Історія розвитку ЕОМ

Історія розвитку комп’ютерної техніки.

ЛЕКЦІЯ №1

Слово «комп'ютер» означає «обчислювач», тобто пристрій для обчислень. Це зв'язано з тим, що перші комп'ютери створювалися як пристрої для обчислень, грубо кажучи, як удосконалені, автоматичні арифмометри. Принципова відмінність комп'ютерів від арифмометрів і інших рахункових пристроїв (рахівниць, логарифмічних лінійок і т.д.) полягало в тому, що арифмометри могли виконувати лише окремі обчислювальні операції (додавання, вирахування, множення, ділення і ін.), а комп'ютери дозволяють проводити без участі людини складні послідовності обчислювальних операцій по заздалегідь заданій інструкції — програмі. Крім того, для збереження даних, проміжних і підсумкових результатів обчислень комп'ютери містять пам'ять.

Хоча комп'ютери створювалися для чисельних розрахунків, незабаром виявилося, що вони можуть обробляти й інші види інформації — адже практично усі вони можуть бути представлені в числовій формі. Для обробки різної інформації на комп'ютері треба мати засоби для перетворення потрібного виду інформації в числову форму і назад. Зараз за допомогою комп'ютерів не тільки проводяться числові розрахунки, але і підготовляються до друку книги, створюються малюнки, кінофільми, музика, здійснюється керування заводами і космічними кораблями і т.д. Комп'ютери перетворилися в універсальні засоби для обробки усіх видів інформації, використовуваних людиною.

Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер. Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.

Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцяти розрядного десяткового сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).

Рис.1. Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі

1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десяткового обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.

Рис.2 Пристрій, побудованийк за ескізами Шиккарда.

1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.

Рис. 3. Паскаліна

1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.

Рис4. Машина Лейбніца

Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.

Дата добавления: 2014-01-07