Лекція № 6. Тема лекції:Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів

Тема лекції: Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

План лекції:

1. Характеристика небезпечних виробничих факторів.

2. Цілі та задачі техніки безпеки.

3. Вимоги безпеки щодо обладнання та технологічних процесів.

4. Технічні засоби забезпечення безпеки. Сигналізація та знаки безпеки

5. Техніка безпеки при роботі на комп’ютерах.

1. Характеристика небезпечних виробничих факторів.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах, за природою дії поділяються на групи:

- фізичні

- хімічні

- біологічні

- психологічні.

До групи фізичних факторів відносяться: рухомі машини та механізми; незахищені рухом елементи виробничого обладнання, пересувні вироби, заготовки, матеріали; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, інфраразвукових коливань, ультразвуку; підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні та його різка зміна; підвищена або знижена вологість повітря, його рухомість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні; небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електричного і магнітного поля; відсутність або недостача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла, занижена контрастність; пряма та віддзеркалена блисткість; підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.

До групи хімічних факторів відносяться такі підгрупи:

а) за характером дії на організм людини – загальнотоксичні, діючі на центральну нервову систему, кров та кровотворні органи (сірководень, ароматичні вуглеводи, оксид вуглецю, бензол, наркотики, спирт, кофеїн та ін.); подразнюючі, тобто діючі на слизову оболонку очей, носа, верхні дихальні шляхи та легені, шкіряний покрив (пари лугів та кислот, оксиди азоту, аміак, сірчаний ангідрид та ін.); сенсибілізуючі речовини, які після відносно нетривалої дії на організм викликають підвищену чутливість до них, - наступна дія незначної кількості цієї речовини призводить до швидкого розвитку реакції, що спричиняє шкірні захворювання, астматичні явища, захворювання крові (ртуть, альдегіди, ароматичні нітро-, нітрозо- та аміноз’єднання); канцерогенні, які викликають утворення злоякісних ракових пухлин, - це широко застосовувані в гумовій промисловості продукти перегонки нафти, сажа, дьоготь, кам’яновугільна смола та інші; мутагенні, які викликають порушення генетичної клітини, що позначається на його потомстві (сполука ртуті та свинцю, оксид етилену);

б) за шляхом проникнення в організм людини – дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, через шкіряний покрив.

До групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться об’єкти, дія яких на працюючих викликає захворювання, - мікроорганізми (бактерії, віруси), спірохети (тваринні та рослинні).

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів за характером дії ділиться на фізичні (статичні, динамічні, гіподинамічні) і нервово-психічні перенавантаження, які виникають від розумової перенапруги, монотонності праці та емоційних факторів.

Шкідлива речовина – це речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров’я, виявлені сучасними методами як в процесі роботи, так і в подальшому житті теперішнього і наступного поколінь.

Шкідливі (отруйні) речовини, які застосовуються в промисловості при неправильній організації праці, виробництва та певних профілактичних заходів, можуть надати шкідливого впливу на здоров’я людини, призвести до гострих або хронічних отруєнь та професійних захворювань. Гостра форма захворювань виникає при короткостроковому впливові на організм шкідливих речовин високої концентрації, хронічна – при довгостроковому впливі таких концентрацій шкідливих речовин, здатних накопичуватись в організмі.

Отруєння шкідливими речовинами можливе тільки при їх концентрації в повітрі робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

ГДК – це такі концентрації, які при щоденній праці (окрім вихідних) протягом зміни і протягом всього трудового стажу не викликають у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров’я як в період праці, так і в подальші строки життя теперішнього та наступних поколінь.

ГДК газів, пару, пилу і рівня забруднення повітря визначаються в гравіметричних показниках (мг/ м³), тобто за складом ваги шкідливої речовини в 1 м³ повітря.

Робочою зоною є простір висотою до 2,0 м над рівнем ґрунту або площадки, на якій розміщені місця постійного або тимчасового перебування працюючих. Під постійним розуміють місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину (понад 50% або більше 2,0 год. безперервно) свого робочого часу.

В кожному виробничому середовищі на організм людини одночасно можуть діяти декілька шкідливих факторів, які або взаємно компенсуються, або накладаються один на одну, шкідливо впливаючи на здоров’я людини.

Правильно організований в санітарно-гігієнічному відношенні трудовий процес повинен виключати вплив шкідливих факторів на працюючих.

Нормуванням базисних і здорових умов праці та тяжкої праці в країні займаються спеціальні медичні та інші установи. Розроблені ними норми і стандарти є обов’язковими для виконання на всіх підприємствах країни.

2. Цілі та задачі техніки безпеки

Техніка безпеки (ТБ) – це система організаційно технічних заходів та засобів, спрямованих на попередження дії на організм людини небезпечного фактору.

Мета ТБ – огородити працюючого від небезпеки з метою виключення травматизму на виробництві.

Задача ТБ – полягає в розробці таких засобів і таких умов к засобам, які б навіть при помилковій дії працюючих могли попередити нещасні випадки на виробництві.

Центральним поняттям розділу техніки безпеки – є небезпечна зона.

Небезпечна зона – це простір, в якому періодично або постійно можливий вплив на організм людини небезпечного фактору.

Небезпечна зона буває:

- постійною (навколо стаціонарних машин);

- перемінною (коли навколо працюючих і пересуваючих машин).

Небезпечна зона може бути і змішаною: (шумова характеристика, електромагнітна небезпечна зона, ультразвукове коливання; і при напрузі кроку, коли дріт обірвався і торкається землі при напрузі 0,4 кВТ – радіус 30 м дії електричного струму).

Засоби ТБ – це огородження, тобто перепона, яка попереджує попадання людини в небезпечну зону.

Запобіжники (в токарному станку є вимикач).

Блокировки – повторний запобіжник (в усіх тракторах на коробці передач є ричаг; стоять на кран-балках, більше ніж встановлена вага не піднімеш).

Гальма – повітряні, пневматичні, механічні, гідравлічні.

Заходи ТБ – правила, норми, інструкції, вимоги, стандарти, а також знаки безпеки праці,

сигнальні кольори.

Знаки безпеки: 4 типи

1. забороняючі – 5 шт. (круг білого кольору, шириною 5 см і перехресн.);

2. попереджуючі – 9 шт.;

3. зобов’язуючі – 11 шт. (квадрат зеленого кольору);

4. вказівні – 6 шт. (витягнутий прямокутник: вказано де телефон, вогнегасник, кімната відпочинку)

Сигнальні кольори: 4 типи.

1. червоний – забороняючий (фарбуються кнопки, важелі, внутрішніповерхні огороджень, струмоведучі частини електроустановок).

2. жовтий – попереджуючий (фарбуються наружні частини огороджень, перила площадок, точки замаркування на машинах, ємності отрутохімікатів).

Фарбові позначення на ємностях отрутохімікатів:

· бочки з гербіцидами – фарбуються в червоний колір;

· бочки з дефоліантами – отрутохімікати, які прискорюють дозрівання соняшнику, гороху; фарбують у білий колір;

· бочки з інсектицидами – (справи з комахами) фарбують в чорний колір;

· бочки з фунгіцидами – (грибки, бактерії) фарбують у зелений колір;

· бочки з ртутьорганічними з’єднаннями для розвитку і росту рослин, протравлювачі; фарбують у зелений колір;

зооциди-приманки на полях – фарбують у жовтий колір.

1. зелений – сигнальний або дозволяючий; фарбують електричні і освітлювальні лампочки, які вказують нормальну роботу.

2. синій – фарбують знаки сповіщання про мед. Аптечку, вказівні знаки безпеки праці.

Пар – червоний колір.

Гаряча вода – зелений колір з червоними літерами. Кольори відіграють роль в естетиці виробництва.

Загальні вимоги ТБ до виробничих процесів машин та обладнання:

1. усунення безпосереднього контакту людини з небезпекою.

2. автоматизація і механізація процесу, ліквідація ручної праці.

3. система контролю за виробничим процесом або обладнанням, механізмів.

4. аварійне відключення обладнання.

5. вилучення відходів виробництва з робочої зони і приміщень.

6. організація і правильне збереження та транспортування матеріалів і готової продукції.

відповідність нормативним вимогам і фізичним можливостям людини характеру та змісту роботи.

2 клас – підвищеної небезпеки (вологість більше 70%, температура = +35°С, а підлога струмопровідна: кафель, земля, цемент).

3 клас – особливо небезпечні (вологість до 100%, хімічно-активне середовище в приміщенні: тварин. приміщення, склади отрутохімікатів).

3. Вимоги безпеки щодо обладнання та технологічних процесів

Безпека виробничого устаткування - це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу, (ремонту) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією.

Вимоги до безпечності устаткування:

· правильність вибору принципів дій, конструктивних схем, елементів конструкцій.

· Використання засобів механізації, автоматизації, дистанційного управління.

· Застосування у конструкції засобів захисту.

· Дотримання ергономічних вимог.

· Включення вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації та ремонту.

· Використовування у конструкції устаткування безпечних та нешкідливих матеріалів.

Безпека виробничого процесу –це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Безпечність виробничих процесів забезпечується:

· Правильним вибором устаткування.

· Вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків.

· Вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів.

· Вибором виробничого устаткування.

· Розташування виробничого устаткування та організацію робочих місць.

· Вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів.

· Розподіл функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці.

· Професійним вибором та навчанням працівників

· Застосування ЗІЗ працівниками.

· Включення вимог безпеки в нормативно - технічну та технологічну документацію.

Основою виробництва є технологічний процес, що забезпечує погоджені дії працівників-операторів і виробничого устаткування (машин) у послідовних операціях по доставці і підготовці до згодовування кормів, годівлі і відходу за тваринами, первинній переробці одержуваних продуктів і встановленню оптимального мікроклімату в приміщеннях.

Технологічний процес обов'язково передбачає безпечні і здорові умови праці і, точне дотримання вимог техніки безпеки, нормативів по протипожежній охороні і промисловій санітарії.

У виробничих процесах беруть участь тварини різних видів, корму з визначеними фізико-хімічними властивостями, відмінні одне від іншого технологічне і машинне устаткування. Технологічні процеси значно відрізняються один від іншого (порівняємо: гранулювання кормів у кормоцеху і доїння корів на фермі). У сільському господарстві вироблені практикою і наукою загальні методи, принципи і способи, що забезпечують гігієнічність і безпеку робіт.

Механізація трудомістких, шкідливих і небезпечних процесів рятує робітника-оператора від важких і стомлюючих операцій,

Однак у ряді виробництв тваринництва ручна праця усе ще застосовується в основних технологічних операціях, наприклад при збиранні гною, при роздачі кормів, і особливо широко він використовується на допоміжних, транспортних і навантажувальних роботах. Нові технологічні процеси розробляються з усі ступенем механізації, що збільшується, праці.

У створенні безпечних умов праці велике значення має збільшення ступеня безперервності виробничого процесу. Один з важливих принципів при проектуванні виробництва у тваринництві – винос устаткування на площадки під чи навісом у суміжні невиробничі приміщення. Замість того, щоб встановлювати устаткування усередині виробничого приміщення, його ставлять поза будинком, зберігаючи приміщення тільки для розміщення тварин, персоналу, що обслуговує ферму, цех, і приладів контролю і керування технологічним процесом.

Автоматизація виробничих процесів передбачає застосування приладів, пристрій машин, апаратури, що дозволяють здійснювати виробничий процес по заздалегідь заданому технологічному режимі без безпосередніх фізичних зусиль людини, а лише під його контролем.

У тваринництві тенденція до автоматизації виробничих процесів мається, але поки є труднощі, що затримують її розвиток.

Безпечні і здорові умови праці передбачаються в процесі конструювання і виготовлення машин і апаратів. Важливою і відповідальною вимогою при розрахунках є їхня міцність, тому що недотримання цього найважливішого показника може викликати при експлуатації руйнування і поломки устаткування, привести до аварії і нещасливих випадків.

При виявленні несправностей машину негайно зупиняють і вішають бирку: «Не включати, несправна!». Про несправності повідомляють адміністрації господарства.

Варто мати на увазі, що під час роботи може виникнути необхідність в екстреній (аварійної) зупинці машини. Машину швидко зупиняють, якщо стався нещасливий випадок, порушена ізоляція струмопровідних частин, пошкоджене огородження; при раптовій короткочасній зупинці машину відключають від електричної мережі.

4. Технічні засоби забезпечення безпеки. Сигналізація та знаки безпеки.

Небезпечні зони і захисні засоби.

Небезпечна зона – це простір навколо машини, у якому діють чи постійно виникають періодично фактори, небезпечні для життя і здоров'я людини.

Небезпека зосереджується на ділянках простору навколо будь-яких деталей машин, що рухаються, агрегатів, механізмів, що ріже інструмента, що обробляє матеріалу, зубцюватих, ремінних і ланцюгових передач, зубцюватих зачеплень, робочих столів устаткування, переміщуваних підйомно-транспортних машин, вантажів, сільськогосподарських самохідних і агрегатованих машин і т.д. У всіх перерахованих випадках мається небезпека травмування обличчя, що обслуговують устаткування. Особлива погроза виникає, коли можливе захоплення чи одягу волосся частинами устаткування, що рухаються.

Розміри небезпечної зони в просторі можуть бути перемінними і постійними Небезпечна обстановка зони може полягати в поразці електричним струмом, у впливі теплових, електромагнітних і іонізуючих випромінювань, у можливості травмування частками матеріалу, що відлітають, і деталей, що ріжуть, у машини, а також у впливі шуму, вібрації, ультразвуку, шкідливих пар, газів, пилу.

Захисні засоби, що застосовуються в сільськогосподарському виробництві, підрозділяються на наступні основні групи: що обгороджують, запобіжні, що блокують, що сигналізують, системи дистанційного керування машинами і спеціальні пристрої.

Загальні вимоги до захисних засобів складаються в максимальному зниженні небезпеки і шкідливості на робочих місцях; у надійності, міцності, зручності обслуговування машини і механізмів у цілому, включаючи захисні засоби.

Пристрої, що обгороджують, являють собою захисні засоби, що перешкоджають проникненню чи людини частин його одягу в небезпечну зону. Конструктивні рішення пристроїв, що обгороджують, дуже різноманітні, але завжди вони повинні бути надійні міцні і компактні. Пристрої, що обгороджують, бувають трьох видів: стаціонарні, знімні і тимчасові (переносні).

Стаціонарні (незнімні) огородження можуть бути суцільними і жалюзійними, виконуються вони звичайно у виді кришок, футлярів, коробів і часто є елементом чи станини зовнішньої деталі машини.

Знімні огородження закривають в основному зовнішні передачі. Ці огородження виконуються у виді кожухів, чохлів, кришок і можуть бути суцільними сітчастими чи ґратчастими.

Переносні огородження є тимчасовими елементами робочого місця. Їх використовують при ремонтних і налагоджувальних роботах для захисту від випадкових доторкань до струмоведучих частин, а також від механічних травм і опіків. Захисні екрани являють приклад переносного огородження.

Запобіжні захисні засоби призначені для миттєвого зняття небезпечного фактора з наступним можливим автоматичним вимиканням агрегату з роботи.

У результаті при аварійних режимах (збільшення тиску, температури, робочих швидкостей, сили струму моментів, що крутять, і т.п.) виключається можливість вибухів, поломок, запалень.

Запобіжні клапани підоймового, пружинного і мембранного типу застосовуються на установках, що працюють під тиском вище атмосферного. Гальмова й утримуюча техніка грає також запобіжну роль при експлуатації підйомно-транспортних і мобільних машин.

Блокувальні пристрої не допускають проникнення людини в небезпечну чи зону усувають небезпечний фактор на період перебування людини в небезпечній зоні. За допомогою таких пристроїв автоматично зупиняється механізм. Встановлюють автоблокування в найбільш небезпечних зон механізмів. Розрізняють блокування механічні, електричні, фотоелектричні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані, радіаційні.

Механічне блокування найбільше часто застосовується в конструкціях тракторних коробок передач з метою забезпечення переключення передачі при цілком виключеній муфті щоб уникнути поломки шестірень і, отже, аварії трактора.

Електричні блокування влаштовують для огородження струмоведучих частин електроустановок.

Останнім часом широке застосування знаходить блокування за допомогою фотоелементів. Наприклад, застосовується фотоелектронне блокування, при якій небезпечна зона відгороджується світловими променями, що діють на фотоелемент. При випадковому влученні руки в небезпечну зону промінь, що виходить із джерела світла, переривається і фотоелемент, діючи через трансформатор, зупиняє машину.

Пневматичні і гідравлічні системи блокування широко застосовуються на агрегатах, де робочі тіла знаходяться під підвищеним тиском: турбінах, компресорах, насосах і т.д. Їхня основна перевага - мала інертність.

У промисловості для захисту особливо небезпечних зон (на пресах, гільйотинних ножицях і т.п.) застосовується радіаційне блокування.

В умовах сучасного сільськогосподарського виробництва від працюючих потрібна підвищена увага і швидка реакція. Тому особливо важливого значення набувають пристрої, що сигналізують, що інформують працівника про протікання технологічного процесу, а також про небезпечні і шкідливі фактори, виникаючі у робочій зоні.

Системи сигналізації підрозділяються на оперативні, попереджувальні і пізнавальні. По способі передачі розрізняють звукову, візуальну, комбіновану (світлозвукову) і одоризаційну. Для звукової сигналізації застосовують сирени, дзвоники, гудки на різних принципах. Колірне фарбування, ручна сигналізація, світлові табло і прожектори поєднують засоби візуальної сигналізації. Зміни режимів процесу в хімічній і газовій промисловості уловлюють по зміні запаху (складу газу) датчики одоризаторів.

Оперативна сигналізація застосовується для оперативного керування виробничим процесом. Подача сигналів може здійснюватися як ручними прийомами, так і автоматично. Попереджувальна сигналізація оповіщає про виникаючу чи небезпеці, що наближається, під час роботи. Так, звукові і світлові сигналізатори зернового комбайна попереджають оператора-комбайнера про забивання шнеків, барабанів молотарки під час роботи.

Пізнавальна сигналізація виділяє окремі виробничі об'єкти чи шкідливі зони по якій-небудь ознаці небезпеки. Для цих цілей розроблені «Кольори сигнальні і знаки безпеки».

У них багато загального з відомим стандартом «Знаки дорожні». Тут також застосовані чотири категорії позначень: що забороняють (5 знаків), що попереджають (9 знаків), що наказують (10 знаків) і вказівні (4 знаки). Крім того, два знаки радіаційної небезпеки включені в групу попереджуючих.

Забороняючі знаки

1.1. Забороняється користатися відкритим вогнем.

1.2 Забороняється курити

1.3. Вхід (прохід) заборонений.

1.4. Забороняється гасити водою.

1.5. знак, що Замкнеться, з написом, що пояснює. Встановлюється в місцях і зонах, перебування в який зв'язано з небезпекою, що розкривається написом, що пояснює.

Попереджуючі знаки

2.1. Обережно! Легкозаймисті речовини.

2.2. Обережно! Небезпека вибуху.

2.3. Обережно! Їдкі речовини.

2.4. Обережно! Отруйні речовини.

2.5. Обережно! Електричний струм. а також на шафах з електроустаткуванням різних машин і верстатів.

2.6. Обережно! Лазерне випромінювання.

2.7. Обережно! Працює кран.

2.8. Обережно! Можливе падіння. Застосовуються разом з табличкою з написом, що пояснює, (наприклад, «Обережно! Слизько», «Обережно! Відкритий проріз»).

2.9. Обережно! Інші небезпеки. Встановлюються в місцях, де необхідне попередження про можливу небезпеку; застосовуються тільки разом з написом, що пояснює.

Приписуючи знаки

3.1. Працювати в касці!

3.2. Працювати в захисних рукавичках! Установлюються на ділянках робіт, зв'язаних з небезпекою травмування рук.

3.3. Працювати в захисному одязі!

3.4. Працювати в захисному взутті!

3.5. Працювати з застосуванням засобів захисту органів слуху! Установлюються при вході в робочі чи приміщення на ділянки робіт з підвищеним рівнем шуму.

3.6. Працювати в захисних окулярах!

3.7. Працювати з застосуванням засобів захисту органів дихання!

3.8. Працювати в запобіжному поясі! Встановлюються в місцях виконання робіт на висоті.

3.9. Працювати тут! Установлюються на конструкціях у місцях, де забезпечена безпека проведення робіт.

3.10. Прохід тримати вільним! Установлюються на шляхах підходу до місць розміщення пожежної техніки і до евакуаційного (запасним) виходам.

Вказівні знаки

4.1. Вогнегасник.

4.2. Пункт повідомлення про пожежу.

4.3. Місце паління. Встановлюються у виробничих приміщеннях і на територіях для вказівки місця паління. Можна застосовувати разом з табличкою з вказівною стрілкою.

4.4. Розташування визначеного місця, чи об'єкта засобу. Встановлюються у виробничих приміщеннях і на територіях для інформації за допомогою символу (наприклад, «Пункт медичної допомоги», «Телефон») чи напису, що пояснює, (наприклад, «Прохід тут», «Питна вода»). Можна застосовувати разом з табличкою з вказівною стрілкою.

Крім того, показані знаки радіаційної небезпеки (ДСТ 17925-72): угорі-промисловий знак, під ним знак для транспортної етикетки. Знак радіаційної небезпек-попереджуючий. Усередині знака можна розмістити напис, що роз'ясняє чи додатково попереджуючу про небезпеку, наприклад: «Гамма-випромінювання», «Радіоактивність» і ін. Для етикеток допускається нанесення вертикальних червоних смуг, що позначають транспортні категорії.

Дистанційне керування відноситься також до категорії захисних засобів, забезпечуючи контроль і регулювання роботи устаткування з ділянок, досить вилучених від небезпечної зони. Спостереження здійснюються чи візуально за допомогою систем телеметрії і телебачення. Такі системи дозволяють забезпечити контроль за роботою декількох ділянок з одного пульта. За принципом дії розрізняють п'ять систем дистанційного керування: механічну, гідравлічну, пневматичну, радіоелектричну і комбіновану. Вибір того чи іншого принципу дії визначається конструкцією устаткування, ступенем небезпеки підконтрольного фактора, необхідністю точного дотримання дистанції й інших вимог технології провадження робіт.

Засоби індивідуального захисту застосовуються в умовах, де можливий вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Сюди входять спецодяг, респіратори, протигази, каски, окуляри захисні, рятувальні пояси і т.д. Види засобів індивідуального захисту, технічні вимоги до них визначаються відповідним стандартом ДСТ 12.4.011- 75 «ССБТ. Засоби захисту працюючих. Класифікація».

Дата добавления: 2014-01-07