяльності менеджер має керуватися чинним законодавством, знати і враховувати зміни, що в ньому відбуваються. Брак інформації щодо таких змін може призвести до важких наслідків у діяльності організації. ІПС здійснюють моніторинг змін у законодавстві, завдяки чому менеджер завжди перебуває у правовому полі.

6 Спеціальне програмне забезпечення, що дає змогу використовувати сучасні інформаційні технології, зокрема:

- ведення маркетингу;

- ведення електронної комерції;

- використання електронних платіжних систем.

До складу АРМ менеджера певної спеціалізації можуть входити не всі компоненти з наведеного переліку. Наприклад, менеджер з персоналу крім свого основного інструменту — інформаційної системи управління персоналом використовуватиме законодавчі інформаційно-пошукові системи для моніторингу змін у законодавстві; фінансовий менеджер використовуватиме специфічні фінансові функції зі складу електронних таблиць; менеджер з продаж працюватиме з електронною поштою, використовуватиме списки розсилання тощо. Проте в цілому застосування такого комплексу програмного забезпечення створює для працівника сприятливе інформаційне середовище, в якому він здатний розв'язувати будь-які завдання.

Класифікація прикладного програмного забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення, розроблене для автоматизації функцій менеджера, є однією з найчисленніших груп програмного забезпечення для автоматизації управлінських функцій.

Програмне забезпечення можна класифікувати за різними ознаками. Основною такою класифікацією буде їх групування за функціональними сферами діяльності менеджера:

- управління персоналом;

- управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM-системи);

- управління ланцюжками постачань (SCM-системи);

- управління складським обліком;

- бізнес-планування;

- системи підтримки і прийняття (економічних) рішень.

Це групування можна продовжувати, оскільки з появою нових форм ведення бізнесу з'являються нові класи прикладного програмного забезпечення.

Програмне забезпечення розробляють насамперед з метою отримання прибутку. Водночас є й безкоштовне програмне забезпечення. Для визначення типів програм щодо їх вартісної оцінки прийнято таку класифікацію:

freeware — клас програм, які розповсюджують безкоштовно, не маючи жодних обмежень на термін роботи або функціональності;

shareware, або так зване "умовно-безкоштовне" програмне забезпечення — поширений клас програм, які є комерційними, але користувач може використовувати певну програму упродовж якогось часу з метою визначення, чи становить вона для нього таку практичну цінність, щоб оплатити її. Такі програми називають ще trial-версіями, щоб підкреслити, що вона працюватиме певний (trial), пробний період. Крім обмеження роботи у часі програмне забезпечення такого роду може мати певні функціональні обмеження. Наприклад, користувачеві не буде дозволено зберігати інформацію на носії;

adware — безкоштовна програма, під час роботи якої періодично з'являється деяка рекламна інформація.

Крім цих класів програм, можна застосовувати й інші, проте надалі для характеристики конкретних програмних продуктів використовуватимемо саме наведений перелік класів.

Критерії вибору програмного забезпечення.

В умовах насиченості ринку різними спеціалізованими програмами, що мають аналогічне призначення, найважливішого значення набуває здатність користувача самостійно вибирати інформаційну систему, яка цілком відповідає його потребам. Під час вибору слід ураховувати такі критерії:

1 Відповідність функціональних можливостей системи функціональній сфері діяльності користувача. При цьому варто звертати увагу не тільки на наявність функцій, які наразі потрібні, а й передбачати можливість подальшого розширення функцій системи. Для цього слід мати уявлення про типовий набір функцій, які властиві такому типу системи.

2 Сумісність із програмним забезпеченням, яке вже є у вашій організації або на вашому комп'ютері. Ця вимога стосується насамперед можливості використання інформації цієї інформаційної системи іншими користувачами. Недотримання її призведе до необхідності подвійного введення інформації. Проте якщо прикладна програма не використовує спільної інформаційної бази організації, а її дані не потрібні іншим, то цей критерій не має великого значення.

3 Вартість.

4 "Бренд" і розробник системи. Обов'язково потрібно враховувати наявність подальшого (так званого версійного) супроводження системи і вартість цього супроводження. Слід зважити на той факт, що фірма, яка поставила або розробила на ваше замовлення інформаційну систему, може припинити своє існування, тому вибираючи постачальника, звертають увагу і на бренд, і на розробника системи. Зрозуміло, що чим популярніша система, чим відоміша компанія, тим кращою (принаймні, теоретично) вона має бути. Щодо цього не зайвим буде звернутися до Інтернету і розшукати відгуки користувачів про інформаційну систему.

5 З попереднього пункту випливає, що обов'язковим є наявність засобів конфігурування і налаштування системи. Вона має давати користувачеві можливість самостійно змінювати значення таких економічних показників, як податок на додану вартість, ставки оподаткування, коефіцієнти амортизації.

6 Деякі зміни взагалі призводять до докорінних змін алгоритмів, згідно з якими відбуваються розрахунки. Досить часто виникає потреба ввести до складу інформаційної бази додаткові таблиці, змінити склад реквізитів наявних таблиць, створити новий документ або звіт. Тому доцільно, щоб інформаційна система мала інструментальні засоби для розв'язання подібних завдань. Це дасть змогу інформаційній службі організації у разі потреби самостійно вирішувати подібні завдання, а за форс-мажорних обставин (припинення діяльності постачальника інформаційної системи або відмови обслуговування) самостійно підтримувати працездатність системи.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1:

1 Дайте визначення інформаційній системі.

2 Що таке корпоративні інформаційні системи та локаль­ні програмні рішення?

3 Розкрийте суть робочого місця та автоматизованого робочого місця менеджера.

4 Які функції властиві автоматизованим робочим місцям?

5 Які типи класифікації автоматизованих робочих місць Ви можете навести?

Дата добавления: 2014-01-07