Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Функції радіоприймального пристрою




Для перетворення сигналу, що приймається в коливання для роботи кінцевого пристрою, РПрП повинен виконувати наступні функції:

- виділення (вибірковість, селекція) необхідного сигналу з безлічі сигналів і перешкод;

- посилення сигналу, так як сигнал на виході антени може бути дуже малим і недостатнім для детектування;

- перетворення форми сигналу (детектування).

 

Структури РПрП представлені на рис.3.2, рис.3.3 і рис.3.4. На рис.3.2 представлена структура детекторного РПрП.

Рисунок 3.2- Структура детекторного РПрП

 

Сигнал, прийнятий антеною А, надходить на вхідний пристрій ВП. ВП здійснює вибірковість по частоті корисного сигналу. Відфільтрований сигнал детектується (демодулюється) у детекторі Д і посилюється в підсилювачі моделюючої частоти ПМЧ. Посилений сигнал відтворюється кінцевим пристроєм КП.

Структура приймача прямого підсилення представлена на рис. 3.3.

Рисунок 3.3- структура РПрП прямого підсилення

 

Тут підсилювач радіосигналів ПРС забезпечує додаткові підсилення й вибірковість прийнятого сигналу.

Найбільш широке застосування одержали РПрП супергетеродинного типу. Структура такого приймача наведена на рис.3.4.

Рисунок 3.4- Структура супергетеродинного радіоприймача

 

У цій схемі сигнал радіочастоти після посилення в ПРС надходить на змішувач ЗМ, на другий вхід якого від генератора (гетеродина) Г надходить додатковий сигнал із частотою . У змішувачі ці два сигнали перемножуються, і на його виході виділяється сигнал різницевої (проміжної) частоти . Проміжна частота , що дозволяє одержати в підсилювачі проміжної частоти високий коефіцієнт підсилення й вибірковість по сусідньому сигналу.

Для усунення перевантаження підсилювальних каскадів при збільшенні вхідного сигналу в РПрП застосовується автоматичне регулювання посилення АРУ. Із цією метою в РПрП передбачається детектор АРУ (Д АРУ). По різних причинах частота гетеродина відхиляється від номінального значення (тобто вона нестабільна). Це викликає нестабільність проміжної частоти, тому що або . Для стабілізації частоти гетеродина застосовується автоматичне підстроювання частоти АПЧ.

У ряді випадків при необхідності РПрП будують за схемою супергетеродинного приймача з подвійним перетворенням частоти. Із цією метою в РПрП вводять додатково другий змішувач і другий гетеродин.

Примітка.

1. Детекторні РПрП використовують у діапазоні СВЧ і в якості вимірювальних.

2. Приймачі прямого підсилення характеризуються низьким коефіцієнтом підсилення, низькими чутливістю й вибірковістю.

3.Супергетеродинні РПрП мають недоліки й достоїнства.

Недоліки:

наявність додаткових вузлів (СМ, Г); можливість випромінювання антеною сигналу гетеродина, що погіршує електромагнітну сумісність; наявність додаткового паразитного каналу прийому (дзеркальний канал).

Достоїнства:

Висока вибірковість по сусідньому сигналу; висока чутливість і стійкість.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1046; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.