Трасування зовнішніх мереж водовідведення

Умови скидання очищених стічних вод у водні об'єкти.

Умови прийому стічних вод у каналізаційну мережу міста.

Порядок проектування системи водовідведення населеного пункту.

Особливості обладнання та споруд каналізаційних мереж.

Трасування зовнішніх мереж водовідведення.

ТЕМА 6. Зовнішні системи водовідведення

Контрольні запитання

1. Які основні завдання повинна виконувати система водовідведення?

2. Які вимоги ставляться до системи водовідведення?

3. Яке призначення мають внутрішньобудинкові каналізаційні пристрої і мережі?

4. Яке призначення мають внутрішньоквартальні й вуличні мережі?

5. Яке призначення мають колектори?

6. Які принципи прокладення головного колектору?

7. Яке призначення мають очисні комплекси систем водовідведення?

8. Поясніть загальну схему каналізування населеного пункту.

9. Яка різниця між вивізною й сплавною каналізацією?
10.Як класифікують стічні води?

11.Охарактеризуйте побутові стічні води.

12.Які забруднення характерні для побутових стічних вод?

13.Охарактеризуйте промислові стічні води.

14.Охарактеризуйте атмосферні стічні води.

15.Які є джерела забруднення поверхневого стоку?

16. Які забруднення характерні для виробничих та атмосферних стічних вод? 17.Як утворюються так звані «міські» стічні води?

18.Які забруднення за походженням характерні для різних видів стічних вод?

19.Які забруднення за фізичним станом характерні для різних видів стічних вод?

20.Назвіть системи водовідведення населеного пункту, дайте їх коротку ха­рактеристику.

21.Назвіть умови застосування кожного виду системи каналізації: загально-сплавної, роздільної, напівроздільної, комбінованої.

Схемою каналізації називають зображення на плані населеного пункту або промислового майданчика запроектованих для них каналізаційних споруд (ме­реж, насосних і очисних станцій).

Вибір схеми каналізації міста, населеного пункту або промислового об'єкта залежить від таких факторів:

1) рельєфу місцевості. Водовідвідні мережі проектують як самопливні трубопроводи з частковим наповненням. Для забезпечення руху води трубоп­роводи повинні прокладатися з ухилом у напряму руху води. Для виключення значних заглиблень трубопроводи необхідно трасувати в напрямах, які співпа­дають з ухилом поверхні землі;

2) місця розташування водоймища (якщо водоймище - річка, то і на­пряму руху води в ній). Від розташування водоймища і напряму руху води в рі­чці залежить місце розташування очисних споруд, тобто того місця, до якого повинне забезпечуватися транспортування стічних вод;

3) грунтових умов, глибини залягання підземних вод. Від виду грунтів, глибини їх залягання і фізичних властивостей, наявності підземних вод та ін­ших умов залежать максимальне заглиблення трубопроводів, вибір місця роз­ташування насосних станцій і їх кількість;

4) особливостей планування обслуговуваного об 'єкта, а також прийня­того числа мереж.

На схему мережі промислового підприємства впливають також розташу­вання цехів, насиченість території підземним господарством і внутрішньоза­водським транспортом.

Застосовують такі схеми каналізаційних мереж (рис. 5.1):

1) перпендикулярна;

2) пересічена;

3) паралельна (віялова);

4) зонна (поясна);

5) радіальна.

Перпендикулярна (рис. 5.1, а) - колектори окремих басейнів каналізуван­ня, якщо немає зворотних ухилів, трасують найкоротшим шляхом - перпенди­кулярно до водоймища. Таку схему застосовують при ухилі поверхні землі до водоймища і відведенні чистих вод, що не вимагають очищення. При необхід­ності очищення вод цю схему можна легко переробити на пересічену.

Пересічена (рис. 5.1, б) - має широке розповсюдження, якщо територія ка-налізуємого об'єкта знижується у бік водоймища. При цій схемі колектори ба­сейнів каналізування трасують перпендикулярно до напряму перебігу води у водоймищі і перехоплюються головним колектором, що йде до очисних споруд паралельно річці. Така схема застосовується при плавному падінні рельєфу мі­сцевості до водоймища і необхідності очищення стічних вод. Вона зручна при реконструкції старих систем каналізації, виконаних за перпендикулярною схе­мою при скиданні стічних вод у водоймище без очищення.

Паралельна або віялова (рис. 5.1, в) - колектори басейнів каналізування спрямовані під кутом або паралельно один до одного і по відношенню до во­доймища і перехоплюються головним колектором, який відводить стічні води на очисні споруди перпендикулярно до напряму перебігу води у водоймищі. Схему застосовують при дуже крутих схилах до річки для зменшення ухилів труб, а отже і швидкості руху води в колекторах. Підвищені швидкості руху во­ди можуть спричинити руйнування трубопроводів.

Зонна, або поясна (рис. 5.1, г) - вживана при розташуванні об'єкта на тери­торії з терасами, горбистим, нерівномірним рельєфом. За цією схемою населе­ний пункт розбивають на зони (пояси) з самостійними мережами, стічні води нижньої зони перекачують в головний або відвідний колектор верхньої зони, що йде на очисні споруди. Від окремих об'єктів стічні води відводяться самоп­ливом. Кожна із зон має схему, аналогічну одній з перерахованих.

Радіальна (рис. 5.1, д) - застосовується при відведенні стічних вод окремих районів самостійними системами і при розкиданих майданчиках очисних спо­руд (при децентралізованій схемі водовідведення). Колектори басейнів каналі­зування мають радіальний напрям від центру населеного пункту до його пери­ферії, кожен район міста має незалежну мережу із самостійним головним і від­відним колекторами і з окремими очисними спорудами. Ця схема зручна тим, що при розширенні забудови міста не потрібна перебудова діючих колекторів.

Дата добавления: 2014-01-07