Міжнародні фінансово-кредитні організації

Інституціональне забезпечення міжнародної фінансово-кредитної системи насамперед зводиться до міжнародних фінансово-кредитних організацій.

Основними фінансово-кредитними інститутами е:

· Міжнародний валютний фонд

· Група Світового банку

· Банк міжнародних розрахунків

· Організації з регулювання зовнішньої заборгованості

· Регіональні банки

Міжнародний валютний фонд - це спеціалізована агенція ООН, створена в 1944 р. для упорядкування валютно-фінансових відносин між країнами, підтримки валютних курсів та надання кредитної допомоги у вирівнюванні платіжних балансів. Діє як акціонерне товариство. Капітал МВФ становлять внески держав-членів відповідно до їх квот. Останні, у свою чергу, ураховують питому вагу країн у світовій економіці та торгівлі. Процедури голосування враховують розміри квот держав-членів. Цей фонд надає коротко- і середньострокові кредити для покриття дефіци­ту платіжного балансу та з метою підтримки економічної і струк­турної перебудови господарського механізму країн-членів.

Статут МВФ змінювався в 1969 р. (із уведенням спеціальних прав запозичення - СДР), у 1976-1978 р. (з ліквідацією Бреттон-Вудской валютної системи) і в листопаду 1992 р. (із включенням санкції ™ призупиненням права голосування стосовно держав, що не погасили свою заборгованість перед МВФ).

Метою діяльності МВФ є:

• сприяння міжнародному валютному співробітництву шля­хом консультацій і взаємодії по валютних проблемах;

• створення сприятливих умов для розширення і збалансо­ваного росту міжнародної торгівлі;

• сприяння стабільності валютних курсів, підтримка упо­рядкованих валютних взаємин, запобігання девальвації валют, викликуваною конкуренцією;

• надання допомоги в створенні багатобічної системи пла­тежів і в усуненні обмежень на обмін валюти, що перешко­джають розвитку світової торгівлі;

• надання на тимчасовій основі фінансових засобів країнам-членам для коректування їхніх платіжних балансів без за­стосування мір, деструктивних для процвітання на націо­нальних і міжнародних рівнях;

• скорочення тривалості і масштабів дефіциту міжнародних платіжних балансів держав-членів.

Світовий банк - це міжнародний інвестиційний інститут, заснований (під назвою Міжнародний банк реконструкції та розвитку) одночасно з Міжнародним валютним фондом згідно з ухвалою міжнародної валютно-фінансової конференції, яка від­булася в американському містечку Бретон-Вудсі в 1944 році.

До складу Групи Світового банку входить дві основні само­стійні організації:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

Міжнародна асоціація розвитку (МАР).

Серед головних організацій Групи Світового Банку також є: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАТІ) Міжнародний центр розв'язання інвестиційних спорів (МЦРІС).

Міжнародний банк реконструкції та розвитку – це спеціалізований заклад ООН з фінансового сприяння в рекон­струкції та розвитку економік країн-членів. МБРР функціонує з 1945 року. Членами цієї кредитної установи можуть бути тільки ті країни, які вступили до МВФ.

МБРР здійснює свою діяльність у вигляді надання довгостро­кових позик. Як правило, кредити надаються на термін 15-25 років.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає позики в основному для:

- розвитку інфраструктури;

- здійснення сільськогосподарських проектів;

- розвитку промисловості, але не більше 20% від загальної суми позики і то в основному на розвиток малого бізнесу.

Міжнародна асоціація розвитку - це міжнародна міжурядова орга­нізація, яка також, як і МБРР, є спеціалізованим органом ООН. Створена у 1960 році для сприяння економічному розвитку най­менш розвинених країн шляхом надання їм пільгових креди­тів.

Міжнародна фінансова корпорація - це також міжнародна міжурядова орга­нізація, спеціалізований заклад ООН. Створено в 1956 році для стимулювання приватного підприємництва, головним чином у країнах-членах МФК, що розвиваються.

МФК надає кредити приватним підприємствам і купує цінні папери, не конкуруючи з приватними інвесторами (її частка в акціонерному капіталі не перевищує 20%). МФК сприяє спільним інвестиціям місцевого та іноземного капіталів і вкладає кошти тільки у прибуткові підприємства приватного сектору. Термін надання позики 5-15 років. Рівень відсотку встановлюється за­лежно від ставок грошового ринку.

Багатостороннє агентство гарантування інвестицій - це спеціалізована установа, метою якої є заохочення надходження інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом їхнього страхування від не-комерційних ризиків.

Міжнародний центр розв'язання інвестиційних спорів ( - це спеціалізована установа правового спрямування, метою якої є стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. Створено МЦРІС у 1966 році. До цієї організації входить понад 130 країн

Важливу роль на світовому ринку позичкових капіталів грає система групових і регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ. Особливе місце серед таких установ займає Банк міжнародних розрахунків - БМР, заснований у 1930 році, як міждержавна фі­нансова організація

Паризький клуб (ПК) Рагіз СІиЬ (РС) - це неформальне об'єднання держав-кредиторів, ядром якого була Група десяти країн, які уклали в 1962 р. у Парижі з Міжнародним валютним фондом Генеральну угоду про позики. До Групи десяти входи­ли Бельгія, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, США, Німеччина, Франція, Швеція, Швейцарія. Наприкінці XX ст. до групи входило вже 19 держав-учасниць.

Паризький клуб розглядає питання, пов'язані з регулюванням і відстроченням платежів за державною заборгованістю країн, що розвиваються. У засіданнях Паризького клубу беруть участь як спостерігачі представники Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку (Світового банку), Організації економічного співробітництва і розвитку, Організації ООН з промислового розвитку.

Лондонський клуб. Проблемами приватної зовнішньої за­боргованості країн-боржників (тобто заборгованості, що виникла за кредитами, одержаними не під урядові гарантії) займається Лондонський клуб. Він є об'єднанням понад 400 великих комер­ційних банків-кредиторів. Створився на початку 80-х років з огляду на загострення проблеми міжнародної заборгованості.

Регіональні банки - важливі фінансово-кредитні устано­ви, до яких відносять:

• Азійський банк розвитку (АзБР) створено у 1965 році, а операції він здійснює з 1966 року.

• Африканський банк розвитку (АфБР) створено в 1964 році, а функціонує з 1966 року.

• Міжамериканський банк розвитку (МАБР) створено у 1959 році зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Наприкінці 90-х років МАБР налічував 46 членів.

• Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створено в 1990 році, а операції здійснює з 1991 року. Штаб-квартира ЄБРР знаходиться в Лондоні.

• Чорноморський банк торгівлі та розвитку - ЧБТР. Розпочав здійснювати операції з 1999 року.

Мета створення регіональних банків та основні завдання:

- фінансування програм розвитку країн, що роз­виваються;

- сприяння зовнішній торгівлі країн-членів;

- надання фінансової, технічної та економічної до­помоги;

- сприяння економічному зростанню і співробіт­ництва в регіоні

- зниження рівня бідності;

- забезпечення раціонального природокористу­вання.

- надання позик і вкладання власних коштів з метою досягнення економічного та соціального прогресу країн-членів, які розвиваються;

- надання технічної допомоги та послуг експертів у підготовці та здійсненні програм і проектів роз­витку;

- стимулювання державних і приватних інвести­цій з метою розвитку;

- надання допомоги в координації планів та цілей

Дата добавления: 2014-01-07