Основні організаційні форми фінансового посередництва

Види фінансового посередництва

Питання 3. Фінансові посередники в системі корпоративного управління

Фінансові посередники – компанії, які надають своїм клієнтам послуги в галузі інвестування; інститути, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, основні суб'єкти ринку капіталів.

Функції фінансових посередників:

- економія на деяких операціях внаслідок спеціалізації;

- залучення вільних інвестиційних ресурсів і спрямування їх у корпоративний сектор;

- вплив на структурну перебудову і динаміку руху економічних процесів;

- зниження рівня ризиків при інвестиційний діяльності;

- надання консультацій стосовно корпоративного управління.

· фінансові брокери;

· торговці цінними паперами (дилери);

· інвестиційні фонди;

· інвестиційні компанії;

· довірчі товариства.

Діяльність фінансових посередників може здійснюватися у формах:

1. Діяльність з випуску цінних паперів – виконання за дорученням, від імені емітента та за його рахунок. обов'язків щодо організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом.

2. Комісійна діяльність - купівля – продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

3. Комерційна діяльність – купівля – продаж цінних паперів від свого імені та за свій рахунок.

Інвестиційна компанія – є юридичною особою (акціонерна компанія або товариство з обмеженою відповідальністю), яка діє на ринку інвестиційних ресурсів (здійснює діяльність щодо спільного інвестування)за рахунок власних коштів за замовленням клієнтів або згідно з власною стратегією і може залучати кошти для здійснення спільного інвестування через емісію цінних паперів (інвестиційних сертифікатів) та їх розміщення.

Інвестиційна компанія створює взаємний фонд, кошти якого не можуть використовуватися для покриття збитків інвестиційної компанії. На майно взаємного фонду не може бути накладено стягнення за зобов'язаннями інвестиційної компанії, не пов'язаними з діяльністю взаємного фонду.

Інвестиційний фонд – юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування. Суттєвою особливістю є ь, що інвестиційний фонд не може сам виконувати процес інвестування і для цього існує інвестиційна компанія, яка виступає в ролі інвестиційного керуючого. Інвестиційним фондам не дозволяється інвестувати більш як 5% своїх активів у придбання акцій конкретного підприємства і понад 10% своїх цінних паперів в одного емітента.

Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії, що заснували взаємні фонди, випускають інвестиційні сертифікати, які пропонують для розміщення серед учасників (фонд – є ЗАТ). Кошти, отримані від учасників, відкриті фонди (створюються на невизначений термін і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені інвестиційною декларацією інвестиційного фонду) інвестують у цінні папери інших емітентів.

Інвестиційні сертифікати пропонуються для розміщення та викуповуються фондом за ціною, яка дорівнює вартості чистих активів, Чистими активами інвестиційного фонду визнається вартість активі, у які розміщено кошти засновників та учасників фонду, в поточних цінах на момент оцінки.

Доходи фондів складаються з дивідендів та інших надходжень від цінних паперів, що перебувають у власності фонду, та доходів від операцій з цінними паперами й іншими активами.

Довірчі товариства (трастові компанії). Мають форму товариств з додатковою відповідальністю. Являє собою фірму, яка здійснює діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Тобто здійснюється передавання функцій управління від власника до професійного управляючого. Така форма фінансового посередництва є досить привабливою і для інвесторів, тому, що при вкладанні в довірче товариство вони не втрачають повністю контролю над своїми коштами і можуть спрямовувати їх за цільовим призначенням.

Засновниками довірчого товариства можуть бути юридичні особи та громадяни.

Основні функції діяльності:

- розпорядження майном;

- управління голосуючими акціями;

- агентські послуги;

- збереження майна громадян та представницькі функції

Брокерська компанія. Брокерська діяльність – це діяльність щодо укладання угод з цінними паперами на основі угод комісії або доручення. Брокер виступає посередником, агентом інвестора, що діє від імені клієнта та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних. Часто брокерські контори є досить великими. В таких фірмах інституціональних та індивідуальних інвесторів обслуговують різні спеціалісти фірми.

Дилерська діяльність – це діяльність по укладанню угод від свого імені й за свій рахунок через публічне оголошення цін купівлі та продажу за об'явленими цінами. Крім того, що дилери дають можливість інвестору в будь-який час купити чи продати цінні папери, сприяють ціновій стабілізації та забезпечують ліквідність ринку, вони також надають інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках виступають у ролі ведучих аукціонів на біржах.

Тих, хто займається дилерською діяльністю на ринку, часто називають спекулянтами та маркет-мейкерами (ті, що формують ринок). Торговці цінними паперами, які проводять операції з великими пакетами цінних паперів як від свого імені, так і в інтересах клієнтів, називають трейдерами. Як правило, трейдери виконують і брокерські, і дилерські функції на ринку.

Дата добавления: 2014-01-07