Наркоманія

Шкідливі звички, соціальні хвороби та їх профілактика. Алкоголізм та

Соціально небезпечні вірусні інфекції. Це група модифікованих вірусів, які утворилися з існуючих вірусів під дією несприятливих факторів - хімічних (з-за високого рівня за­бруднення хімічно активними речовинами природи), фізико-хімічних (підвищена інтенсивність УФ-випромінення з-за руйнування озоносфери). Процеси модифікації, мутації відомих вірусів відбуваються без­перервно. Там де природні сили послаблені з-за надмірного забруднен­ня хімічними речовинами, фізико-хімічними факторами, перевищення рівня небезпечних параметричних факторів мутації закріплюються і віруси розповсюджуються, викликаючи епідемії і навіть пандемії.

Тепер кажуть про пандемію, тобто епідемію світового масштабу, синдрому набутого імунного дефіциту (СНІД), туберкульозу з-за мутованої палички Коха та малярії.

Під егідою ООН діють організації з попередження розширен­ня епідемій соціально значимих хвороб - таких, що швидко поши­рюються і різко підвищують смертність. Зокрема, Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні, в межах компоненту «Інформація, освіта та адвокація» веде активну просвітницьку діяльність. Вона спрямована на зменшення захворюваності на ВІЛ серед найбільш уразливих до нього груп населення.

Важливим є розвиток соціальної підтримки ВІЛ-інфікованих, покращення умов лікування ВІЛ-позитивних та найбільш уразли­вих до ВІЛ груп (наркомани зокрема).

Проблема ВІЛ/СНІД є надактуальною для України. Свідчен­ням швидкого розвитку епідемії в нашій країні є статистика щодо хворих і померлих людей від СНІДу. За оцінками міжнародних та національних експертів чисельність людей, які живуть з ВІЛ/СНІ-Дом в Україні, нині може перевищувати 400 000 осіб (близько 1,6 % дорослого населення країни, тобто осіб віком від 15 до 49 років). Наприклад, тільки в Бердянську з 1999 по 2004 рр. зареєстровано 100 ВІЛ інфікованих, з яких вмерли 10 людей. Україна посідає одне з перших місць в Європі за чисельністю ВІЛ-інфікованої молоді -хлопців та дівчат у віці від 15 до 24 років.

Слід пам'ятати, що у світі не існує ліків, які б могли лікувати. Іс­нують препарати різного походження - природного, синтетичного, які можуть тільки дещо продовжити життя, але не вилікувати людину. Такі ліки надто дорого коштують. Розраховувати, що в ближчому часі будуть винайдені препарати, які можуть повністю лікувати не варто.

Це пов'язано з теоретичними проблемами дослідження вірусу. Він нестійкий, дуже швидко змінюється і підібрати до нього вакци­ну буде неможливо доти, доки не відбудеться його стабілізація. Зо­крема з-за цих причин не діють традиційні вакцини на відомі віруси грипу, туберкульозу, малярії та інші інфекції, бо вони теж мутують під дією зовнішніх факторів.

Темпи поширення епідемії вимагають ефективних дій на держав­ному, місцевому рівнях, всебічної підтримки заходів із профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування, догляду та підтримки хворих або носіїв.

За даними ООН за станом на початок 2006 року у світі прожи­вало 32 млн ВІЛ-інфікованих людей і тільки за цей рік ця цифра збільшилася на 4,3 млн Отже, необхідна професійно організована, широкомасштабна та орієнтована на різні цільові групи населення інформаційно-освітня діяльність.

Через ці причини Міністерство освіти і науки України та Між­народний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» підписали в 2004 році Угоду про взаєморозуміння та співп­рацю. В ній визначено першочергові завдання реалізації програми Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні» для галузі освіти.

Основні завдання Угоди полягають в забезпеченні розроблення та видання навчально-методичних посібників з профілактики ВІЛ-інфекції в контексті змісту навчального предмету «Основи здоров'я» для учнів 1-9 класів та спецкурсів для 5-11(12) класів загальноос­вітніх навчальних закладів України.

Вкрай необхідною є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників з питань утвердження здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції серед учнівської та студентської молоді. Для цього необхідні відповідні програми для інститутів післядипломної педагогічної освіти, педагогіч­них вищих навчальних закладів, навчально-методичні матеріали для проведення тренінгів серед педагогічних працівників. Численні соціо­логічні дослідження вказують на низький рівень обізнаності населення щодо щляхів розповсюдження ВІЛ/СНІДу та стосунків з інфіковани­ми. Важливим є подолання упередженого ставлення, дискримінації людей, що живуть з синдромом ВІЛ/СНІДу. Одна з причин поширен­ня СНІДу - порушення правил особистої гігієни, морально-етичних принципів. Це невпорядковані статтєві стосунки без використання засобів перестороги (презервативи), невпорядкована зміна парнерів, використання у середовищі наркоманів або медичних закладах недизенфікованих шприців з можлими залишками інфікованої крові. Інша - потрапляння в організм здорової людини інфікованої крові, зокрема при її переливанні у медичних закладах. Третій шлях - наприклад при голінні недизинфікованими небезпечними лезами. Четвертий - інфі­кування ще ненародженої дитини в утробі матері (зокрема наркоманки або жінки, якої можливо переливали колись інфіковану кров).

Наркоманія (гр. - пристрасть, безумство) - вживання речо­вин - наркотиків (гр. наркотикос - оціпеніння) до яких люди­на звикає, самостійно відмовитися від їх вживання не може і які викликають руйнування нервової системи, всіх органів. Це за­гальний термін, що включає декілька форм залежності від певних речовин. По перше - це толерантність (переносимість) нарко­тичної речовини, потреба в якій збільшується в міру того, як ор­ганізм звикає до неї. А будь-який наркотик - це активна хімічна речовина (героїн, амфетаміни, екстазі, ефедрин, ефедрон, перви-тин, меткатіон, маріхуана, гашиш), яка вступає в хімічні реакції з компонентами клітини, перед усім з нервовими і руйнує їх. Із збільшенням толерантності зростає кількість наркотику, яка по­трібна для досягнення попереднього ефекту. Отже, чим більша доза, тим швидше і в більшій кількості руйнується організм.

Залежність - це стан, при якому організм звик функціонувати тільки при наявності наркотику в ньому. Коли прийом наркотику припиняється, наркоман відчуває крайній дискомфорт, який нази­вають синдромом ламання. В такому стані людина спроможна на все - пограбування, вбивство.

Психічна залежність - це потреба, бажання продовжити при­ймати наркотик, незалежно від того, є фізична залежність чи немає. Слід підкреслити, що всі наркотичні речовини - від тютюну і алкоголю до важких наркотиків викликають фізіологічну залежність. Людина після довгого вживання або при специфічних обставинах може звикнути до певного наркотику. Психіка наркомана ще оста­точно не зрозуміла, але відбулися важливі прориви в розумінні того, як організм може стати толерантним до психоактивних речовин -наркотиків, що впливають на мозок, а отже і сприйняття дійсності.

Зловживання наркотиками - це їх застосування не з медични­ми цілями, а для зміни власного стану, отримання задоволення. Для цього використовують психоактивні наркотики, що в викликають поведінкові зміни, наприклад ейфорію, галюцинації. Використання і виробництво таких наркотиків заборонено в багатьох країнах. Але крім таких «важких» наркотиків існують і «легкі» - це алкоголь і тютюн, дві найбільш широко поширених наркотичних речовини, цілком законні і легко доступні. Проте з тих пір, як було твердо доведена небезпека паління, багато хто став відмовлятися від цієї поганої звички, особливо в країнах Заходу, де вживання алкоголю, тютюнопаління є ознакою низької культури та освіти.

Причини зловживання наркотиками. їх багато і вони утворюють сім основних груп. Соціальна узгодженість. Якщо використання того або іншого наркотику прийнято в групі, до якої людина нале­жить або з якою вона себе ідентифікує. Вона відчуває необхідність застосовувати наркотик, щоб показати свою приналежність до цієї групи. Це відноситься до всіх наркотиків - від нікотину та алкоголю до героїну.

Задоволення. Одна з головних причин, чому люди вживають наркотики - це супутні і приємні відчуття, від гарного самопочуття і релаксації до містичної ейфорії. Це природна, вроджена рефлек­торна реакція на приємне відчуття, яка вимагає повторення.

Відносна доступність. Нелегальне споживання наркотиків най­більше там, де вони легше доступні, наприклад у великих містах. За­стосування легальних наркотиків також зростає з доступністю, напри­клад алкоголізм поширений серед торговців спиртними напоями.

Цікавість у відношенні до наркотиків змушує деяких людей по­чати самим їх вживати. Застосування наркотиків може виглядати символом опозиції цінностям суспільства, формуючи ворожість. Коли людина відхиляє моральні вимоги, настанови суспільства, а отже втрачає сенс у житті, своїх надіях і цілях, то виникає почуття безглуздості життя. Це частіше всього і робить людину схильною до хронічної наркоманії.

Статок і дозвілля теж можуть призвести до нудьги і втрати ін­тересу до життя, а вихід з цього багато хто вбачає у наркотиках, щоб забутися. Більшості людей вдається справлятися з найбільш стре­совими ситуаціями власного життя, але деякі намагаються знайти захист у формі наркотичної залежності - у втечі від дійсності, від фізичного стресу.

Наркотики - це зброя масового ураження і є реальною загрозою національної безпеки будь-якої країни. Проблема наркоманії інтер­національна і не має кордонів. Тому існує Міжнародний комітет бо­ротьби з наркотиками, Європейська комісія з цієї проблеми. В нашій державі в структурі Міністерства внутрішніх справ діє Департамент боротьби з незаконним оборотом наркотиків. Наркоманія - соціальна проблема і вирішити її можна тільки разом із світовою спільнотою.

Як від продажу вогнепальної зброї отримують великі гроші, так і від продажу наркотиків. Тому існують у світі великі злочинні орга нізації які контролюють продаж наркотиків і сприяють їх поширен­ню за допомогою прихованої реклами, агітації. До України наркоти­ки потрапляють з Пакістану, Афганістану за так званим Шовковим шляхом. З Німеччини, Польші, Нідерландів потрапляють синтетич­ні амфетамін, екстазі, з Нігерії - героїн.

Злочинні організації сприяють їх розповсюдженню насамперед серед молоді - підлітків-школярів, студентів, сприяючи «моді» на їх вживання, зацікавленості, досягненні тимчасового підвищення інтелекту, розкріпощення, емоційного підйому. Для цього їм по­трібно, щоб молода людина хоча б один раз спробувала цю модну отруту, хоча б раз її «посадити «на голку. Зворотний шлях буде май­же неможливим. Тому в Україні на обліку є 125 тис. людей, з яких біля 90 тис. наркотичних хворих. Щорічно їх кількість збільшується приблизно на 10%. Крім прямого руйнування організму наркотики сприяють розповсюдженню ВІЛ/СНІД інфекцій та гепатиту.

Тому важливою є просвіта в цій сфері, розумна і змістовна про­паганда здорового образу життя. Наркоманія нічого, крім шкоди не дає, бо вона провокує ще одне негативне соціальне явище - прости­туцію. Це біда сучасного суспільства. Заради проституції крадуть людей - жінок, дівчаток, бо це стало великим бізнесом.

Алкоголізм. Він починається з побутового пияцтва, яке веде до алкоголіз­му, бо людина починає звертатися до алкоголю заради полегшення стресу ("симптоматичне пияцтво") і часто початкові стадії залеж­ності залишаються не поміченими ("запущене пияцтво"). Особливо воно небезпечне для молодих людей, які споживають алкогольні на­пої або за дуже шкідливою "традицією" - на свята, щоб здаватися нєзалєжнішими, дорослішими, або "просто так", за звичкою - це вже веде до алкоголізму.

Алкоголізм - хвороба, яка виникає з-за регулярного споживання вели­кої кількості алкоголю протягом довгого періоду часу. Це найбільш сер­йозна форма наркоманії у наш час, до якої належить від 1 до 5% населення більшості країн. Вивчення історії вживання алкоголю серед молоді багато в чому спирається на досвід подібних досліджень за кордоном, які напри­кінці XIX, початку XX ст. широко проводилися у Західній Європі, Північ­ній Америці і велися в самих різноманітних напрямках. Істотне місце се­ред досліджень цього періоду займали роботи, які показали поширеність і характер звичаїв, коли дітям давали спиртні напої для ніби то «зміцнення здоров»я», «апетиту», «поліпшення росту», «полегшення прорізування зубів», «зігрівання», «угамування голоду», «заспокоєння».

На початку XX ст. існувала тверда впевненість у зміцнювальній дії алкоголю, в результаті чого відбувалася пряма алкоголізація дитини. Серед досліджень впливу алкоголю на дитячий організм виділяється робота Т.В. Сажина «Вплив алкоголю на нервову систему й особливос­ті організму, що розвивається», яка була видана ще у 1902 р. В роботі переконливо доведено, що вже невеличкі дози алкоголю згубно впли­вають на мозок, що формується, і особливо людини, яка росте.

Сучасний період вивчення ранньої алкоголізації відзначений численними спробами більш глибоко розкрити причини зловжи­вання спиртними напоями. З'ясовано, що алкогольне поводження матері істотно впливає на алкоголізацію насамперед дочок. Алко­гольна поведінка батька обумовлює вплив на сина. Виділяють де­кілька типів співвідношень між алкогольною культурою, мікросо-ціальним середовищем і індивідом у відношенні до алкоголізації: «абстинентна культура» - заперечує пияцтво, «амбівалентна куль­тура» - суперечливе ставлення, «ліберальна культура» - допускає помірне вживання алкоголю, але проти одвертого пияцтва, «патоло­гічна культура» - припускає будь-які прояви пияцтва. Відповідно до оцінок, дві третини алкоголіків складають чоловіки. Досліджен­ня випадків алкоголізму показують, що він найчастіше є частиною загальної картини депресивного захворювання людини.

Стадії алкоголізму - їх п'ять. Перша - ранній алкоголізм, який відзначається появою провалів у пам'яті. Алкоголізація підростаю­чого покоління більшістю дослідників розглядається як істотний ін­дикатор неблагополуччя мікросоціального середовища. До ранньої алкоголізації відноситься знайомство з оп'яняючими дозами алко­голю у віці до 16 років. Ознаки раннього (підліткового) алкоголізму з'являються у віці до 18 років.

Вживання пива у великих кількостях, в чому зацікавлені вироб­ники, шкідливо діє на над нирки. Це призводить до змін у психіці, зменшення га нівелювання сексуальної активності.

Хлопчики частіше дівчат вживають спиртні напої, причому із зрос­танням міцності ця різниця стає істотнішою. Серед міських школярів поширене споживання переважно слабких алкогольних напоїв - пива, вина. У сільській місцевості більше вживають міцні спиртні напої. За останні 100 років, незалежно від рівня вжитку і зловживання спиртни­ми напоями, показники поширення власне алкоголізму серед молоді зберігаються на достатньо стабільному рівні, який не перевищує 5% хворих до 20 років і 8-10% хворих до 25 років. Цей факт має принци­пове значення, тому що свідчить про динаміку виникнення і розвиток ранніх форм алкоголізму. Пияцтво нишком і гостра потреба в першій чарці вказують на залежність, яка буде зростати.

Наступною, другою стадією є базовий алкоголізм - питущий не може зупинитися, поки не досягне стадії отруєння. Він підбадьорює себе самовиправданнями і пихатими обіцянками, але усі його обіцянки і наміри залишаються не виконаними. Він починає уникати сім'ї і дру­зів, нехтує їжею, колишніми інтересами, роботою і грошима. Наступає фізичне погіршення здоров'я. Зменшується стійкість до алкоголю.

Третя стадія - хронічний алкоголізм, який характеризується по­дальшим моральним розпадом, ірраціональним мисленням, неясни­ми страхами, фантазіями і психопатичним поводженням. Фізична шкода наростає. Цієї стадії людина може досягти за 5-25 років. Як правило самостійно людина не може вийти з цієї стадії, бо вже деградована кора мозку, втрачена сила волі та критичний аналіз влас­них дій - потрібна допомога у вигляді лікування.

Четверта стадія - лікування, яке звичайно проводиться за спеціаль­ними програмами для алкоголіків. Психологічно у алкоголіка відроджу­ється бажання одержати поміч і він починає мислити більш раціонально. В ідеалі в нього виникає надія, моральна відповідальність, зовнішні ін­тереси, самоповага і задоволеність стримуванням від алкоголю.

П'ята - кінцева стадія алкоголізму наступає, якщо алкоголік відмов­ляється від лікування або зривається знову після лікування. Незворотні психічні і фізичні порушення звичайно закінчуються смертю. Коли цього ще не сталося, то великі негативні зміни в організмі обов'язково вже на­ступили у вигляді погіршення роботи багатьох внутрішніх органів. Вони проявляються від'ємними фізіологічними ефектами у різних органах.

Кров. Алкоголь гнітить продукцію тромбоцитів, а також білих і чер­воних кров'яних клітин. Результатом є недокрів'я, інфекції, кровотечі.

Мозок. Алкоголь уповільнює циркуляцію крові в судинах моз­ку, приводячи до постійного кисневого голодування його клітин, в результаті чого наступає ослаблення пам'яті, відбувається повіль­на психічна деградація. У судинах розвиваються ранні склеротич­ні зміни, і зростає ризик крововиливу у мозок. Алкоголь руйнує зв'язки між нервовими клітинами мозку, виробляючи в них потребу в алкоголі. Руйнація клітин мозку і дегенерація нервової системи, часом призводять до пневмонії, серцевої і ниркової недостатності або органічного психозу. Біла гарячка - стан, що супроводжується крайнім порушенням психічних процесів, божевіллям, занепокоєн­ням, лихоманкою, трясінням, швидким і нерегулярним пульсом і галюцинаціями, що часто виникають при прийомі великої кількості алкоголю після декількох днів помірності.

Серце. Зловживання алкоголем викликає підвищення рівня хо­лестерину в крові, стійку гіпертонію і дистрофію міокарда. Серцево-судинна недостатність ставить хворого на край могили.

Алкогольна міопатія - дегенерація м'язів в результаті алкого­лізму. Причини цього - не використання м'язів, погана дієта, алко­гольна поразка нервової системи. При алкогольній кардіоміопатії уражається серцевий м'яз.

Кишечник. Постійний вплив алкоголю на стінку тонкого кишечнику призводить до зміни структури клітин, і вони втрачають спро­можність повноцінно всмоктувати живильні речовини і мінеральні компоненти, що закінчується виснаженням організму алкоголіка.

Печінка. З огляду на те, що 95% всього алкоголю, що надходить в організм, знешкоджується у печінці, ясно, що цей орган страждає від алкоголю більше всього. Виникає запальний процес - гепатит, а потім і рубцеве переродження- цироз. Така печінка не може викону­вати свою функцію по знешкодженню токсичних продуктів обміну, виробляти білки крові та інші важливі функції. Це призводить до неминучої смерті хворого.

Цироз - хвороба підступна: вона повільно підкрадається до лю­дини, а потім б'є і відразу на смерть. Десять процентів хронічних алкоголіків страждають цирозом печінки, і 75% таких людей, що страждають цирозом печінки, - алкоголіки або були їми. Поки ци­роз не розів'ється в достатньому ступені, симптомів майже немає, потім людина починає скаржитися на загальне погіршення здоров'я, втрату апетиту, нудоту, блювоту і проблеми з травленням. Причи­ною захворювання є токсичний вплив алкоголю.

Підшлункова залоза. Хворі, що страждають алкоголізмом, у 10 разів більше схильні до занедужання діабетом, чим непитущі, бо ал­коголь руйнує підшлункову залозу - орган, що продукує інсулін, і впливає на обмін речовин.

Шкіра. Питуща людина майже завжди виглядає старше свого віку. Його шкіра втрачає свою еластичність і старіє завчасно.

Шлунок. Алкоголь придушує продукцію муцина - слизова речо­вина, яка виконує захисну функцію стосовно внутрішньої оболонки шлунка і її пошкодження призводить до виникнення виразкової хво­роби. Навіть одиничне вживання невеличких доз спиртних напоїв супроводжується у підлітків вираженими проявами інтоксикації

Хвороби, пов'язані з неправильним харчуванням і вітамінною недостатністю, типу цинги, пелагри і бери-бери, що викликаються зневагою до їжі заради пияцтва. З-за цього спостерігається постій­не запалення шлунка, а пізніше кишечнику з підвищеним ризиком виразки. Лікарі з Данії довели, що 65% хворих на рак шлунку або стравоходу - алкоголіки.

За даними американських дослідників частота раку порожнини рота, глотки, гортані та стравоходу у чоловіків, які вживають 150 мл горілки щоденно зростає у 10 разів. Тепер відомо, що алкоголь має канцерогенну дію і казкою є те що він «виводить радіацію» з орга­нізму. Але перед усім він руйнує нервову систему, сприяє втраті в особі людських рис, перетворює її у бродягу,

Статева система. Уражаються статтєві залози, репродуктивні органи - яєчки у чоловіків, яєчники - у жінок. Погіршується якість сперматозоїдів - знижується їх рухливість та кількість, розвиваєть­ся імпотенція, що робить запліднення неможливим. У жінок - дис­трофія єячників, зменшується вірогідність запліднення.

Тютюнопаління. Воно не менш небезпечне, перед усім своїми негативними біо­логічними наслідками. Через нього страждають і ті хто палить і хто знаходиться поряд. Вже давно дослідження показали небезпечність цієї шкідливої звички, яка скорочує вік людини, його працездат­ність, сприяє травматизму. Це з-за того, що у тютюновому димі міс­тяться біля 3,9 тис. отруйних речовин - нікотин (руйнує нервову систему), окис вуглецю (отруює кров), синильна кислота (отрута загальної дії), канцерогенні речовини - бензопирени, ізопреноїди, нітрозосполуки, смолисті речовини, які містять діоксини, радіоак­тивний елемент полоній-210.

За даними американських дослідників цієї проблеми, доза опро­мінення, яку отримує людина за рік, якщо щоденно випалює 1,5-2 пачки сигарет, дорівнює 300 кратному просвічуванню рентгеном. З-за цих речовин курильщики хворіють на стенокардію у 13 разів частіше, на інфаркт міокарду - у 12, на виразку шлунку - 10 разів. Кожний сьомий хворіє на облітеруючий ендартерит - тяжкі зміни кровоносних судин, з-за чого може розвинутися гангрена. Куриль­щики - це майже 98% хворих на рак легенів.

Нікотин впливає як допінг на залози внутрішньої секреції, осо­бливо на надниркові, які виділяють адреналін - гормон стресу. З-за цього підвищується кров'яний тиск і частота серцевих скорочень, а тому короткочасно підвищується і працездатність. Але це не може порівнюватися з тою шкодою, яка завдається організму. Згубно впливає нікотин, як і алкоголь, на статеві залози, сприяючи розви­тку імпотенції, і не тільки у чоловіків, у жінок - фригідності. Все це вже давно відомо і тому у багатьох країнах до паління ставлять­ся негативно на державному рівні. Наприклад, у Франції декретом Президента заборонено палити у суспільних місцях загального ко­ристування - вулицях, парках, театрах, учбових закладах.

Куріння - ознака низької культури людини, її низької обізнаності про наслідки - рак легенів, рак нижньої губи, імпотенція у чоловіків, на­родження дітей з різноманітними вадами. Людина палить цигарку, ци­гарка спалює людину. В Україні заборонено куріння на території вищих навчальних закладів. З липня 2006 року діє Указ Президента України про заборону куріння в громадських місцях. До цього часу органи місцевого самоуправління в багатьох містах - Донецьк, Черкаси вже заборонили ку­ріння в громадських місцях. Це підкреслює шкідливість куріння.

7. Поняття та різновид натовпу. Поводження людини в натовпі.

Слово «Вандалізм» походить від назви древнього германського племені вандалів, яке в 455 р. зруйнувало та пограбувало Рим, знищив­ши цінні пам'ятки античної культури. Вандалізм - знищення культур­них та матеріальних цінностей і часто він пов'язаний з тероризмом. Те­пер сучасні вандали руйнують з-за наживи пам'ятники на кладовищах, пам'ятки культури з-за низького освітнього, культурного рівнів.

Існують випадки «культурного» вандалізму - навмисне зни­щення історичних цінностей мистецтва - напевне не від багатства розуму, а скоріше як результат психічного відхилення. Часто ван­далізм характерний не тільки для окремої людини, а і для великої їх кількості - натовпу.

Натовп - велика, неструктурована кількість людей, яка існує досить короткий час. Психологічні закономірності поведінки людей - елемен­тів натовпу, мало залежать від освітнього, культурного рівня. У натовпі люди розміщуються, як правило, дуже щільно на невеликій площі, у без­посередній близькості. Це дає їм можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, що необхідно для формування натовпу. Через це натовп живе єдиним настроєм, швидко змінюючи характер і спрямованість дій. Психіка людини у натовпі швидкозмінна і нестійка, що може привести до трагічних наслідків. Особистість ніби розчиняєть­ся, нівелюється, тому натовп «глухий» до інтересів окремої особистості. Саме тому у натовпі часто гинуть люди. З-за цього натовп - одне з найнебезпечніших місць перебування окремої людини.

У натовпі люди однаково відчувають, думають і схильні до одна­кових рішень та вчинків - виникає «колективна душа», яка владна і авторитетна. Якщо юрба людей мчиться прямо на вас, постарайте­ся відступити, пригорнутися до стіни і пропустити основну юрбу, а якщо це неможливо, намагайтеся рухатися з тією ж швидкістю, що і юрба, тоді вас не звалять і не затопчуть. Якщо ви упали, постарайте­ся зібратися в грудку і захистити руками голову.

Людина в натовпі позбавлена самобутності і незалежності, її дії, поведінка визначаються підсвідомістю з-за чого домінують природжені рефлекси - інстинкти і перед усім - самозбереження. У на­товпі люди безвідповідальні, і в багатьох з них домінують почуття безкарності. Через домінування підсвідомості спрощується інтелект, посилюються емоції, почуття, переживання з-за чого дії натовпу спон­танні. Важливим у ньому є оратор-лідер, якому він підкоряється. Але і лідер повинен діяти так, як того бажає більшість натовпу.

Для натовпу характерний ефект навіювання і зараження. На­віювання - спосіб психічного підсвідомого впливу на людину, або на весь натовп. При навіюванні людина, як правило, сприймає ін­формацію на віру, без критичного аналізу. Зігмунд Фрейд вважав, що феномен натовпу завжди з'являвся з появою ватажка, лідера. Він має у натовпі великий авторитет і сприяє навіюванню та зараженню великої маси людей своїми ідеями, гаслами.

Зараження - це мимовільна, спонтанна передача емоційного стану від однієї людини до іншої. Виникає так звана цирку шторна реакція - коли навіювання підсилюється певними емоціями. Припам'ятайте ві­домий вислів - хліба та видовищ, за допомогою яких можна керувати. Отже, натовп небезпечний своєю некерованістю, несподіваністю вчин­ків та непередбаченими діями, які майже завжди супроводжуються погромами, великими матеріальними втратами, людськими жертвами. Але, знаючи психологію натовпу, ним можна управляти.

Дата добавления: 2014-01-07